22.12.2015 року Справа № 912/3334/15
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Пархоменко Н.В. (доповідач)
суддів: Коваль Л.А., Чередка А.Є.,
при секретарі судового засідання Крицькій Я.Б.
за участю представників сторін:
від позивача: Лишняк І.В. представник, довіреність №б/н від 04.07.2015 року;
від відповідача: Бойченко Л.В. представник, довіреність №30Д-10 від 01.10.2015 року;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фермерського господарства "Щурівське" на рішення господарського суду Кіровоградської області від 27.10.2015 року у справі №912/3334/15:
за позовом Фермерського господарства "Щурівське", с. Щурівка Ічнянського району Чернігівської області
до Приватного акціонерного товариства "Креатив", м. Кіровоград
про стягнення 6 353 784,79 грн.
Фермерське господарство "Щурівське" звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою та з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 23.10.2015 року просило стягнути з Приватного акціонерного товариства "Креатив" 6 353 784,79 грн. в якості відшкодування неодержаних доходів.
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 27.10.2015 року у справі №912/3334/15 (суддя Глушков М.С.) в задоволені позову відмовлено у повному обсязі.
Рішення місцевого господарського суду мотивоване недоведеністю позивачем порушення відповідачем своїх обов'язків за договором поставки від 14.10.2014 року № С14-00627. Місцевим господарським судом зазначено, що за умовами договору у разі якщо сторони не домовляться щодо остаточної ціни, покупець (відповідач) зобов'язується повернути товар продавцю (позивачу) в кількості, еквівалентній заліковій вазі товару, що був фактично поставлений продавцем, на суму повернених коштів. Товар повертається на умовах FCA склад покупця. При цьому продавець зобов'язується надати транспорт за свій рахунок у пункт навантаження та несе витрати пов'язані з перевезенням товару. Позивач листом від 27.05.2015 року № 8 звертався до відповідача з вимогою повернути товар, однак не вчинив будь-яких подальших дій щодо реалізації свого наміру отримати товар з складу покупця та не подав до суду відповідних доказів.
Місцевий господарський суд зазначив, що позивачем не доведено розміру збитків пред'явлених до стягнення у даній справі, оскільки відповідь ТОВ "Украгроконсалт" №199/15 від 06.10.2015 року не є належним доказом в розумінні статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу, оскільки не відповідає параметрам запиту про надання інформації від 28.09.2015 року, ТОВ "Украгроконсалт" не є експертною установою, крім того, останнім було надано лише цінову інформацію середньої вартості насіння соняшника українського походження станом на 16.07.2015 року, без зазначення які саме дані вивчалися, аналізувалися та покладені в основу відповіді.
Враховуючи, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявність усіх елементів, необхідних для покладення на відповідача відповідальності у стягненні збитків, а також не доведено розміру збитків пред'явлених до стягнення у даній справі, місцевий господарський суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, Фермерське господарство "Щурівське" звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Кіровоградської області від 27.10.2015 року по справі №912/3334/15 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевим господарським судом не надано належної оцінки поданим позивачем доказам, а також не наведено належного обґрунтування відхилення поданих доказів. Апелянт вважає безпідставним висновок місцевого господарського суд про недоведеність розміру заявлених збитків, оскільки збитки заявлені виходячи із ринкової вартості насіння соняшнику врожаю 2014 року, а довідка ТОВ "Украгроконсалт" лише підтверджує правильність визначення позивачем ринкової вартості 1 тони у розмірі 9 500,00 грн. Апелянт зазначає, що повернення насіння соняшнику врожаю 2014 року не є співрозмірним та адекватним способом захисту, оскільки на сьогодні такий товар не є достатньо ліквідним на ринку сільськогосподарської продукції. На думку апелянта, місцевим господарським судом відмову у задоволенні позову фактично обґрунтовано бездіяльністю відповідача, яка була підставою для звернення з позовом до суду. Також апелянт звертає увагу суду на неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального права та висновкам Верховного Суду України в аналогічних правовідносинах.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.11.2015 року апеляційну скаргу Фермерського господарства "Щурівське" на рішення господарського суду Кіровоградської області від 27.10.2015 року у справі №912/3334/15 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя: Пархоменко Н.В. (доповідач), судді: Коваль Л.А., Чередко А.Є., розгляд скарги призначений у судове засіданні на 10.12.2015 року.
У судовому засіданні, яке відбулося 10.12.2015 року оголошувалась перерва до 22.12.2015 року.
У судових засіданнях, які відбулися 10.12.2015 року та 22.12.2015 року, представник апелянта апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі.
22.12.2015 року Фермерським господарством "Щурівське" подано до апеляційного господарського суду клопотання про залучення до матеріалів справи висновку експертного товарознавчого дослідження №11563 від 27.11.2015 року про вартість насіння соняшника станом на 16.07.2015 року. В обґрунтування клопотання позивач зазначив, що під час розгляду справи в місцевому господарському суді визначена позивачем вартість однієї тони не ставилась під сумнів та не було спору з цього приводу, у зв'язку з чим не виникала раніше необхідність у наданні експертного висновку.
Приватне акціонерне товариство "Креатив" проти задоволення апеляційної скарги заперечує та поросить залишити рішення місцевого господарського суду без змін. Відповідач зазначає, що позивач мав розрахувати ціну позову станом на день звернення з позовом до суду, а не з вартості насіння соняшнику станом на 16.07.2015 року, заявлена позивачем до стягнення сума фактично є заборгованістю за договором, а не збитками.
У судовому засіданні 22.12.2015 року оголошені вступна та резолютивна частини постанови.
Апеляційний суд, дослідивши наявні у справі докази, перевіривши правильність висновків, повноту їх дослідження місцевим господарським судом вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Як встановлено господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 14.10.2014 року між Приватним акціонерним товариством "Креатив" (Покупець) та Фермерським господарством "Щурівське" (Продавець) був укладений договір поставки №С14-00627, відповідно до пункту 1.1 якого Продавець зобов'язується поставити і передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити насіння соняшнику урожаю 2014 року (надалі - товар) на умовах договору.
Даний договір набирає силу з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання всіх умов, передбачених цим договором (пункт 9.1 договору).
Відповідно до пункту 3.1 договору товар поставляється на умовах FCA франко-автомобіль (Правила Інкотермс 2010), за винятком застережень, прямо передбачених умовами договору, за адресою: елеватор ПАТ ДПЗКУ "Ічнянське ХПП", вул. Вокзальна, 140, м. Ічня, Ічнянський район, Чернігівська область (надалі - склад Продавця). Датою поставки товару є дата фактичного отримання товару покупцем у місці поставки відповідно до пункту 3.1 цього договору, що зазначається в товарно-транспортній накладній. Для отримання товару покупець зобов'язаний надати продавцю довіреність на отримання товару (пункт 3.6 договору).
Кількість товару, що поставляється за цим договором (залікова вага, визначена на вагах Покупця шляхом перерахунку на базисні показники якості, вказані в п. 2.1. даного договору) - 800 тонн ±10% (за вибором покупця) (пункт 4.1 договору).
На виконання умов договору С14-00627 від 14.10.2014 року Фермерське господарство "Щурівське" поставило Приватному акціонерному товариству "Креатив" (Покупець) насіння соняшнику у кількості 807,420 тонн згідно накладних:
- від 23.10.2014 року № 1 у кількості 36,480 тонн на суму 72 960 грн.;
- від 24.10.2014 року № 2 у кількості 148,900 тонн на суму 297 800 грн.;
- від 25.10.2014 року № 3 у кількості 107,040 тонн на суму 214 080 грн.;
- від 27.10.2014 року № 4 у кількості 149,420 тонн на суму 298 840 грн.;
- від 29.10.2014 року № 5 у кількості 184,400 тонн на суму 368 800 грн.;
- від 30.10.2014 року № 6 у кількості 76,540 тонн на суму 153 080 грн.;
- від 31.10.2014 року № 7 у кількості 39,140 тонн на суму 78 280 грн.;
- від 01.11.2014 року № 1 у кількості 46,720 тонн на суму 93 440 грн.;
- від 04.11.2014 року № 2 у кількості 18,780 тонн на суму 37 560 грн.
