Справа № 2-а-4231/11р.
06 липня 2011 року
Жовтневий районний суд м. Маріуполя в складі головуючого судді Ковтуненко В.О., при секретарі Дандик С.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі справу адміністративного провадження за позовом ОСОБА_1 до Управління ДАІ при ГУМВС України в Донецькій області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
Позивач звернувся до суду з вищевказаним адміністративним позовом, посилаючись на те, що інспектором ВДАІ Першотравневого району Орел В.І. було винесено постанову серії АН1№043561 від 05 травня 2011 року, якою притягнуто його до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень. Вказаною постановою було встановлено, що він, 05.05.2011 року о 10:55 год. керуючи автомобілем МАЗ 53371 д/н 33182СВ на 211 км. автодороги Запоріжжя -Маріуполь здійснив зупинку на пішохідному переході, чим порушив п. 5.9 г Правил дорожнього руху України. З зазначеною постановою він не згоден, вважає її незаконною та просить скасувати. Пояснив, що здійснив зупинку на пішохідному переході для пропуску пішохода відповідно до ПДР України, а відповідно подія та склад правопорушення у його діях відсутній.
У судове засідання позивач надав заяву у якій підтримав позовні вимоги по вищевказаним підставам, наполягав на їх задоволенні, просив розглянути справу в його відсутність.
Відповідач належним чином повідомлений про час та місце слухання справи у судове засідання не з'явився без поважних причин.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ст. 288 КУпАП, постанову уповноваженого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку визначеному Кодексом адміністративного судочинства України шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Згідно зі ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно зі ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних та юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності.
Судом встановлено, що 05.05.2011 року о 10:55 год. ОСОБА_1 керуючи автомобілем МАЗ 53371 д/н 33182СВ на 211 км. автодороги Запоріжжя -Маріуполь здійснив зупинку на пішохідному переході, чим порушив п. 5.9 г Правил дорожнього руху України, чим здійснив адміністративне правопорушення передбачене ч.2 ст.122 КУпАП. У протоколі про адміністративне правопорушення Серії АН1№291914 від 05.05.2011 року, містяться письмові пояснення порушника, відповідно до яких ОСОБА_1 зазначив про порушення ним правил зупинки.
З урахуванням вимог ст. 36 КУпАП інспектором ДПС було винесено постанову серії АН1 №043561, згідно з якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень.
При вирішенні спору судом прийнято до уваги, що за приписами ст.255 КУпАП інспектор ДПС, як працівник органів внутрішніх справ склав відносно позивача протокол про адміністративне правопорушення, про що не заперечує сам позивач.
У відповідності до п.3 ч.2 ст.222 КУпАП інспектором ДПС на місці скоєння правопорушення розглянуте правопорушення і ухвалена постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Дії працівників підрозділів ДПС при порушенні учасником дорожнього руху вимог ПДР визначені у п.16 Інструції від 27.03.2009р. №111 за приписами п.16.6 якою за всіма виявленими порушеннями ПДР складаються протоколи про адміністративні правопорушення, які після закінчення зміни здаються командирові підрозділу ДПС, чи особі яка його змінює, або працівникові, на якого покладено ці обов'язки, для реєстрації та передачі до відділів (відділень) Державтоінспекції МВС з обслуговування адміністративних територій міст, районів, районів у містах протягом однієї доби.
Згідно з Інструкцією з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби ДАІ МВС, затвердженої наказом МВС України від 27.03.2009р. №111 функції контролю за дорожнім рухом, тобто виявлення порушень законодавства, правил, норм і стандартів у сфері забезпечення дорожнього руху, покладені на підрозділи дорожньо-патрульної служби ДАІ.
Пункт 6.11 Інструкції надає право співробітникам дорожньо-патрульної служби ДАІ для попередження та припинення злочинів, а також адміністративних правопорушень, у межах своєї компетенції застосовувати до правопорушників заходи адміністративного впливу.
В пункті 13.7 Інструкції зазначено, що основними методами несення служби є: спостереження за дорожнім рухом, розпорядчо-регулювальні дії, застереження учасників дорожнього руху від порушень правил, норм і стандартів у сфері безпеки дорожнього руху, втручання при правопорушеннях. Втручання при правопорушеннях полягає в обов'язковому реагуванні на дії громадян з метою запобігання правопорушенням та їх припинення, застосуванні до порушників передбачених чинним законодавством заходів впливу.
Відповідно до п.13.9 Інструкції при контролі за дорожнім рухом працівник підрозділу ДПС активно реагує на порушення ПДР і в першу чергу на ті, що можуть стати причиною ДТП. Відповідно до п.14.1 Інструкції підставою для зупинення транспортних засобів є порушення ПДР водіями.
Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку про те, що при несенні служби і виявленні адміністративного правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, працівник ДПС зобов'язаний - припинити адміністративне правопорушення та скласти протокол про адміністративне правопорушення, виносити відповідно до чинного законодавства постанови про адміністративні порушення (п.3.4), забезпечувати ефективне використання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху (п.3.5).
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії АН1№291914 від 05.05.2011 року в ньому зафіксовано що є додатком до нього, а саме в графі “пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності”позивач особисто зазначив про порушення ним правил зупинки.
З урахуванням вищевикладеного суд не приймає до уваги пояснення позивача в частині того, що він не порушував жодного пункту правил ПДР України, а дані зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення не відповідають дійсності, вважаючи таку позицію бажанням позивача уникнути відповідальності за скоєне правопорушення. Крім того позивачем не доведено факт порушення працівниками міліції норм і правил законодавства при фіксуванні правопорушення, складанні протоколу та постанови.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Позивач не довів та не надав суду жодного належного доказу відсутності в своїх діях порушення правил дорожнього руху.
Таким чином суд вважає що протокол про скоєнння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення та постанова про накладення на нього адміністративного стягнення були винесені правомірно, а дії інспектора ДПС відповідають Iнструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженої Наказом Міністерства Внутрішніх справ України “Про затвердження Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС” № 111 від 27.03.2009р.
Суд вважає, що відповідачем вірно дана оцінка дій позивача стосовно вчинення останнім правопорушення, передбаченого ст.122 ч.1 КУпАП та правомірно з цього приводу ухвалена постанова з урахуванням вимог ст. 36 КУпАП.
За таких обставин, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити.
На підставі ст.ст.9,10,11,159,160,162,163 КАС України, Наказу МВС України від 27.03.2009р. №111 про затвердження Інструкції ч.2 ст.122, ст. 36 КУпАП, суд,-
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління ДАІ при ГУМВС України в Донецькій області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, відмовити.
Постанова суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя