Справа: № 826/10310/15 Головуючий у 1-й інстанції:Погрібніченко І.М. Суддя-доповідач: Файдюк В.В.
Іменем України
22 грудня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Файдюка В.В.
суддів: Мєзєнцева Є.І.
Чаку Є.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 жовтня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Донецькій області, Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області, Державної казначейської служби України, Державної судової адміністрації України про зобов'язати вчинити дії, -
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 жовтня 2015 року адміністративний позов ОСОБА_3 до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Донецькій області, Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області, Державної казначейської служби України, Державної судової адміністрації України про зобов'язати вчинити дії - залишено без задоволення.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою задовольнити позов.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач займає посаду суді Київського районного суду міста Донецька з 15 жовтня 2007 року по день звернення до суду з даним адміністративним позовом. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що йому з 01 вересня 2014 року не виплачується та не перераховується суддівська винагорода.
Приймаючи рішення щодо відмови у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з приписів Тимчасового порядку фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 595 та дійшов висновку, що заробітна плата позивачу з вересня 2014 року підлягає виплаті лише у разі прикріплення позивача до штату іншого суду поза територією АТО, повернення під контроль органів державної влади території, або у разі якщо установа буде переміщена в населений пункт, на території якого органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі, якщо установа продовжуватиме функціонувати та позивач буде виконувати свої обов'язки.
Переглянувши рішення суду першої інстанції колегія суддів зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статті 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів.
Указом Президента України від 14 квітня 2014 року №405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України», відповідно до якого на території Луганської та Донецької областей розпочата антитерористична операція. Статтею 1 Закону України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції" визначено, що у зв'язку з неможливістю здійснювати правосуддя окремими судами в районі проведення антитерористичної операції змінити територіальну підсудність судових справ, підсудних розташованим в районі проведення антитерористичної операції таким судам, та забезпечити розгляд:
- цивільних справ, справ про адміністративні правопорушення, підсудних місцевим загальним судам, розташованим в районі проведення антитерористичної операції, адміністративних справ, підсудних місцевим загальним судам як адміністративним судам, апеляційним судам, розташованим в районі проведення антитерористичної операції, - місцевими загальними судами, апеляційними судами, що визначаються головою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ;
- адміністративних справ, підсудних адміністративним судам, розташованим в районі проведення антитерористичної операції, - адміністративними судами, що визначаються головою Вищого адміністративного суду України;
- господарських справ, підсудних господарським судам, розташованим в районі проведення антитерористичної операції, - господарськими судами, що визначаються головою Вищого господарського суду України;
- кримінальних проваджень, підсудних місцевим (районним, міським, районним у містах, міськрайонним) судам, апеляційним судам, розташованим в районі проведення антитерористичної операції, - місцевими загальними судами, апеляційними судами, що визначаються головою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Державна судова адміністрація України складає перелік місцевих та апеляційних судів, які знаходяться в районі проведення антитерористичної операції і в яких неможливо здійснювати правосуддя, та направляє відповідні подання до голів вищих спеціалізованих судів для прийняття рішень, передбачених частинами першою і другою статті 1 цього Закону.
Наказом Державної судової адміністрації України № 124 від 22 вересня 2014 року "Про організаційні заходи щодо виконання положень Закону України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції" визначено, що припинення/відновлення роботи (діяльності) місцевих та апеляційних судів, які знаходяться в районі проведення антитерористичної операції, здійснюється на підставі наказу голови суду або особи, яка виконує його обов'язки. У разі якщо судом здійснюється правосуддя лише за окремими категоріями справ, про це зазначається в наказі.
Розпорядженням голови Вищого спеціалізованого суду України від 02 вересня 2014 року №27/0/38-14 «Про визначення територіальної підсудності справ» було змінено територіальну підсудність судових справ, підсудних розташованим у районі проведення антитерористичної операції місцевим загальним судам. Зокрема, цивільні справи, справи про адміністративні правопорушення і кримінальні провадження, підсудні Київському районному суду м. Донецька, було передано для забезпечення розгляду Павлоградському міськрайонному суду Дніпропетровської області.
Абзацом 23 статті 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» встановлено, що режим у районі проведення антитерористичної операції - це особливий порядок, який може вводитися в районі проведення антитерористичної операції на час її проведення і передбачати надання суб'єктам боротьби з тероризмом визначених цим Законом спеціальних повноважень, необхідних для звільнення заручників, забезпечення безпеки і здоров'я громадян, які опинилися в районі проведення антитерористичної операції, нормального функціонування державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» боротьба з тероризмом ґрунтується на принципах, зокрема: законності та неухильного додержання прав і свобод людини і громадянина; комплексного використання з цією метою правових, політичних, соціально-економічних, інформаційно-пропагандистських та інших можливостей; пріоритетності попереджувальних заходів; пріоритетності захисту життя і прав осіб, які наражаються на небезпеку внаслідок терористичної діяльності.
Згідно статті 4 цього Закону України організація боротьби з тероризмом в Україні та забезпечення її необхідними силами, засобами і ресурсами здійснюються Кабінетом Міністрів України у межах його компетенції.
Частиною 2 статті 14 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» встановлено, що у районі проведення антитерористичної операції можуть вводитися тимчасові обмеження прав і свобод громадян.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року №1085-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, до якого також увійшло м. Донецьк.
Постановою Кабінету Міністрів України № 595 від 7 листопада 2014 року "Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей" встановлено, що міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, місцеві державні адміністрації зобов'язані забезпечити до 1 грудня 2014 року переміщення бюджетних установ, підприємств та організацій, що належать до сфери їх управління, з населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження (далі - тимчасово неконтрольована територія), в населені пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі.
