Справа №-2а-2233/11р.
04 травня 2011 року місто Маріуполь
Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:
головуючого судді Ковтуненко В.О.,
при секретарі Дандик С.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Жовтневого району Маріупольської міської ради про перерахунок та стягнення недоотриманої суми державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,
Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду із адміністративним позовом до ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Жовтневого району Маріупольської міської ради про перерахунок та виплату державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 01.05.2007 року по 31.12.2007 рік в сумі 2805,93 гривні. В обґрунтування заявлених вимог вказувала на те, що є матір'ю малолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв'язку із чим перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та отримує грошову допомогу як не застрахована у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, виплату якої з травня 2007 року здійснює УПСЗН Жовтневого району Маріупольської міської Ради. У перерахунку призначеної допомоги по догляду за дитиною відповідно до ст. 15 Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми”, відповідачем їй було відмовлено.
Просить стягнути з ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Жовтневого району Маріупольської міської Ради за рахунок Державного бюджету України допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в сумі 2805,93 гривні.
Позивачка у судове засідання не з'явилась, надала суду заяву в якій просила позов задовольнити у повному обсязі, справу розглянути у її відсутності.
Відповідач ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Жовтневого району Маріупольської міської ради в судове засідання не з'явився, надав до суду письмову заяву з проханням розглянути справу у відсутності представника відповідача та письмові заперечення. В обґрунтування своїх заперечень вказував на те, що 16.05.2006 року позивачка звернулась в УПСЗН Жовтневого району Маріупольської міської ради за призначенням допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, як не застрахованій у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування. На підставі наданих документів розпорядженням управління ОСОБА_1 була призначена вказана допомога з 16.05.2007 року по 26.02.2010 року у розмірі 90 гривень.
Виплати позивачці були здійснені у встановленому законом розмірі відповідно до діючого законодавства. Законом України „Про державний бюджет на 2007 рік” встановлена сума грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, що дорівнює різниці 50% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним прибутком сім'ї з розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців, але не менш 90 гривень для незастрахованих осіб.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 визнані неконституційними деякі положення Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до 3-х років, але не внесені відповідні зміни до законодавства, яке регулює це питання. Перерахунок за 2008 рік повинен здійснюватися по аналогії до 2007 року, проте в ст. 15 Закону України „Про державну соціальну допомогу сім'ям з дітьми” внесені зміни, то допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надасться у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень. Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року п. 23 р. 2 Закону України „Про Держаний бюджет України на 2008 рік” не визнаний неконституційним.
Крім того відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми”, покриття витрат на виплату державної допомоги сім'ям з дітьми здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України у вигляді субвенцій у місцеві бюджети. Таким чином, розмір вказаної допомоги встановлений Законом України про державний бюджет на відповідний рік. Відповідно з ст. 23 Бюджетного кодексу України будь які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються при наявності відповідного бюджетного призначення, які у свою чергу встановлюються законом про Державний бюджет України або рішенням про місцевий бюджет у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України, відповідно до ст. 22 якого УПТЗН є головним розпорядником бюджетних коштів, тобто неправоздатне виплачувати більше, ніж передбачено Законом про Державний бюджет на відповідний рік.
Просила у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є не застрахованою у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, згідно свідоцтва про народження (Серії І-НО №083915, актовий запис №390 від 09.03.2007 року, виданого відділом РАЦС Подільського РУЮ у м. Києві) є матір'ю малолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв'язку з чим перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та отримує грошову допомогу, передбачену чинним законодавством, виплату якої з травня 2007 року здійснювало УПСЗН Жовтневого району Маріупольської міської Ради. На підставі наданих документів, розпорядженням управління ОСОБА_1 була призначена вказана допомога з 16.05.2007 року по 26.02.2010 року у розмірі 90 гривень.
Відповідно до ст.2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення встановлений Законом України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми”.
ОСОБА_4 України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми” є спеціальним законом, що регулює правовідносини, пов'язані з призначення та виплатою державної допомоги на неповнолітніх дітей.
Статтею 5 цього Закону визначено, що всі види державної допомоги сім'ям з дітьми, крім допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у частині другій статті 4 цього Закону, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновителів, опікуна, піклувальника).
