АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА
Іменем України
16 грудня 2015 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі судового засідання - ОСОБА_4 ,
переглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження за апеляційною скаргою прокурора відділу процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення у кримінальних провадженнях стосовно службових осіб, які займають особливо відповідальне становище, Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 27 листопада 2015 року,
за участю прокурора - ОСОБА_5
підозрюваного - ОСОБА_6
захисника - ОСОБА_7 ,
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 27 листопада 2015 року в кримінальному провадженні №42015000000000849, внесеному 6.05.2015 р. до ЄРДР, відмовлено в задоволенні клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 , погодженому прокурором відділу процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення у кримінальних провадженнях стосовно службових осіб, які займають особливо відповідальне становище, Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який народився в м. Києві, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ; несудимий, -
якому повідомлена підозра у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 481 КПК України письмове повідомлення про підозру здійснюється - судді Конституційного Суду України, професійному судді, присяжному та народному засідателю на час здійснення ними правосуддя - Генеральним прокурором України або його заступником. Разом з тим, з матеріалів клопотання вбачається, що повідомлення про підозру ОСОБА_6 було вручено, тобто здійснено слідчим в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України ОСОБА_9 . Таким чином, ОСОБА_6 у встановленому законом порядку не здобув статусу підозрюваного в даному кримінальному провадженні, оскільки повідомлення про підозру було здійснено з порушеннями КПК України. На підставі чого дійшов висновку, що клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 задоволенню не підлягає.
В апеляційній скарзі прокурор відділу процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення у кримінальних провадженнях стосовно службових осіб, які займають особливо відповідальне становище, Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 просить ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_10 від 27 листопада 2015 року про відмову у задоволенні клопотання слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 у кримінальному провадженні під № 42015000000000849 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - скасувати. Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 у кримінальному провадженні № 42015000000000849 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - задовольнити. Крім того, просить поновити строк апеляційного оскарження в даному кримінальному провадженні.
Апелянт зазначає, що ухвала слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 27.11.2015 є незаконною і необгрунтованою внаслідок істотного порушення вимог кримінального процесуального закону та невідповідності висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження. Також вважає, що в судовому засіданні досліджено факт направлення 13.07.2015 ОСОБА_6 письмового повідомлення про підозру, а також факт його вручення безпосередньо ОСОБА_6 07.10.2015 після його встановлення, оскільки останній перебував у розшуку. Яке саме вручення мав на увазі слідчий суддя, зазначаючи це в ухвалі невідомо та будь-яких інших доводів та обгрунтувань слідчим суддею в ухвалі не наведено.
Крім того вказує що, 14.08.2015 Голові Верховного Суду Українидля підтримання та внесення до Верховної Ради України направлено подання про надання згоди на затримання та обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою судді ОСОБА_6 , яке 22.09.2015 підтримано головою Верховного Суду України та внесено до Верховної Ради України. За результатами розгляду Комітетом Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя 07.10.2015 подання Генеральної прокуратури України, прийнято рішення про визнання його таким, що відповідає вимогам ч. 1 ст. 220 Регламенту Верховної Ради України та може бути підтримане, про що надано відповідний висновок. Верховною Радою України 25.11.2015 прийнято рішення про надання згоди на затримання та арешт судді господарського суду Київської області ОСОБА_6 . Законність повідомлення про підозру та її обґрунтованість перевірені Головою Верховного Суду України при підтриманні та внесенні подання до Верховної Ради України, а також відповідним Комітетом під час його розгляду.
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, підозрюваного та захисника, які просили залишити апеляційну скаргу без задоволення, вивчивши матеріали судового провадження за клопотанням слідчого, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню, а апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з ухвали слідчого судді місцевого суду та матеріалів судового провадження, слідчим відділом управління з розслідування корупційних злочинів, скоєних службовими особами, які займають особливо відповідальне становище, Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 42015000000000849 від 06.05.2015 р. за підозрою судді господарського суду Київської області ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.
10 липня 2015 складено повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, зазначене повідомлення відповідно до вимог ч. 1 ст. 278 та ст. ст. 111, 135 КПК України було направлено у спосіб, встановлений цим Кодексом для вручення повідомлень.
