21 грудня 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі :
Головуючого - суддіЛапчевської О.Ф.
СуддівЛевенця Б.Б., Слободянюк С.В.
при секретаріЛознян О.С.,
за участю: державного виконавця Гречуха О.Я.,
представника стягувача ОСОБА_5,
представника боржника ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_5, який діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_7 ухвалу Солом'янського районного суду міста Києва від 16 листопада 2015 року
у справі за поданням Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Крайчинського СергіяСтаніславовича про примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_9, стягувач ОСОБА_7,
Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 16 листопада 2015 року у задоволенні подання відмовлено. /а.с. 156-158/
№ справи 760/10984/15-ц
№ апеляційного провадження:22-ц/796/ 16370/2015
Головуючий у суді першої інстанції: Оксюта Т.Г.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Лапчевська О.Ф.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою, ОСОБА_5, в інтересах ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, посилаючись на її незаконність та необґрунтованість. Вважає, що судом першої інстанції справу було розглянуто неповноважним судом, оскільки головуючий Оксюта Т.Г. вже розглядав вказане подання, ухвалою від 09.06.2015 р. задовольнив подання, апеляційною інстанцією вказане рішення скасовано ухвалою від 13.10.2015 р., справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції, після чого знову передано у провадження судді Оксюти Т.Г., який в порядку ст. 21 ЦПК України повинен був заявити самовідвід. Зазначив про порушення процесуального права, оскільки представника позивача не було допущено до участі в судовому засіданні. Крім того, зазначив, що при новому розгляді справи, суд першої інстанції повинен був врахувати додаткові докази державного виконавця, надані після скасування рішення апеляційною інстанцією, зокрема вимоги щодо надання доступу до житла, докази їх направлення, акти недопущення до житла та дані щодо обізнаності боржника про наявність виконавчого провадження. Також зазначив, що проникнення до житла, не порушить права співвласника Ѕ його частини, оскільки стягнення у виконавчому провадженні може також здійснюватись з частки майна боржника у спільній власності. З урахуванням викладеного в апеляційній скарзі просив ухвалу суду скасувати, подання задовольнити.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, які з'явились у судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а ухвала залишенню без змін на підставі наступного.
Судом встановлено, що на примусовому виконанні у відділі знаходиться виконавчий лист виданий Бориспільським міськрайонним судом Київської області 14.11.2011 року по справі №2-173/2010 про стягнення з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_7 отриманих за договором коштів в розмірі 2 982 074,00 грн., та судових витрат в сумі 27 357,96 грн.
22.10.2012 року державним виконавцем відкрито виконавче провадження з примусового виконання вищевказаного виконавчого листа та накладено арешт на рухоме і нерухоме майно боржника.
Станом на 11.11.2014 року рішення суду боржником не виконано.
Відповідно до інформаційної довідки БТІ м. Києва від 19.12.2013 року за №26689 за боржником на праві власності зареєстрована 1/2 частина квартири АДРЕСА_1.
Вимогами державного виконавця від 16.06.2014 року та 05.05.2015 року боржника ОСОБА_9 попереджено про дату та час проведення виконавчих дій щодо опису й арешту вищевказаного майна.
Однак, згідно актів державного виконавця від 30.07.2014 року та 12.05.2015 року двері до приміщення зачинені, на дзвінки ніхто не відповідає.
Головний державний виконавець просив надати дозвіл на примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_9, а саме до квартири АДРЕСА_1.
Ухвалою судді Солом'янського районного суду м. Києва Оксюти Т.Г. від 09.06.2015 року подання задоволено. / а.с. 44-45/
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 13.10.2015 року вказане рішення скасовано, питання передано на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки подання розглянуто судом першої інстанції з порушенням вимог ст. 376 ЦПК України.
При повторному розгляді справи, відмовляючи у задоволенні подання, суд першої інстанції правильно керувався вимогами ст.11 Закону України «Про виконавче провадження», про те, що державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом, а також зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Встановивши, що за боржником зареєстрована Ѕ частина квартири АДРЕСА_1, у зв'язку з чим у разі задоволенні подання будуть порушені права інших співвласників, в матеріалах подання відсутні дані про перевірку державним виконавцем факту отримання боржником копії постанови про виконавче провадження, повідомлень про проведення виконавчих дій, оскільки кореспонденція направлялась за адресою: АДРЕСА_2, за якою боржник був знятий з реєстрації у 2010 році, про що виконавцю було відомо, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення подання про примусове проникнення до житла боржника.
Доводи апеляційної скарги щодо повторної участі у розгляді справи судді Оксюти Т.Г., колегія суддів не приймає до уваги, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення. Зважаючи на те, що рішення першої інстанції було скасовано у зв'язку з порушенням порядку розгляду подання, у зв'язку з чим не може застосовуватись в даному випадку ч. 1 ст. 21 ЦПК України, оскільки новий розгляд справи не здійснювався, а питання по суті не прийнято, у зв'язку з направленням на новий розгляд апеляційною інстанцією.
Доводи апеляційної скарги щодо неприйняття до уваги судом першої інстанції нових доказів державного виконавця, колегія суддів також не приймає до уваги, оскільки підстави, на які посилається державний виконавець виникли після скасування рішення, у зв'язку з чим доводи подання обґрунтовані новими обставинами, що не були предметом розгляду.
Доводи апеляційної скарги щодо розгляду подання за відсутності стягувача також не заслуговують на увагу колегії суддів, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 376 ЦПК України, суд негайно розглядає подання без виклику чи повідомлення сторін та інших зацікавлених осіб за участю державного виконавця.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та містяться на формальних міркуваннях.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 312-315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_5, який діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_7 ухвалу Солом'янського районного суду міста Києва від 16 листопада 2015 року - відхилити.
Ухвалу Солом'янського районного суду міста Києва від 16 листопада 2015 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: Судді: