22 грудня 2015 р.м.ОдесаСправа № 821/3130/15-а
Категорія: 9.4.1 Головуючий в 1 інстанції: Кисильова О.Й.
Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Танасогло Т.М.,
суддів - Бойка А.В.,
- ОСОБА_1,
розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою приватного акціонерного товариства "Верхньорогачицьке АТП-16546" на Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2015 року по справі за позовом приватного акціонерного товариства "Верхньорогачицьке АТП-16546" до Південно-Українського територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про скасування постанови, -
Позивач, звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Південно-Українського територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про скасування постанови від 10.08.2015 р. № 383-ПУ-1-Е про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2015 року відмовлено приватному акціонерному товариству "Верхньорогачицьке АТП-16546" у задоволенні позовних вимог до Південно-Українського територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про скасування постанови.
Приватне акціонерне товариство "Верхньорогачицьке АТП-16546" не погодившись з постановою суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції від 20 жовтня 2015 року та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, незаконним та прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до приписів ст. 197 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції, може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд за їх участю, а також у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:
Судом першої інстанції встановлено, що 24.11.2014 р. начальником Південного територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку у відношенні ПрАТ "Верхньорогачиське АТП - 16546" видано розпорядження № 699-ПУ-1-Е про усунення вказаним Товариством порушень законодавства про цінні папери, яким вимагалося у термін до 24.03.2015 р. привести діяльність Товариства у відповідність до вимог ст. 155 Цивільного кодексу України та у зазначений термін письмово повідомити відділ нагляду за учасниками ринку цінних паперів у Херсонській області ПУ ТУ НКЦПФР про виконання цього розпорядження.
Постановою Південно-Українського територіального управління НКЦПФР від 20.07.2015 р. № 507-ПУ-3-Е встановлено, що ПрАТ "Верхньорогачицьке АТП - 16546" не виконало розпорядження від 24.11.2014 р. про усунення порушень законодавства про цінні папери та вирішено порушити справу про правопорушення на ринку цінних паперів у відношенні ПрАТ "Верхньорогачицьке АТП - 16546".
Постановою від 30.07.2015 р. № 436-ПУ-1-Е розгляд справи на ринку цінних паперів у відношення ПрАТ "Верхньорогачицьке АТП - 16546" призначено на 10.08.2015 р.
У визначений час представник чи уповноважена особа ПрАТ "Верхньорогачицьке АТП - 16546" на розгляд справи про правопорушення на ринку цінних паперів не з'явилися.
10.08.2015 року Відповідачем винесено постанову № 383-ПУ-1-Е про накладення на ПрАТ "Верхньорогачицьке АТП - 16546" санкції за правопорушення на ринку цінних паперів, за невиконання розпорядження від 24.11.2014 р. № 699-ПУ-1-Е про усунення порушень законодавства про цінні папери відповідачем. Вказаною постановою до позивача застосовано штрафну санкцію у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить у гривневому еквіваленті 17000,00 гривень.
Не погоджуючись із постановою про застосування штрафних санкцій, позивач оскаржив її у судовому порядку.
Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову в задоволені позову з огляду на наступне.
У своїй позовній заяві Позивач зазначив, що підприємством виконано розпорядження відповідача від 24.11.2014 р. № 699-ПУ-1-Е та приведено діяльність Товариства у відповідності до вимог ст. 155 Цивільного кодексу України, що підтверджено протоколом загальних зборів акціонерів від 16.02.2015 р. № 4.
Апелянт стверджує, що 18.02.2015 р. засобом поштового зв'язку він повідомив відповідача про приведення діяльності Товариства у відповідності до вимог ст. 155 ЦК України, однак квитанція про поштове відправлення вказаного повідомлення позивачем втрачена. З метою відновлення втраченої квитанції позивач звернувся до Центрального відділення поштового зв'язку В. Рогачик-2 для отримання інформації. Однак, як стверджує апелянт, відомостей стосовно відправлення відділенням поштового зв'язку надано не було.
З метою встановлення факту відправлення ПрАТ "Верхньорогачицьке АТП - 16546" поштової кореспонденції на адресу Південно - Українському територіальному управління НКЦПФР, судом першої інстанції було витребувано журнали вхідної кореспонденції Південно - Українського територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та сектору нагляду за учасниками ринку цінних паперів у Херсонській області Південно - Українського територіального управління НКЦПФ.
Після огляду означених журналів судом першої інстанції встановлено, що журнали вхідної кореспонденції не містять відомостей про отримання відповідачем будь-яких поштових відправлень від позивача протягом лютого - березня 2015 року.
Також судом встановлено, що сектором нагляду за учасниками ринку цінних паперів у Херсонській області Південно - Українського територіального управління НКЦПФР 26.02.2015 р. отримано від позивача звіт за 2014 рік, проте, вказаний документ не стосується вимог щодо виконання розпорядження від 24.11.2014 р. № 699-ПУ-1-Е.