Товар отриманий представниками Приватного акціонерного товариства "Креатив" на підставі довіреностей №5561 від 23.10.2014 року та №5759 від 03.11.2014 року (а.с. 22, 23).
Відповідно до пункту 4.2 договору для оприбуткування покупцем поставленого товару Продавець надає Покупцю видаткові накладні на кількість фактично поставленого товару по ціні 2000 грн., в т. ч. ПДВ, виписані датою фактичної поставки. Вказана ціна для оприбуткування товару є первісною. Подальше визначення ціни здійснюється сторонами в порядку, встановленому п.п. 4.3-4.3.1 договору.
Ціна товару з якісними показниками, передбаченими в пункті 2.1 договору, встановлюється сторонами шляхом укладання Додаткової угоди (надалі - Додаткова угода визначення ціни) та визначається як середня ринкова закупівельна ціна насіння соняшнику на аналогічних умовах поставки на дату підписання зазначеної Додаткової угоди, але не пізніше, зменшена на 16% річних, нарахованих на суму здійсненої оплати (відповідно до пункту 5.1 договору) з дати перерахування коштів до дати переоцінки, за кожну фактично поставлену тонну партії товару, що переоцінюється. Визначена таким чином ціна Товару може як перевищувати первісну ціну для оприбуткування, вказану в пункті 4.2 договору, так і бути меншою. Для розрахунків на підставі Додаткової угоди визначення ціни формується акт визначення кінцевої ціни та вартості товару з врахуванням вимог розділу 4 договору. Сума договору визначається шляхом множення кількості поставленого товару на остаточну ціну товару (пункти 4.3, 4.7, 4.8 договору).
Попередня сума договору (виходячи з первісної ціни) складає 1 600 000,00 грн. (пункт 4.9 договору).
Відповідно до пункту 5.1 договору Покупець зобов'язується здійснити оплату товару на умовах передоплати у сумі, вказаній в пункті 4.9 договору, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця на підставі рахунку-фактури.
Остаточний розрахунок (доплати Покупцем або повернення коштів Продавцем) здійснюється після фактичного отримання товару згідно з умовами договору та проведення досліджень поставленого товару на відповідність його якості вимогам пункту 2.1 договору, протягом 10-ти банківських днів з моменту підписання сторонами додаткової угоди (пункт 4.3) та акта визначення кінцевої ціни (пункт 4.7), виходячи з остаточної ціни на товар відповідно до пункту 4.6 договору (пункт 5.2 договору).
Згідно умов договору, Фермерським господарством "Щурівське" виставлено Приватному акціонерному товариству "Креатив" рахунок №4 від 15.10.2014 року на оплату насіння соняшнику у кількості 800 тон на суму 1 600 000,00 грн., який було оплачено Приватним акціонерним товариством "Креатив" 21.10.2014 року, що підтверджується довідкою про надходження коштів (а.с. 21).
26.02.2015 року сторонами складено акт №1 переоцінки насіння соняшнику поставленого згідно умов договору №С14-00627 від 14.10.2014 року у період з 31.10.2014 року по 05.11.2014 року у кількості 104,640 тон, згідно накладних №7 від 31.10.2014 року (39,140 тон), №1 від 01.11.2014 року (46,720 тон), №2 від 04.11.2014 року (18,780 тон).
27.02.2015 року сторонами укладено Додаткову угоду №С14-00627/2 до договору №С14-00627 від 14.10.2014 року, якою визначено ціну партії товару, поставленої у період з 31.10.2014 року по 04.11.2014 року у кількості 104,64 тони у сумі 10 300,00 грн. за 1 тону. Ціну партії товару з урахуванням 16% річних та зміни курсу Національного банку України визначено у розмірі 8 312,14 грн. з урахуванням ПДВ (а.с. 29).