29 липня 2015 ОСОБА_6 було оголошено у розшук на підставі ст. 281 КПК України.
7 жовтня 2015 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.
26 листопада 2015 року старший слідчий в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 , за погодженням ізпрокурором відділу процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення у кримінальних провадженнях стосовно службових осіб, які займають особливо відповідальне становище, Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 , звернувся до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про застосування відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, мотивуючи це тяжкістю інкримінованого ОСОБА_6 кримінального правопорушення, та посилаючись на ризики, передбачені ст. 177 КПК України.Крім того, слідчий в клопотанні вказує, що більш м'які, передбачені ст. 176 КПК України, запобіжні заходи не забезпечать виконання ОСОБА_6 процесуальних обов'язків підозрюваного та не нададуть можливості під час досудового розслідування контролювати місця його перебування, оскільки останній перебував у розшуку.
Клопотання органу досудового розслідування слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва розглянуто та у його задоволенні відмовлено.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками слідчого судді місцевого суду з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Таким чином, щоб вирішити справу у відповідності до вимог закону, суд повинен взяти до уваги, крім даних, передбачених ст. 177 КПК України, особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки, характер справи, тяжкість кримінального правопорушення та наслідки вчинення протиправних діянь.
Колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що ОСОБА_6 у встановленому законом порядку не здобув статусу підозрюваного в даному кримінальному провадженні, оскільки повідомлення про підозру було здійснено відповідно до вимог КПК України, а тому вважає, що суд прийняв неправильне рішення про необхідність відмовити у задоволенні клопотання слідчого.
Так, статтею 481 КПК України передбачено, що «здійснення письмового повідомлення» означає складання тексту письмового повідомлення про підозру правомочним прокурором. Що стосується вручення письмового повідомлення відповідній особі, то у коментованій статті Генерального прокурора, його заступника, прокурора Автономної Республіки Крим, області, міст Києва або Севастополя не зобов'язано безпосередньо здійснювати такі дії. Вручення письмового повідомлення, як випливає з тексту ст. 278 КПК України, за певних умов може здійснювати у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень, тобто направлення поштою, електронною поштою, факсимільним зв'язком. Таким чином, складання тексту повідомлення про підозру щодо осіб, вказаних у ст. 480 КПК України, здійснюється уповноваженим прокурором(Генеральним прокурором, його заступником, прокурором Автономної Республіки Крим, області, міст Києва або Севастополя), вручення ж повідомлення може здійснюватися як вказаними особами, так і слідчим, який проводить досудове розслідування, чи прокурором, який здійснює процесуальне керівництво у відповідному провадженні.
З матеріалів судового провадження вбачається, що обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_6 злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, підтверджується доказами, про які зазначено у клопотанні слідчого, а саме: заявою ОСОБА_11 про злочин, що готується, від 06.05.2015, показаннями свідка ОСОБА_11 від 07.05.2015, 27.08.2015, 21.09.2015, згідно з якими 17.05.2015 приблизно о 20 годині ОСОБА_6 , перебуваючи у його автомобілі марки HYUNDAI Matrix біля будинку №10 по вул. Шліхтера у м. Києві, одержав від нього неправомірну вигоду в обумовленому заздалегідь розмірі - 15000 доларів США за задоволення клопотання Голови комітету кредиторів боржника державного підприємства «Білоцерківський військовий торг» - Міністерства оборони України в особі його представника ОСОБА_12 про усунення арбітражного керуючого (розпорядника майна) ОСОБА_13 від виконання ним своїх обов'язків та призначення нового арбітражного керуючого (розпорядника майна) у справі про банкрутство №Б13/115- 12; показаннями свідка ОСОБА_13 , відповідно до яких він підтвердив, що 18.05.2015 відбулось судове засідання у справі про банкрутство № Б13/115-12, на якому головуючий суддя господарського суду Київської області ОСОБА_6 оголосив рішення про задоволення клопотання Голови комітету кредиторів боржника державного підприємства «Білоцерківський військовий торг» - Міністерства оборони України в особі його представника ОСОБА_12 про усунення арбітражного керуючого (розпорядника майна) ОСОБА_13 від виконання ним своїх обов'язків та призначення нового арбітражного керуючого (розпорядника майна); показаннями свідка ОСОБА_14 , яка зазначила, що нею видано довіреність на представництво інтересів Державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг» на ім'я ОСОБА_11 ; показаннями понятих ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , згідно з якими встановлено відповідність фактичних обставин проведення за їх участю слідчих та процесуальних дій відомостям, зафіксованим у відповідних протоколах; протоколом про використання заздалегідь ідентифікованих (помічених) засобів від 17.05.2015, відповідно до якого ОСОБА_11 у присутності двох понятих вручено грошові кошти в розмірі 15000 доларів США, які були заздалегідь помічені спеціальною речовиною та ідентифіковані за серіями та номерами купюр; легалізованими матеріалами за результатами проведення оперативно-розшукових заходів, згідно з якими задокументовано злочинну діяльність ОСОБА_6 , спрямовану на вимагання та отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_11 ; протоколами обшуків від 18.05.2015 за адресою фактичного проживання та реєстрації ОСОБА_6 , відповідно до яких вилучено грошові кошти на загальну суму 6200 доларів США, номери та серії яких збігаються з номерами та серіями купюр, вказаних у протоколі про використання заздалегідь ідентифікованих (помічених) засобів від 17.05.2015; висновком судово-хімічної експертизи від 15.06.2015 № 121/5, згідно з яким на 6 купюрах номіналом 100 доларів США виявлено спеціальну хімічну речовину, яка за своїми фізико-хімічними властивостями однакова з наданим зразком люмінесцентної речовини «Світлячок-М», яким помічено грошові кошти в розмірі 15000 доларів США; висновком комп'ютерно-технічної експертизи від 15.07.2015 №109/2, відповідно до якого на робочому комп'ютері ОСОБА_6 та флеш-накопичувачах знайдено проекти ухвал у справі про банкрутство № Б13/115-12.
Отже, колегією суддів перевірено, що в матеріалах провадження є достатні дані, що підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України. При цьому встановлено, що клопотання слідчого містить посилання на відповідні матеріали, які підтверджують обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_6 у вчиненні вказаного злочину. Вагомість вказаних доказів не викликає сумнівів.
Як наслідок, суд першої інстанції в повній мірі не оцінив всі обставини кримінального провадження, наявності доказів в даному кримінальному провадженні, сукупність яких вказує на обґрунтовану підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, не забезпечив своїм рішенням впевненості в належній процесуальній поведінці ОСОБА_6 , який є підозрюваним в даному кримінальному провадженні, та не оцінив цілі кримінального провадження, а саме здійснення повного, неупередженого та об'єктивного досудового слідства з метою встановлення істини у провадженні, у зв'язку з чим, ухвала слідчого судді як незаконна підлягає скасуванню, з постановленням нової ухвали колегією суддів, якою слід задовольнити клопотання слідчого та застосувати щодо ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою,виходячи з наступного.
Згідно ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовуються виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких заходів не зможе запобігти ризикам неналежної процесуальної поведінки підозрюваного.
Так, апеляційним судом встановлена наявність в матеріалах кримінального провадження ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме тих, що ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків,вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Зокрема, колегія суддів вважає, що на користь збільшення ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки підозрюваного, свідчать тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_6 у разі визнання його винуватим у вчиненому злочині, конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення, та дані про особу підозрюваного, який перебував у розшуку. Існуючі у судовому провадженні позитивні характеризуючі дані відносно ОСОБА_6 враховуються апеляційним судом, однак вони не зменшують заявлені у кримінальному провадженні ризики, оскільки санкція статті 368 частини 4 КК України, передбачаєпокарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна та зі спеціальною конфіскацією. Вказані обставини не виключають того, що підозрюваний може знову переховуватись від органів досудового слідства, а тому викладене у своїй сукупності є мотивом для обмеження свободи ОСОБА_6 у встановленому законом порядку.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає необхідним обрати щодо ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки вважає, що саме такий запобіжний захід буде достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків.
Згідно ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.
Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається в межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів мінімальних заробітних плат, однак у виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує триста розмірів мінімальної заробітної плати.
