36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
11.11.2015 Справа № 917/179/15
Суддя Бунякіна Г.І. за власною ініціативою розглянувши матеріали справи № 917/179/15 -
По позову Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, 36000, м. Полтава, вул. Зигіна,1
До відповідача ОСОБА_1 з додатковою відповідальністю "Полтаваавтотранс", 36028, м. Полтава, вул. Великотирнівська, 7
Про зобов'язання відповідача виконати пункт 6 резолютивної частини рішення адміністративної колегії Полтавського обласного тер відділення АМКУ від 03.07.2012 року № 02/86-рш
встановив :
Рішенням господарського суду Полтавської області від 19.05.2015 р. у справі № 917/179/15 Полтавському обласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України було відмовлено у позові стосовно зобов'язання ОСОБА_1 з додатковою відповідальністю "Полтаваавтотранс" виконати пункт 6 резолютивної частини рішення адміністративної колегії Полтавського обласного тервідділення АМКУ № 02/86-рш від 03.07.2012 року.
Як вбачається з тексту вищезазначеного рішення, приймаючи останнє, господарський суд не вирішив питання щодо розподілу господарських витрат по оплаті судового збору.
Згідно зі ст. 88 ГПК України господарський суд має право за своєю ініціативою прийняти додаткове рішення, якщо не вирішено питання про розподіл господарських витрат.
Пунктом 4.10. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" визначено наступне - якщо господарський суд не прийняв рішення щодо розподілу судового збору або інших судових витрат чи про повернення судового збору з Державного бюджету України, то за заявою сторони або прокурора, який брав участь у судовому процесі, а також з власної ініціативи він на підставі статті 88 ГПК має право прийняти додаткове рішення (ухвалу, постанову) зі справи, яким вирішити відповідне питання. Таке рішення (ухвалу, постанову) може бути прийнято з питань розподілу сум судового збору або їх повернення і в тому разі, якщо відповідна вимога у розгляді справи з якихось причин не заявлялася.
У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; при задоволенні позову в повному обсязі відшкодування витрат позивача, що пов'язані зі сплатою судового збору, покладається на відповідача; в разі відмови у позові повністю ці витрати покладаються на позивача. Такі правила розподілу судового збору застосовуються у спорах як майнового, так і немайнового характеру (пункт 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7).
При подачі до суду даної позовної заяви судовий збір позивачем не сплачувався, оскільки відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" (в редакції на момент порушення провадження та розгляду даної справи) від сплати судового збору звільняються Антимонопольний комітет України та його територіальні відділення у справах, що вирішуються на підставі законодавства про захист економічної конкуренції та законодавства про здійснення державних закупівель.
Статтею 49 ГПК України визначено, що суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при відмові в позові - на позивача. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує судовий збір за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.
Відповідно до ч. 2 п. 2 ст. 4 Закону України № 3674-VI від 08.07.2011 року "Про судовий збір" із заяв немайнового характеру, що подаються до господарських судів, сплачується судовий збір у розмірі 1 розмір мінімальної заробітної плати (в редакції Закону на момент подачі позовної заяви до суду з урахуванням тієї обставини, що провадження у даній справі порушено у травні 2015 року).
Статтею 8 Закону України від 28.12.2014 р. № 80-VIІІ "Про Державний бюджет України на 2015 рік" з 01.01.2015 р. встановлено, що мінімальна місячна заробітна плата становить 1 218,00 грн..
Таким чином, судові витрати з оплати судового збору покладаються на позивача - Полтавське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України - у розмірі 1 218,00 грн..
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність прийняття додаткового рішення у справі.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 85, 88 ГПК України, суд, -
1. Стягнути з Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000), ідентифікаційний код 21076316 в доход державного бюджету України по коду бюджетної класифікації 2203001 "Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)", р/р 31214206783002, отримувач: УДКСУ у м. Полтава, Полтавської області (м. Полтава), 22030001, код за ЄДРПОУ 38019510, банк отримувача - Головне управління Державної казначейської служби України у Полтавській області, код банку 831019 - 1 218,00 грн. витрат по сплаті судового збору.
2. Додаткове рішення надіслати сторонам за адресами, зазначеними у його вступній частині.
Суддя Г.І.Бунякіна