З метою визначення кінцевої ціни насіння соняшнику за договором №С14-00627 від 14.10.2014 року Фермерське господарство "Щурівське" зверталося до Приватного акціонерного товариства "Креатив" із такими пропозиціями:
- зафіксувати ціну на рівні 10 680,00 грн. за 1 тону (лист за вих. №7 від 26.02.2015 року отриманий 10.03.2015 року за вх. №515-121Кр) (а.с. 33);
- зафіксувати ціну на рівні 9 800,00 грн. за 1 тону, розглянути зазначену пропозицію як офіційну для укладення додаткової угоди (лист за вих. №5 від 31.03.2015 року направлений з проектом додаткової угоди №С14-00627/3 від 31.03.2015 року до договору №С14-00627 від 14.10.2014 року та актом визначення кінцевої ціни з описом вкладення 03.04.2015 року (а.с. 34-37);
- повернути товар у повному обсязі та вказати (направити телеграму чи офіційний лист) час та місце, де товар можливо отримати, зазначивши при цьому відповідальну особу, з якою можна контактувати з приводу отримання товару (лист за вих. №8 від 27.05.2015 року направлений з описом вкладення 29.05.2015 року).
15.07.2015 року Фермерське господарство "Щурівське" направило Приватному акціонерному товариству "Креатив" повідомлення про видачу довіреностей представникам Юридичної компанії "Лекс Кворум", в тому числі й по представництву у правовідносинах за договором поставки №С14-00627 від 14.10.2014 року. Вказане повідомлення разом із копією довіреності направлено згідно опису вкладення від 15.07.2015 року.
17.07.2015 року представником Фермерського господарства "Щурівське" направлено на адресу Приватного акціонерного товариства "Креатив" вимогу від 16.07.2015 року щодо виконання умов договору поставки №С14-00627 від 14.10.2014 року, 2 екземпляри додаткової угоди №С14-00627/3 від 16.07.2015 року, 2 екземпляри акту визначення кінцевої ціни та вартості товару на підставі додаткової угоди №С14-00627/3 від 16.07.2015 року. Вказані документи отримані Приватним акціонерним товариством "Креатив" 21.07.2015 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №6105230495643.
Причиною виникнення спору є порушення відповідачем умов договору поставки №С14-00627 від 14.10.2014 року в частині укладення додаткової угоди про визначення кінцевої вартості товару насіння соняшнику у кількості 702,780 тон, чим завдані позивачу збитки у вигляді неодержаного прибутку.
Згідно розрахунку ціни позову розмір збитків у сумі 6 353 784,79 грн. визначений із розрахунку закупівельної ціни насіння соняшника станом на 16.07.2015 року у розмірі 9 500,00 грн. за 1 тону, а також враховані офіційні курси Національного банку України станом на 21.10.2014 року та 16.07.2015 року та 16% річних.
Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий господарський суд зазначив про те, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявність усіх елементів, необхідних для покладення на відповідача відповідальності у стягненні збитків, а також не доведено розміру збитків пред'явлених до стягнення у даній справі.
Апеляційний господарський суд не погоджується з таким висновком місцевого господарського суду виходячи з наступного.
Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України).
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Порушенням зобов'язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.
Відповідно пункту 2 частини 2 статті 22 Цивільного кодексу України збитками є, зокрема, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно до частини 1 статті 225 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відповідно статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ особи, що обмежує його інтереси, як учасника певних відносин і проявляється у витратах, зроблених особою, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних особою доходів, які б вона одержала при умові правомірної поведінки особи.
За змістом статті 623 Цивільного кодексу України відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності. Для застосування такої міри відповідальності потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає (постанова Верховного Суду України від 22 січня 2013 у справі №3-72гс12).
