"22" травня 2015 р. Справа153/506/15-ц
Ямпільський районний суд Вінницької області
в складі головуючого судді Дзерина М.М..
за участю секретаря судового засідання Гулковській Т.Т.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ямполі
цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивач звернувся до суду із даним позовом, вказав, що 11 січня 2005 року він зареєстрував шлюб з відповідачем у справі. Від спільного проживання дітей не мають. Шлюбні відносини з відповідачем не склались і припинені у зв»язку з різними поглядами на подальше спільне сумісне життя, наміру миритись не має. Вважає, що в подальшому їх сім»я існувати не буде, примирення між ними неможливе. Тому просить суд винести рішення, яким розірвати шлюб.
Позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі, про що суду надано письмову заяву від 13 травня 2015 року (а.с.26).
Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги визнала та не заперечувала проти розірвання шлюбу, про що суду надано письмову заяву від 12 травня 2015 року.
Стаття 4 СК України визначає, що шлюб грунтується на вільній згоді чоловіка та жінки укласти шлюбні відносини та створити сім"ю.
Відповідно до ст.110 Сімейного Кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Розглянувши справу в судовому засіданні, суд прийшов до висновку, що позов слід задовольнити. Так, свідоцтвом про шлюб стверджується, що сторони із 11 січня 2005 року перебувають у зареєстрованому шлюбі. Суд вважає, що існування цього шлюбу не відповідатиме його цілям та інтересам сторін.
При таких обставинах суд приходить до висновку, що сім»я розпалась повністю та остаточно, і зберегти її неможливо, а тому позов про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.
На підставі ч.4 ст. 174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову, суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.
Враховуючи, що визнання відповідачем позовних вимог - не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси третіх осіб, суд приймає визнання відповідачем позову та виносить рішення про задоволення позову.
Відповідно до ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Як вбачається із свідоцтва про шлюб (а.с. 5), відповідач при реєстрації шлюбу своє прізвище «Антосієва» не змінила на прізвище чоловіка «Скробошевскі». В своїй письмовій заяві від 12 травня 2015 року відповідачка не заявила, що бажає після розірвання шлюбу змінювати своє прізвище.
Спору про майно сторони не мають.
Сторони шлюб розривають вперше.
Враховуючи фактичні взаємини подружжя, причини позову про розірвання шлюбу, що шлюб сторін існує лише формально, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам сторін, що відповідно до ст. 112 СК України дає суду підстави для розірвання шлюбу.
Керуючись ст.10, 11, 60, 212, 213, 214, 215 ЦПК України і на підставі ст.112 СК України, суд
Позов задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 11 січня 2005 року відділом державної реєстрації шлюбів та народжень реєстраційної служби Луганського міського управління юстиції, актовий запис №3.
Після розірвання шлюбу прізвище відповідача залишити без змін «Антосієва».
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області через Ямпільський районний суд Вінницької області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
ГОЛОВУЮЧИЙ М.М.ДЗЕРИН