"29" березня 2010 р. справа № 6/94
Суддя Паскарь А.Д., розглянувши заяву акціонерного банку «Енергобанк»в особі його Чернівецького відділення про заміну боржника у виконавчому провадженні,
за участю представників:
від позивача -ОСОБА_1, довіреність від 09.06.2009 № 09/05;
від відповідача-1 -не з'явився;
від відповідача-2 - ОСОБА_2, довіреність від 39.12.2009 № 14-06/8745,
Рішенням господарського суду Чернівецької області від 04.12.2008 відмовлено в задоволенні позовних вимог акціонерного банку «Енергобанк» в особі Чернівецького відділення до Міського військового комісаріату м. Чернівці та Головного управління Державного казначейства в Чернівецькій області про стягнення шкоди в розмірі 18679,48 грн., заподіяної в результаті злиття з вини відповідача котла та приміщення, яке займає позивач згідно договору оренди № 1 від 02.09.19999, укладеного з ТОВІ «Базис-Інвест».
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 18.02.2009 № 6/94 рішення господарського суду Чернівецької області скасовано, а позов задоволено.
03 червня 2009 року на виконання зазначеної постанови апеляційної інстанції господарським судом Чернівецької області видано наказ про примусове стягнення з Міського військового комісаріату міста Чернівці за рахунок коштів державного бюджету на користь Акціонерного банку «Енергобанк»в особі його Чернівецького відділення 18679,48 грн. збитків, 279,45 грн. державного мита та 118,00 грн. вартості витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В ході виконання зазначеного наказу стягувач звернувся до господарського суду Чернівецької області із заявою про заміну боржника -Міського військового комісаріату м. Чернівці -на Чернівецький обласний військовий комісаріат.
Заява обґрунтовується тим, що з листа Чернівецького військомату від 28.12.2009 № 4253 видно, що з 30.10.2006 його фінансовий орган ліквідовано, а за всіма його фінансовими зобов'язаннями розрахунки проводить відділ фінансового забезпечення Чернівецького обласного військового комісаріату.
Посилається стягувач також й на лист Головного управління Державного казначейства України у Чернівецькій області від 11.02.2010 № 09.2-31/998, в якому йдеться про те, що Чернівецький міський військомат відсутній у мережі установ та організацій, які отримують кошти з Державного бюджету.
Ухвалою від 03.03.2010 позивачеві було запропоновано надати господарському суду докази про те, що після вирішення справи правонаступником Чернівецького міського військомату внаслідок реорганізації став Чернівецький облвійськомат, а відповідача-1 зобов'язано надати довідку з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб про те, що відповідач-1 з ЄДР не виключений.
Будь-яких доказів про те, що після вирішення справи правонаступником Чернівецького міського військомату внаслідок реорганізації став Чернівецький облвійськомат позивач не надав, обмежившись письмовими поясненнями, в яких зазначено, що під час розгляду справи позивач про порядок розрахунків по фінансових зобов'язаннях міськвійськомату не мав можливості дізнатися, а тому не пред'явив вимоги до Чернівецького облвійськомату про відшкодування завданої шкоди.
Під час розгляду заяви відповідач-1, повноваження якого на участь у розгляді заяви належним чином не були підтверджені, надав довідку Головного управління оборонного планування Генерального штабу Збройних Сил України № 106/07, з якої видно, що Чернівецький міський військовий комісаріат з 13.10.1997 -дати первинної реєстрації (легалізації) створення -не має правового статусу юридичної особи.
В судовому засіданні представник позивача заяву про заміну боржника на Чернівецький обласний військовий комісаріат підтримав, а представник Головного управління Державного казначейства в Чернівецькій області проти задоволення заяви позивача заперечував, посилаючись на відсутність доказів процесуального правонаступництва після вирішення справи по суті.
Незабезпечення відповідачем-1 явки свого представника в судовому засіданні не перешкоджає розгляду заяви по суті.
Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача-2 та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява позивача задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ст. 25 Господарського процесуального кодексу України в разі вибуття однієї з сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні або ухвалі.
Таким чином, вказана правова норма допускає заміну сторони у разі її вибуття у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні, але виключно з тієї підстави, коли це сталося внаслідок реорганізації підприємства чи організації. З правилами цієї статті кореспондується положення ч. 5 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з якою у разі вибуття однієї з сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду з заявою про заміну сторони її правонаступником.
Однак Чернівецький облвійськомат не є правонаступником Чернівецького міськвійськомату.
Крім того, з урахуванням того, що як на день пред'явлення позову, так і станом на день його вирішення та розгляду заяви позивача про заміну боржника внаслідок процесуального правонаступництва відповідач-1 не являвся та не являється юридичною особою, суд дійшов висновку, що провадження у справі порушено незаконно, тобто всупереч вимогам статей 1, 21 ГПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 25, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні заяви позивача про заміну боржника відмовити за безпідставністю.
Суддя А. Паскарь