Важливим елементом доказування наявності упущеної вигоди є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Принагідно довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки, тому кредитор має довести не лише розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, але самий факт порушення боржником його обов'язку та причинний зв'язок між цим порушенням і шкодою. Вжиті кредитором заходи з метою отримання доходів є критерієм визначення розміру збитків у вигляді упущеної вигоди.
Дослідивши усі обставини справи та надавши оцінку зібраним у справі доказам, апеляційний господарський суд встановив наявність усіх елементів цивільного правопорушення, а саме: наявність протиправної поведінки відповідача, яка полягає в ухиленні від підписання акту визначення кінцевої ціни та вартості товару та укладення відповідної додаткової угоди; збитків, втрати позивача у вигляді неодержаного доходу, а саме недотримання повної вартості насіння соняшнику (отримання 2 000,00 грн. за 1 тону за наявності діапазону цін від 8 400,00 грн. до 10 300,00 грн. за 1 тону); існування безпосереднього причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача, завданими позивачеві збитками, оскільки збитки виступають об'єктивним наслідком поведінки відповідача, яка полягає в ухиленні протягом тривалого строку (товар отриманий протягом жовтня - листопада 2014 року) від підписання акту визначення кінцевої ціни та вартості товару та укладення відповідної додаткової угоди. Водночас, під час розгляду спору встановлено, що відповідачем не доведено відсутності його вини у неналежному виконанні своїх зобов'язань, а навпаки вина відповідача полягає у неналежному виконанні умов договору поставки №С14-00627 від 14.10.2014 року.
Як вбачається з матеріалів справи під час розрахунку розміру збитків позивачем використовувались такі ж дані як і в акті визначення кінцевої ціни та вартості товару на підставі додаткової угоди №14-00627/3 від 16.07.2015 року та у додатковій угоді №14-00627/3 від 16.07.2015 року, проекти якої були направлені на адресу Приватного акціонерного товариства "Креатив", тобто із розрахунку вартості 1 тони насіння соняшника у розмірі 9 500,00 грн. за 1 тону).
22.12.2015 року Фермерське господарство "Щурівське" подало до Дніпропетровського апеляційного господарського суду клопотання про залучення до матеріалів справи висновку експертного товарознавчого дослідження №11563 від 27.11.2015 року.
Відповідно до частини 1 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний суд переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами.
Додаткові докази приймаються апеляційним судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
У вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з'ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об'єктивно оцінити поважність цих причин. При цьому обґрунтування неможливості подання доказів суду першої інстанції згідно із зазначеною нормою Господарського процесуального кодексу України покладається саме на заявника (скаржника), а апеляційний господарський суд лише перевіряє та оцінює їх поважність і не зобов'язаний самостійно з'ясовувати відповідні причини. У разі прийняття додаткових доказів у постанові апеляційної інстанції мають зазначатися підстави такого прийняття (пункт 9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року №7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України").
Враховуючи, що місцевим господарським судом під час розгляду справи не ставилось питання правильності визначення позивачем вартості насіння соняшнику у сумі 9 500,00 грн. (ухвали містять вимоги про надання розгорнутого розрахунку збитків, однак не містять вимог щодо підтвердження позивачем вартості 1 тони насіння соняшнику), апеляційний господарський вважає за можливе прийняти в якості доказу висновок експертного товарознавчого дослідження №11563.
Відповідно до висновку експертного товарознавчого дослідження №11563. виконаного Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса, ринкова вартість насіння соняшника урожаю 2014 року за 1 тону з урахуванням ПДВ (базисні норми: вологість 8%, сміттєва домішка 3%, олійна домішка 15%) за закупівельними цінами середнього рівня станом на 16.07.2015 року складала 9 350 грн.
Здійснивши перерахунок збитків з урахуванням закупівельної ціни насіння соняшника станом на 16.07.2015 року у розмірі 9 350,00 грн. за 1 тону, офіційних курсів Національного банку України станом на 21.10.2014 року та 16.07.2015 року та 16% річних, апеляційний господарський суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо визначення розміру збитків у сумі 6 248 367,79 грн.