Законом України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" від 30.10.1996 року № 448/96-ВР (далі - Закон № 448/96-ВР) визначено правові засади здійснення державного регулювання ринку цінних паперів та державного контролю за випуском і обігом цінних паперів та їх похідних в Україні.
Статтею 5 Закону № 448/96-ВР встановлено, що державне регулювання ринку цінних паперів здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку.
Приписами статі 6 Закону № 448/96-ВР встановлено, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку може утворювати територіальні органи у випадках, передбачених у положенні про Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку здійснює повноваження через центральний апарат і свої територіальні органи.
Статтею 8 Закону № 448/96-ВР визначені повноваження Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Так, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право: надсилати емітентам, особам, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, фондовим біржам та саморегулівним організаціям обов'язкові для виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери та вимагати надання необхідних документів відповідно до чинного законодавства; накладати адміністративні стягнення, штрафні та інші санкції за порушення чинного законодавства на юридичних осіб та їх співробітників, аж до анулювання ліцензій на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів.
Згідно із ст. 11 Закону № 448/96-ВР Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку застосовує до юридичних осіб фінансові санкції. Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про накладення штрафу може бути оскаржено в суді.
Відповідно до ст. 12 № 448/96-ВР штрафи, уповноваженою особою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, яка виявила факт вчинення юридичною особою правопорушення на ринку цінних паперів, складає акт, який разом з письмовими поясненнями керівника, іншої відповідальної посадової особи та пов'язаними з таким правопорушенням документами протягом п'яти робочих днів подає уповноваженій особі Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, яка має право застосовувати санкцію за правопорушення на ринку цінних паперів. Уповноважена особа Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку приймає рішення про застосування санкції протягом 30 робочих днів після отримання документів, що підтверджують факт правопорушення. Рішення про застосування санкції оформляється постановою, що надсилається юридичній особі, до якої застосовано санкцію.
Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку застосовує до юридичних осіб фінансові санкції за невиконання або несвоєчасне виконання рішень Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку або розпоряджень, постанов або рішень уповноважених осіб Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо усунення порушень законодавства на ринку цінних паперів - у розмірі від тисячі до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (абз.1 п. 8 ч.1. ст.11 Закону № 448/96-ВР).
Пунктами 10, 14 статті 8 Закону № 448/96-ВР передбачено, що Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право надсилати емітентам, особам, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, фондовим біржам та саморегулівним організаціям обов'язкові для виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери та вимагати надання необхідних документів відповідно до чинного законодавства, накладати адміністративні стягнення, штрафні та інші санкції за порушення чинного законодавства на юридичних осіб та їх співробітників, аж до анулювання ліцензій на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів.
Згідно ст. 32 Розділу VII Закону України "Про акціонерні товариства" загальні збори є вищим органом акціонерного товариства. Акціонерне товариство зобов'язане щороку скликати загальні збори (річні загальні збори). Річні загальні збори товариства проводяться не пізніше 30 квітня наступного за звітним року.
Статтею 155 Цивільного кодексу України встановлено, що статутний капітал акціонерного товариства утворюється з вартості вкладів акціонерів, внесених внаслідок придбання ними акцій. Статутний капітал товариства визначає мінімальний розмір майна товариства, який гарантує інтереси його кредиторів. Він не може бути меншим розміру, встановленого законом. У процесі створення акціонерного товариства його акції підлягають розміщенню виключно серед засновників шляхом приватного розміщення. Публічне розміщення акцій здійснюється після отримання свідоцтва про реєстрацію першого випуску акцій. Якщо після закінчення другого та кожного наступного фінансового року вартість чистих активів акціонерного товариства виявиться меншою від статутного капіталу, товариство зобов'язане оголосити про зменшення свого статутного капіталу та зареєструвати відповідні зміни до статуту у встановленому порядку. Якщо вартість чистих активів товариства стає меншою від мінімального розміру статутного капіталу, встановленого законом, товариство підлягає ліквідації.
Відповідно до викладеного вище, відповідач зобов'язаний був усунути порушення законодавства про цінні папери, які зазначені у розпорядженні від 24.11.2014 р. № 699-ПУ-1-Е, а саме, привести діяльність Товариства у відповідність до вимог ст. 155 Цивільного кодексу України.
Разом з тим, ні у суді першої інстанції, ні у суді апеляційної інстанції Позивачем не надано належних доказів, що ним виконано розпорядження відповідача від 24.11.2014 р. № 699-ПУ-1-Е та приведено діяльність Товариства у відповідності до вимог ст. 155 Цивільного кодексу України у строки надані Відповідачем.
Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості (частина 1 статті 11 КАС України).
Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги приватного акціонерного товариства "Верхньорогачицьке АТП-16546" про скасування постанови від 10.08.2015 р. № 383-ПУ-1-Е про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів належним чином не обґрунтовані, не підтверджені наявними у справі матеріалами та задоволенню не підлягають.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Верхньорогачицьке АТП-16546", - залишити без задоволення.
Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2015 року по справі № 821/3130/15-а, - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючийсуддя ОСОБА_2
суддя ОСОБА_3
суддя ОСОБА_1