Цією ж постановою затверджений Тимчасовий порядок фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей (далі - Тимчасовий порядок), пунктом 2 якого визначено, що у населених пунктах Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, видатки з державного бюджету, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування здійснюються лише після повернення згаданої території під контроль органів державної влади.
Вказаний пункт визнано незаконним та нечинним з моменту прийняття постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 лютого 2015 року у справі № 826/18826/14, яка набрала законної сили у відповідності до положень 254 КАС України.
Водночас, пунктами 3, 4 Тимчасового порядку (чинного на час звернення позивача до суду та розгляду справи) передбачено, що заробітна плата (грошове забезпечення, суддівська винагорода) працівникам (військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу) установи за період, коли установа розміщувалася на тимчасово неконтрольованій території, а у подальшому територія була повернута під контроль органів державної влади, або установа була переміщена в населений пункт, на території якого органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі (далі - контрольована територія), виплачується у повному обсязі за рахунок кошторису (плану використання бюджетних коштів) установи.
Заробітна плата (грошове забезпечення, суддівська винагорода) виплачується та виплати за час щорічної відпустки працівникам (військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу) установи, яка переміщена на контрольовану територію, здійснюються, якщо установа продовжує функціонувати працівники (військовослужбовці, особи рядового і начальницького складу) виконують свої обов'язки.
Переміщення установи на контрольовану територію, а також її функціонування на цій території здійснюється за рішенням органу вищого рівня (у разі переміщення органу місцевого самоврядування - за рішенням відповідної місцевої ради).
Аналіз викладених положень Постанови № 595 дає підстави для висновку, про те, що вказаний нормативно-правовий акт і затверджений ним Тимчасовий порядок жодним чином не скасовують, не обмежують і не звужують закріплені Конституцією України гарантії, права чи свободи позивача стосовно отримання суддівської винагороди, а лише встановлюють особливий порядок (механізм) реалізації державної політики в частині такої виплати у населених пунктах Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.
Вказані тимчасові заходи у зв'язку з проведенням антитерористичної операції на територіях, які тимчасово не контролюються органами державної влади, передбачені положеннями Постанови № 595, спрямовані на впорядкування, організацію та забезпечення фінансування бюджетних установ, здійснення виплат по заробітній платі (грошового забезпечення, суддівської винагороди) населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей. Зазначені тимчасові заходи хоч і створюють додаткові труднощі для отримання належної заробітної плати, але спрямовані на забезпечення реального виконання таких виплат.
Під час судового розгляду справи встановлено, що Державною судовою адміністрацією України направлено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Подання щодо зміни територіальної підсудності судових справ, підсудних розташованому в районі проведення антитерористичної операції Київському районному суду м. Донецька.
Розпорядженням голови Вищого спеціалізованого суду України від 02 вересня 2014 року №27/0/38-14 «Про визначення територіальної підсудності справ» було змінено територіальну підсудність судових справ, підсудних розташованим у районі проведення антитерористичної операції місцевим загальним судам. Зокрема, цивільні справи, справи про адміністративні правопорушення і кримінальні провадження, підсудні Київському районному суду м. Донецька, було передано для забезпечення розгляду Павлоградському міськрайонному суду Дніпропетровської області.
Рішенням Ради суддів України від 23 грудня 2014 року №76 (далі - Рішення) ухвалено вважати такими, що тимчасово прикріплені до штату судів того самого рівня і спеціалізації відповідно в Донецькій та Луганській областях, що функціонують на території, підконтрольній українській владі, суддів, які подали заяви на переведення на роботу на посадах суддів до інших судів України з судів, які тимчасово знаходяться на неконтрольованій території Донецької та Луганської областей, до прийняття рішення про їх переведення у встановленому законом порядку. Відповідно до цього Рішення суддів Київського районного суду м. Донецька прикріплено до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області.
Голови відповідних судів видають накази про тимчасове прикріплення таких суддів на підставі заяв суддів про прикріплення та штатних розписів у порядку та на умовах, визначених п. 2 Рішення.
Рішенням також зобов'язано Державну судову адміністрацію України забезпечити виплату суддівської винагороди, обрахованої з дня останнього нарахування до дня тимчасового прикріплення, та допомоги на оздоровлення в розмірі посадового окладу (у разі перебування у відпустці) та суддівської винагороди до моменту переведення в установленому законом порядку в судах, до яких вони тимчасово прикріплені.
Як встановлено судом, ОСОБА_3 до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області прикріплено не було, у зв'язку з тим, що позивачем відповідна заява не подавалась.
Таким чином, підстав для застосування до ОСОБА_3 положень рішення Ради суддів України від 23 грудня 2014 року №76 і, відповідно, виплати суддівської винагороди немає.
Слід зазначити, що органами законодавчої та виконавчої влади України вжито можливі заходи в умовах наявної ситуації на території проведення антитерористичної операції для забезпечення прав громадян на соціальне забезпечення та отримання заробітної плати, однак, позивачем не було реалізовано право на переведення до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області та отримання суддівської винагороди за період до моменту переведення.
Доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги ОСОБА_3 про визнання неправомірними дій відповідача по невиплаті йому суддівської винагороди з вересня 2014 року та стягнення з відповідача заборгованості із заробітної плати не підлягають задоволенню.
З наведеного вище колегія суддів приходить до висновку, що при винесенні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.
Відповідно до статті 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 жовтня 2015 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.
Головуючий суддя:
Судді: Головуючий суддя Файдюк В.В.
Судді: Чаку Є.В.
Мєзєнцев Є.І.