Оскільки позивачем заявлені збитки у вигляді недоотриманого доходу за порушення умов договору (договірні збитки), які виникли у зв'язку з ухиленням відповідача від підписання акту визначення кінцевої ціни та додаткової угоди від 16.07.2015 року (проект якої був направлений відповідачу для підписання), апеляційний господарський суд відхиляє доводи відповідача про те, що ціну позову позивач мав розраховувати станом на час звернення з позовом до суду, а не станом на 16.07.2015 року.
Враховуючи, що сторонами не підписаний акт визначення кінцевої ціни та додаткову угоду про вартість товару (тобто у відповідача не виник обов'язок зі сплати заборгованості за договором) апеляційний господарський суд відхиляє доводи відповідача про те, що заявлена позивачем сума до стягнення фактично є заборгованістю, навпаки, розрахований позивачем розмір збитків з урахуванням правил визначення вартості товару передбачених договором, підтверджує понесення збитків у вигляді недоотриманого доходу внаслідок порушення умов договору.
Щодо посилань на пункт 6.17 договору, яким передбачено право покупця на повернення товару у разі відсутності домовленості про визначення остаточної ціни слід зауважити, що Фермерське господарство "Щурівське" листом за вих. №8 від 27.05.2015 року просило відповідача повернути товар у повному обсязі та вказати (направити телеграму чи офіційний лист) час та місце, де товар можливо отримати, зазначивши при цьому відповідальну особу, з якою можна контактувати з приводу отримання товару, однак відповіді не отримав, що позбавило його можливості забрати товар.
Крім того, кожна сторона має право на обрання ефективного способу захисту, в тому числі й шляхом звернення з позовом до суду про стягнення збитків.
З огляду на вищевикладене, апеляційний господарський суд вважає, що місцевий господарський суд безпідставно відмовив у задоволенні позову про стягнення з відповідача збитків у вигляді упущеної вигоди (неодержаного доходу) та вважає правомірними позовні вимоги в частині стягнення збитків у вигляді неодержаних доходів у сумі 6 248 367,79 грн.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за розгляд позовної заяви покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог у сумі 71 867,51 грн.
Відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення (пункт 2 статті 103 Господарського процесуального кодексу України).
Таким чином, апеляційний господарський суд вбачає підстави, для скасування рішення місцевого господарського суду.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог у сумі 79 054,27 грн.
Керуючись статтями 49, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Фермерського господарства "Щурівське" на рішення господарського суду Кіровоградської області від 27.10.2015 року у справі №912/3334/15 задовольнити частково.
Рішення господарського суду Кіровоградської області від 27.10.2015 року у справі №912/3334/15 скасувати.
Прийняти нове рішення.
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Креатив" (25014, м. Кіровоград, пр-т. Промисловий, 19, ідентифікаційний код 31146251) на користь Фермерського господарства "Щурівське" (16753, Чернігівська область, Ічнянський район, с. Щурівка, вул. Коцюбинського, 33, ідентифікаційний код 37528722) збитки у вигляді неодержаних доходів у сумі 6 248 367,79 грн., витрати по сплаті судового збору за розгляд позовної заяви у сумі 71 867,51 грн., про що видати наказ.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Креатив" (25014, м. Кіровоград, пр-т. Промисловий, 19, ідентифікаційний код 31146251) на користь Фермерського господарства "Щурівське" (16753, Чернігівська область, Ічнянський район, с. Щурівка, вул. Коцюбинського, 33, ідентифікаційний код 37528722) витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги у сумі 79 054,27 грн., про що видати наказ.
Видачу наказів доручити господарському суду Кіровоградської області.
Повна постанова складена 23.12.2015 року.
Головуючий суддя Н.В. Пархоменко
Суддя Л.А. Коваль
Суддя А.Є. Чередко