Таким чином, відповідач у справі - орган владних повноважень, на якого чинним законодавством покладений обов'язок щодо нарахування та виплати допомоги сім'ям з дітьми до досягнення нею трирічного віку.
Частиною 1 статті 1 Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми” встановлено, що громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.
Статтею 3 Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми” передбачено, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.
Умови призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку передбачені статтею 14 Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми”, при цьому зазначений закон не передбачає обмежень чи особливих умов або розподілу осіб, що мають право на отримання такої допомоги.
Статтею 15 Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми” встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Статтею 1 Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми” встановлено, що порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
При цьому, з аналізу цієї норми не вбачається, що Кабінету Міністрів України делеговані функції щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України „Деякі питання призначення і виплати допомоги сім'ям з дітьми” від 11 січня 2007 року № 13 (в редакції постанова Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 року № 900 „Про внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. N 1751 та від 11 січня 2007 р. N 13”) передбачено, що на виконання статті 56 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, не застрахованим у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, призначається та виплачується з метою створення належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини з урахуванням таких особливостей: допомога призначається у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень (мінімальний розмір).
Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається та діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Пунктом І частини І статті 92 Конституції України передбачено, ти виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина. гарантії цих прав і свобод.
Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного суду України від 01.11.1996 року № 9 визначено, якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.
Відповідно до статті 56 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” від 19 грудня 2006 року № 489-У допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму. встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку. встановленому Кабінетом Міністрів України.
Статтею 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” від 19.12.2006, № 489-У зупинена на 2007 рік дія статті 43 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням”, статті 15 Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми”.
Рішенням Конституційного Суду України N 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року у справі N 1-29/2007 про соціальні гарантії громадян були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) статті 56, 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” від 19 грудня 2006 року N 489-У.
Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними, не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними. Отже, з 09 липня 2007 року відновлена дія статті 15 Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми” від 21 листопада 1992 року № 2811-ХІІ, за якою допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років
Статтею 62 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” затверджений на 2007 рік прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років: з 1 січня - 434 гривні, з 1 квітня - 463 гривні, з 1 жовтня - 470 гривень.
Таким чином, починаючи з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року при здійсненні виплати допомоги сім'ям з дітьми до досягнення ними трирічного віку позивачці відповідач повинен був керуватись зазначеними сумами. Тому, починаючи з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року при здійсненні виплати допомоги сім'ям з дітьми до досягнення ними трирічного віку позивачці відповідач повинен був керуватись зазначеними сумами.
Між тим, виходячи зі змісту позову та для повного захисту прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, суд вважає необхідним, на підставі ч.2 ст. 11 КАС України, вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною бездіяльність відповідача по невиконанню з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року приписів статті 15 Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми”, яка призвела до порушення прав позивача на своєчасне нарахування та отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Таким чином, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню. Є достатньо підстав для визнання противоправними дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачеві допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.
Частиною 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено якщо адміністративний позов задоволено частково судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу -відповідно до тієї частини вимог, у задоволені яких позивачеві відмовлено. Згідно ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України ( або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа ). Таким чином, з місцевого бюджету підлягає стягненню на користь позивача сплачений нею судовий збір в сумі 3,40 грн.
На підставі викладеного, ст. ст. 19, 92 Конституції України, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 94, 159, 160, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Жовтневого району Маріупольської міської Ради щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року.
Стягнути з ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Жовтневого району Маріупольської міської ради на користь ОСОБА_1 суму допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, а саме з 09.07.2007 року із розрахунку встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей до 6 років у розмірі 463 грн., з 01.10.2007 року із розрахунку встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей до 6 років у розмірі 470 грн. за рахунок Державного бюджету України.
В задоволенні інших вимог ОСОБА_1 відмовити.
Стягнути з місцевого бюджету Жовтневого району міста Маріуполя Донецької області на користь позивача ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у сумі 3,40 гривень.
На постанову може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня отримання копії постанови до Апеляційного адміністративного суду Донецької області через Жовтневий райсуд м. Маріуполя з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Суддя