Справа№ 2-а-7059/11
Іменем України
19 липня 2011 року Луцький міськрайонний суд Волинської області
Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Савицька Н.В., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України у Волинській області про перерахунок та виплату пенсії, -
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного Управління Пенсійного фонду України в місті Луцьку Волинської області про перерахунок та виплату пенсії.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що йому як особі, яка постійно проживає в зоні безумовного (обов”язкового) та гарантованого добровільного відселення та постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 3 категорії, згідно ст.39 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, повинна виплачуватися доплата до пенсії в розмірі двох мінімальних заробітних плат та додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 25 % мінімальної пенсії за віком.
Проте, відповідач у встановленому законом порядку не виплачує позивачу пенсію.
Позивач просить суд, зобов'язати відповідача провести перерахунок і виплату недоплаченої додаткової пенсії у відповідності до ст.51 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”в розмірі 25% мінімальної пенсії за віком та підвищеної пенсії передбаченої ст.39 цього Закону в розмірі двох мінімальних заробітних плат, за останніх шість місяців до дня розгляду справи.
Відповідно до ст. 183-2 КАС України судовий розгляд справи здійснюється в порядку скороченого провадження.
Дослідивши та оцінивши представлені по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є особою, яка постійно працювала чи працює, або проживає чи проживав у зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення та віднесений до осіб 3 категорії осіб, що постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, що підтверджується посвідченням. (а.с.3).
Ст.49 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”передбачено, що пенсії особам віднесених до категорії 1,2,3,4 встановлюється у вигляді:
- державної пенсії;
- додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров”ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ч. 2 ст. 39 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті, а згідно ч.1 даної статті громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах: - у зоні безумовного (обов'язкового) відселення - три мінімальні заробітні плати; - у зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальні заробітні плати; - у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата.
Згідно положень ч.3 ст.51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, особам, віднесеним до третьої категорії, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 25% мінімальної пенсії за віком.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом України “Про Державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”від 28.12.2007р. передбачена інша редакція статті 39 Закону № 796 -ХІІ, якою визначено, що громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Громадянам, які працюють у зоні відчуження, а також у зоні безумовного (обов'язкового) відселення після повного відселення жителів, за рішенням адміністрації зони відчуження, встановлюється доплата згідно з положенням, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
Положення пункту 28 розділу II Закону України “Про Державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”від 28.12.2007 року визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) згідно рішення Конституційного Суду України від 22.05.08р. №10-рп/2008. Згідно п. 6 резолютивної частини вказаного рішення, рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, визнаних неконституційними.
Отже, з 22.05.2008 року діють норми ст.39 Закону № 796 -ХІІ в редакції, що була чинною в період до внесення змін підпунктом 15 п. 28 розділу II Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”від 28.12.07 р. (що визнані неконституційними).
Відповідно до ч. 3 ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами, суд приходить до висновку, що при призначенні розміру пенсії позивачу застосуванню підлягає стаття 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а не постанова Кабінету Міністрів України №836 від 26.07.1996 року.
Згідно чинного законодавства розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Суд не бере до уваги положення ч. 3 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, з якої вбачається, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 ч. 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії у відповідному розмірі.
Приймаючи до уваги, що Закон України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”має вище юридичну силу ніж Постанова Кабінету міністрів України №836 від 26.07.1996 року “Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”та виходячи з засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами дії Головного Управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо невиплати позивачу зазначеної доплати до пенсії в повному розмірі є протиправними.
Таким чином, суд вважає, що в даному випадку слід вийти за межі позовних вимог оскільки, судом встановлено протиправну бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати позивачу доплати до пенсії у розмірі, передбаченому ст.39, 51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачу з 01.12.2010 року доплати до пенсії у розмірі, передбаченому ст.39, 51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Тому, відповідача слід зобов'язати провести перерахунок та виплатити ОСОБА_1 доплату до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає у зоні гарантованого добровільного відселення в розмірі 2-х мінімальних заробітних плат відповідно до п.2 ст.39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”з 01.12.2010 року та невиплачену додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю відповідно до ч.3 ст.51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”в розмірі 25% від мінімальної пенсії за віком з 01.12.2010 року з врахуванням виплачених сум.
Керуючись вимогами ст. ст.10, 99, 100, 163 КАС України, Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, -
Позов задовольнити.
Визнати дії Головного Управління пенсійного фонду України у Волинській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 доплати до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, що проживає у зоні добровільного гарантованого відселення, відповідно до ст.39 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю відповідно до ч.3 ст.51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в розмірі 25% від мінімальної пенсії за віком з 01.12.2010 року протиправними.
Зобов'язати Головне Управління пенсійного фонду України у Волинській області провести перерахунок та виплатити ОСОБА_1 доплату до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає у зоні гарантованого добровільного відселення в розмірі 2-х мінімальних заробітних плат відповідно до п.2 ст.39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю відповідно до ч.3 ст.51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”в розмірі 25% від мінімальної пенсії за віком з 01.12.2010 року з врахуванням виплачених сум.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Луцький міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання її копії відповідачем.
Суддя Луцького міськрайнного суду Савицька Н.В.