Справа № 2-а-1482/11р.
05 травня 2011 року місто Маріуполь
Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді Ковтуненка В.О., при секретарі Дандик С.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державної автоінспекції ГУ УМВС України в Донецькій області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
Позивач звернувся до суду з вищевказаним адміністративним позовом, посилаючись на те, що інспектором ДПС роти ДПС міста Маріуполя ОСОБА_2 постанову ОСОБА_3 АН№892327 від 10.01.2011 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.2 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у розмірі 425 гривень. Просить скасувати зазначену постанову за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення. З постановою не згодний, докази вчинення ним правопорушення відсутні.
Позивач у судове засідання не з'явився, надав суду письмову заяву з проханням розглянути справу у його відсутності, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.
Представник відповідача надав суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення позову заперечує, вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення підтверджується відео матеріалом, доданим до матеріалів справи.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає позовні вимоги обґрунтованими та задовольняє позов з наступних підстав.
Згідно ст. 18 ч. 1 п. 1 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
ОСОБА_3 про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії (п. 3 ОСОБА_3 Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 року).
Відповідно до п. п. 1, 3 ч. З ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, відповідно до вимоги ОСОБА_3 Пленуму Верховного Суду України, а саме: від 11.06.2004 № 11 „Про окремі питання, що виникають при застосуванні судами положень ст. 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення ", яка передбачає: згідно зі ст. 245 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має своєчасно, всебічно, повно й об'єктивно з'ясувати обставини справи і вирішити її в точній відповідності із законом та відповідно № 14 „Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", яка передбачає, звернути увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
ОСОБА_3 АН№892327 від 14.01.2011 року в справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 2 КУпАП накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_3 АН№476773 від 10.01.2011 року, позивач 10 січня 2001 року о 16:00 год. керуючи автомобілем НОМЕР_1 на регульованому перехресті проспекту Будівельників та вулиці Бахчиванджі в місті Маріуполі при повороті ліворуч не надав переваги у русі пішоходу, який переходив проїзну частину по пішохідному переходу, чим порушив п. 16.2 Правил дорожнього руху України. В протоколі містяться письмові заперечення ОСОБА_1 .М. стосовно адмінправопорушеня.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що при притягненні позивача до адміністративної відповідальності було допущено ряд порушень норм закону.
Також, співробітником ДАІ було порушено вимоги ст. 268 КУпАП, щодо його повідомлення про місце та час розгляду справи, чим порушено його право на захист.
Відповідно до вимог ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. У разі відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
З урахуванням цього слід визнати, що позивач був позбавлений можливості реалізувати передбачені законом (ст. 268 КУпАП) права, якими наділена особа, котра притягається до адміністративної відповідальності, й зокрема права давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися юридичною допомогою тощо, оскільки оскаржувану постанову винесено на місці події та притягнуто до адміністративної відповідальності не зважаючи на його заперечення.
Наявний в матеріалах справи відеоматеріал свідчить про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Згідно ч. 2 ст. 70 КАС України, що визначає належність і допустимість доказів, докази одержані з порушенням закону судом при вирішенні справи до уваги не беруться.
Також, співробітник ДАІ при розгляді справи про адміністративне правопорушення у відношенні позивача в порушення вимог ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення не врахував характер вчиненого правопорушення, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності (позивача), ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність і безпідставно наклав на позивача штраф, що відповідно до п. п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, винесена не у спосіб, передбачений законом (ч. 2 ст. 33 КУпАП) і необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Відповідно до ст. 71 ч.2 КАС України, обов'язок доказування правомірності своїх дій в даному випадку покладено на відповідача.
За таких обставин, суд вважає, що оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає скасуванню за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
На підставі п.1 ст. 247, ст.ст. 251, 280 КУпАП, керуючись ст.10, ст.69 -ст.71, ст.158 -ст.163, ст.167, ст. 171-2 КАС України,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Державної автоінспекції ГУ УМВС України в Донецькій області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення задовольнити.
ОСОБА_3 по справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_3 АН№892327 від 10.01.2011 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.122 ч.2 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у розмірі 425 гривень -скасувати.
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити.
ОСОБА_3 є остаточно та оскарженню не підлягає.
Суддя