Згідно повідомлення про підозру, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, а саме одержання неправомірної вигоди службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, в особливо великому розмірі, а тому підстав, передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України, не вбачається.
Отже, враховуючи обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан підозрюваного, інші дані про його особу та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів приходить до висновку про необхідність визначення розміру застави ОСОБА_6 , яка зможе забезпечити виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КК України у випадку внесення застави.
З урахуванням викладеного, та оцінюючи ступінь порушення загальносуспільних прав та інтересів, колегія суддів вважає необхідним одночасно з триманням під вартою обрати щодо ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляд застави в розмірі 1000 (однієї тисячі) мінімальних заробітних плат, що складає 1 218 000 (один мільйон двісті вісімнадцять тисяч) гривень, оскільки вважає, що саме такий запобіжний захід буде достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного. Підстав вважати його завідомо непомірним для ОСОБА_6 колегія суддів не вбачає.
На даному етапі розслідування лише такий запобіжний захід зможе дієво запобігти ризикам, доведеним слідчим та прокурором, що виключає собою можливість застосування відносно підозрюваного ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу.
З викладеного вбачається, що слідчий суддя прийняв рішення без всебічного, повного та об'єктивного з'ясування обставин, які мають значення для прийняття законного судового рішення, а тому виходячи з вимог пункту 2 частини 3 статті 407 КПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу прокурора необхідно задовольнити, ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого, застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 з визначенням розміру застави в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 183 КПК України, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Керуючись ст. ст. 117 ч. 1, 176, 177, 178, 182, 183, 193, 194, 309, 404, 405, 407 ч. 3 п. 2, 418 ч. 1, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва -
Поновити прокурору відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 27 листопада 2015 року.
Апеляційну скаргу прокурора відділу процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення у кримінальних провадженнях стосовно службових осіб, які займають особливо відповідальне становище, Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 27 листопада 2015 року в кримінальному провадженні під №42015000000000849, внесеному 6.05.2015 р. до ЄРДР, якою відмовлено в задоволенні клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 , погодженомупрокурором відділу процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення у кримінальних провадженнях стосовно службових осіб, які займають особливо відповідальне становище, Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який народився в м. Києві, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , несудимий, якому повідомлена підозра у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 , погодженепрокурором відділу процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення у кримінальних провадженнях стосовно службових осіб, які займають особливо відповідальне становище, Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном дії у межах строку досудового розслідування, тобто до 13 лютого 2016 року включно.
Визначити підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 1000 (однієї тисячі) мінімальних заробітних плат, що складає 1 218 000 (один мільйон двісті вісімнадцять тисяч) гривень у національній грошовій одиниці України, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок Апеляційного суду м. Києва (03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-А, код ЄДРПОУ суду 02894757, банк ГУ ДКС України в м. Києві, код ЄДРПОУ ГУ ДКСУ - 37993783, МФО - 820019, реєстраційний рахунок №37314015000104).
Підозрюваний ОСОБА_6 , який не тримається під вартою, або інший заставодавець не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов'язаний внести кошти у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на зазначений рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем.
У разі внесення застави, зобов'язати підозрюваного ОСОБА_6 прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади протягом дії запобіжного заходу у вигляді застави.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_6 , у разі внесення застави, наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого та прокурора із встановленою ними періодичністю;
- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні під №42015000000000849;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим, прокурором, слідчим суддею.
Визначити термін дії зазначених обов'язків до 13 лютого 2016 року включно.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_6 , що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок Апеляційного суду м. Києва, має бути наданий старшому слідчому в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 або прокурору відділу процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення у кримінальних провадженнях стосовно службових осіб, які займають особливо відповідальне становище, Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 .
З моменту внесення застави підозрюваний ОСОБА_6 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний ОСОБА_6 , будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов'язки, застава звертається на користь держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Контроль за виконанням ухвали покласти на старшого слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 та прокурора відділу процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення у кримінальних провадженнях стосовно службових осіб, які займають особливо відповідальне становище, Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 .
Ухвала апеляційного суду є остаточною та відповідно до ч. 4 ст. 424 КПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_18 ОСОБА_19 к у р е н к о