Справа № 152/1837/15-к
23 грудня 2015 року м. Шаргород
Шаргородський районний суд Вінницької області у складі:
головуючого - ОСОБА_1 ,
за участі секретаря
судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015020360000406,
по обвинуваченню: ОСОБА_3 , народженого: ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Воркута Російської Федерації, проживаючого у АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не працюючого, раніше засудженого вироком Шаргородського районного суду Вінницької області від 28 березня 2013 року за ч. 2 ст. 263 Кримінального кодексу України (далі - КК України) до покарання у виді штрафу у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 гривень,
-у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,
учасники кримінального
провадження:
сторона обвинувачення:
прокурор - ОСОБА_4 ,
сторона захисту:
обвинувачений - ОСОБА_3 ,
ОСОБА_3 20 жовтня 2015 року біля 20 години 30 хвилин, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, переконавшись у тому, що за його діями ніхто не спостерігає, пройшов на територію домоволодіння ОСОБА_5 , розташованого у АДРЕСА_2 та відкривши вхідні двері, проник у приміщення літньої кухні, звідки умисно, таємно, з корисливих мотивів викрав бувшу у використанні алюмінієву каструлю ємністю 40 літрів разом з кришкою до неї, вартістю 350 гривень, після чого залишив місце події.
У подальшому викраденими речами ОСОБА_3 розпорядився на власний розсуд.
Своїми умисними діями ОСОБА_3 завдав потерпілому матеріальну шкоду на суму 350 гривень.
Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_3 свою винуватість у висунутому обвинуваченні визнав у повному обсязі, щиро розкаявся і дав показання, які за своїм змістом повністю відповідають викладеним вище обставинам вчинення ним злочину, пояснивши, що 20 жовтня 2015 року, у вечірній час, він зайшов на подвір'я домоволодіння ОСОБА_5 у АДРЕСА_1 та відчинивши двері, проник до літньої кухні, звідки викрав бувшу у використанні алюмінієву каструлю ємністю 40 літрів разом з кришкою до неї. Викрадену каструлю він продав за 40 гривень, проте згодом каструлю було повернуто потерпілому. Про вчинене шкодує, обіцяє більше такого не вчиняти.
Ураховуючи те, що обвинувачений та прокурор у судовому засіданні, а потерпілий у письмовій заяві від 18 грудня 2015 року не оспорюють усі обставини, які підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні і викладені в обвинувальному акті, судом установлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд провів судовий розгляд цього провадження щодо усіх його обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі, обмежившись лише допитом обвинуваченого та дослідженням доказів, які характеризують особу обвинуваченого і стосуються речових доказів.
Отже, суд вважає доведеним у судовому засіданні те, що ОСОБА_3 своїми умисними діями вчинив таємне викрадення чужого майна, тобто крадіжку, поєднану з проникненням у приміщення, тому кваліфікує його дії за ч. 3 ст. 185 КК України.
Суд, відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 виду та міри покарання, приймає до уваги характер, ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, який, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких, конкретні обставини справи, дані про особу обвинуваченого, який на диспансерному обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не знаходиться, за місцем проживання характеризується посередньо, раніше судимий.
Обставинами, пом'якшуючими покарання ОСОБА_3 , є визнання ним винуватості, щире каяття, повне відшкодування завданої злочином шкоди, а також те, що потерпілий, згідно його заяви від 18 грудня 2015 року, не має до обвинуваченого претензій морального чи матеріального характеру.
Обставин, обтяжуючих покарання ОСОБА_3 , судом не встановлено.
Суд не знаходить підстав для застосування до ОСОБА_3 статей 69, 69-1 КК України, а тому: з урахуванням усіх обставин у справі, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винуватого, наявності обставин, що пом'якшують покарання та відсутності обставин, які його обтяжують, загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі строком на три роки.
Окрім того, з урахуванням обставин справи, ставлення обвинуваченого до вчиненого, а також, ураховуючи відомості про особу обвинуваченого, думку прокурора, суд дійшов висновку, що доцільним є застосування до ОСОБА_3 положень ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням строком на два роки та покладенням на обвинуваченого обов'язків, визначених ч. 1 ст. 76 КК України, оскільки на переконання суду виправлення обвинуваченого ще можливе без ізоляції його від суспільства.
З матеріалів провадження також вбачається, що вироком Шаргородського районного суду Вінницької області від 28 березня 2013 року ОСОБА_3 був засуджений за ч. 2 ст. 263 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 гривень, і станом на день ухвалення цього вироку зазначене покарання не виконано.
Отже, на підставі статей 72, 73 КК України, вирок Шаргородського районного суду Вінницької області від 28 березня 2013 року щодо ОСОБА_3 належить виконувати самостійно.
Призначаючи ОСОБА_3 зазначене вище покарання, суд виходить із того, що воно є достатнім для виправлення обвинуваченого, його перевиховання, запобігання вчиненню нових злочинів, що відповідає його особі та є достатнім для досягнення передбачених ч. 2 ст.50 КК України цілей покарання.
Цивільний позов не заявлено.
Долю речових доказів належить вирішити на підставі ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати у справі відсутні.
Підстав для застосування запобіжних заходів немає.
Керуючись ч. 3 ст. 349 статтями 100, 368-371, 373-376 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на три роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від призначеного за цим вироком покарання з випробуванням, якщо він протягом двохрічного іспитового строку не вчинить нового злочину.
На підставі пунктів 2, 3 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 протягом встановленого судом двохрічного іспитового строку обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.
На підставі статей 72, 73 КК України, вирок Шаргородського районного суду Вінницької області від 28 березня 2013 року, яким ОСОБА_3 призначено покарання у виді штрафу у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 гривень виконувати самостійно
Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили не застосовувати.
Речовий доказ: бувшу у використанні алюмінієву каструлю ємністю 40 літрів - залишити у власника - ОСОБА_5 .
Згідно зі статтями 392-395, 532 КПК України вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Вінницької області через Шаргородський районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення. Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 цього Кодексу.
Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
Згідно зі статтею 376 КПК України, учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1