Справа: № 826/25061/15 Головуючий у 1-й інстанції:Арсірій Р.О. Суддя-доповідач: Файдюк В.В.
Іменем України
22 грудня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Файдюка В.В.
суддів: Мєзєнцева Є.І.
Чаку Є.В.
При секретарі: Закревській І.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 листопада 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Генерального прокурора України про визнання протиправним та скасування рішення, -
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 листопада 2015 року в задоволенні клопотання ОСОБА_3 про вжиття заходів забезпечення його адміністративного позову до Генерального прокурора України про визнання протиправним та скасування рішення - відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати зазначену ухвалу.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1, 3 статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України - суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються. Ухвала негайно надсилається до суб'єкта владних повноважень, що прийняв рішення, та є обов'язковою для виконання.
Позивач клопотав про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу Генерального прокурора України від 16 жовтня 2015 року № 471-вк про звільнення підполковника юстиції ОСОБА_3 з посади прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення у кримінальних провадженнях слідчого відділу управління процесуального керівництва та нагляду за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України.
Крім того, апелянт заявляв клопотання про забезпечення адміністративного позову шляхом заборони Генеральному прокурору України вчиняти дії щодо направлення ОСОБА_3 у розпорядження Міністерства оборони України для подальшого службового використання.
Як підставу для забезпечення адміністративного позову позивач вказував, що наказ відповідача від 16 жовтня 2015 року № 471-вк є проміжним у процедурі направлення позивача у розпорядження Міністерства оборони України далі відповідачем до ухвалення рішення в цій адміністративній справі будуть вчинені дії щодо направлення позивача саме у розпорядження Міністерства оборони України для дальшого службового використання.
Між тим колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, крім того вжиття таких заходів фактично буде вирішенням спору.
Натомість, відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» від 06 березня 2008 року N 2 в адміністративних справах щодо визнання незаконним рішення про звільнення з посад позовними вимогами є скасування правових актів індивідуальної дії та поновлення на посаді.
Забезпечуючи такий позов шляхом зупинення дії правового акта індивідуальної дії про звільнення з посади, суд фактично продовжує службові відносини між позивачем та роботодавцем (суб'єктом владних повноважень) з відповідними наслідками - виконанням службових обов'язків, виплатою заробітної плати тощо. Таким чином, судом фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.
Також, згідно п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» заборонено забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення про звільнення позивача з роботи та зобов'язання відповідача й інших осіб не чинити перешкод позивачеві у виконанні своїх попередніх трудових обов'язків, оскільки таким чином фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті.
Таким чином, суд не має права втручатися у дискреційні повноваження відповідача, забороняти чи зобов'язувати вирішувати кадрові питання, що відносяться в силу закону до його компетенції.
А тому вірним є рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову.
Відповідно до статті 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.
Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 листопада 2015 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя:
Судді:
Головуючий суддя Файдюк В.В.
Судді: Мєзєнцев Є.І.
Чаку Є.В.