Копія
21 грудня 2015 р. Справа №818/3770/15
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Опімах Л.М.
за участю секретаря судового засідання - Шевченко В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції України у Луганській області про визнання незаконною та скасування постанови, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, який підтримала в судовому засіданні, про визнання незаконною та скасування постанови старшого державного виконавця Головного територіального управління юстиції у Луганській області ОСОБА_2 від 19.11.2015 р. про закінчення виконавчого провадження по виконавчому листу 818/1104/2015, виданому 03.09.2015 р. Сумським окружним адміністративним судом, в частині поновлення ОСОБА_1 в органах внутрішніх справ на посаді слідчого Слов'яносербського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області, та зобов'язання старшого державного виконавця Головного територіального управління юстиції у Луганській області ОСОБА_2 вчинити всі необхідні дії, спрямовані на виконання вказаного виконавчого листа. Свої вимоги мотивує, що 21.11.2015 р. її представник отримав постанову державного виконавця від 19.11.2015 р. про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 818/1104/15, виданого Сумським окружним адміністративним судом 03.09.2015 р., про поновлення ОСОБА_1 в органах внутрішніх справ на посаді слідчого Слов'яносербського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області. Підставою для закінчення виконавчого провадження зазначено початок ліквідаційної процедури боржника відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 р. № 730. Вважає постанову незаконною, оскільки при її винесені державним виконавцем було ототожнено поняття внесення відомостей про прийняття рішення про ліквідацію юридичної особи і саму ліквідацію юридичні особи, тобто її припинення. До того ж у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців на момент винесення оскаржуваної постанови записів щодо реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації не містилося. Позивач вважає, що винесена постанова про закінчення виконавчого провадження не відповідає вимогам чинного законодавства, є передчасною та порушує права стягувача як сторони у виконавчому провадженні. Просить позов задовольнити.
Відповідач позов не визнав, зазначив, що 16.10.2015 р. на виконання до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області надійшов виконавчий лист Сумського окружного адміністративного суду від 03.09.2015 р. № 818/1104/15 про допущення до негайного виконання постанови в частині поновлення ОСОБА_1 в органах внутрішніх справ на посаді слідчого відділу Слв'яносербського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області. 19.10.2015 р. державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, яка була направлена боржнику до негайного виконання.
На адресу Відділу надійшла відповідь від Головного управління МВС України у Луганській області, з якої вбачається, що відповідно до наказу МВС України від 24.10.2014 р. № 1135 штат Слов'яносербського РВ ГУМВС України у Луганській області був скорочений, у т.ч. і посада, на якій суд зобов'язує поновити ОСОБА_1 Дана обставина унеможливлює негайне виконання рішення суду про поновлення ОСОБА_1 на посаді.
Крім того, на адресу Відділу надійшов лист Головного управління МВС України у Луганській області, в якому зазначено, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 р. № 730 прийняте рішення щодо ліквідації територіальних органів МВС України, у т.ч. і Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області.
06.11.2015 р. відомості про початок процедури ліквідації були внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі ліквідації юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва. Таким чином, державний виконавець при винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження діяв відповідно до вимог, визначених чинним законодавством. Просить відмовити в задоволенні позову.
У судове засідання представник відповідача не прибув, 16.12.2015 р. подав до суду заяву, відповідно до якої проти позову заперечує та просить розглянути справу без його участі (а.с.19).
Заслухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи й оцінивши докази по справі, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 19.10.2015 р. старшим державним виконавцем Головного територіального управління юстиції у Луганській області ОСОБА_2 відкрито виконавче провадження ВП № 49077446 з виконання виконавчого листа, виданого Сумським окружним адміністративним судом, в частині поновлення ОСОБА_1 в органах внутрішніх справ на посаді слідчого Слов'яносербського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області (а.с.10).
19.11.2015 р. відповідачем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 49077446 з примусового виконання виконавчого листа № 818/1104/15, виданого Сумським окружним адміністративним судом 03.09.2015 р., в частині поновлення ОСОБА_1 в органах внутрішніх справ на посаді слідчого Слов'яносербського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області (а.с.12). Зазначена постанова винесена на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49, ст. 50, Закону України "Про виконавче провадження" у зв'язку з відкриттям ліквідаційної процедури боржника.
На думку суду, постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження є необґрунтованою та суперечить вимогам чинного законодавства з огляду на таке.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначено Законом України "Про виконавче провадження".
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Відповідно до частин 1, 2 статті 11 Закону державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Підстави закінчення виконавчого провадження визначені у статті 49 Закону. Зокрема, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі ліквідації юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва.
З матеріалів справи вбачається, що на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 р. № 730 прийняте рішення щодо ліквідації територіальних органів МВС України, у т.ч. і Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області (а.с.22).
06.11.2015 р. до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис про те, що ГУМВС України у Луганській області перебуває в стані припинення за рішенням засновників (а.с.13-14).
Статтею 35 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" визначено порядок внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи. Частиною 2 цієї статті визначено ряд обмежень, пов'язаних з проведенням державної реєстрації відомостей про юридичну особу, що припиняється за рішенням засновників. Отже, Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" законодавчо розмежовані дії щодо наміру ліквідації і щодо самого факту ліквідації.
В оскаржуваній постанові державний виконавець посилається на вимоги п. 3 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до якого виконавче провадження підлягає закінченню у разі ліквідації юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва. Проте постанова про закінчення виконавчого провадження прийнята у зв'язку з відкриттям ліквідаційної процедури відносно боржника - ГУМВС України у Луганській області, а відкриття ліквідаційної процедури, внесення до Реєстру запису про прийняте засновниками рішення про припинення не є тотожним самому припиненню юридичної особи.
При цьому в порушення ст. 11 Закону державним виконавцем не вжито заходів до встановлення правонаступників боржника, що свідчить про проведення виконавчих дій не в повному обсязі.
Частиною 2 статті 49 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у випадку ліквідації юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, виконавчий документ надсилається до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 67 Закону України "Про виконавче провадження" у разі ліквідації боржника - юридичної особи виконавчий документ надсилається ліквідаційній комісії (ліквідатору) для вирішення питання про подальший порядок виконання рішення у встановленому законом порядку. У разі якщо виконавчий документ надіслано ліквідаційній комісії (ліквідатору), виконавче провадження підлягає закінченню в порядку, встановленому цим Законом.
Разом з тим, норми ст. 49 цього Закону є спеціальними щодо підстав і порядку закінчення виконавчого провадження, а тому підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи викладене, суд вважає, що постанова державного виконавця від 19.11.2015 р. ВП № 49077446 про закінчення виконавчого провадження винесена без урахування всіх обставин, що мають значення для її прийняття, а тому підлягає скасуванню.
Що стосується вимоги зобов'язати відповідача вчинити всі необхідні дії, спрямовані на виконання виконавчого листа № 818/1104/2015, виданого 03.09.2015 р. Сумським окружним адміністративним судом, в частині поновлення ОСОБА_1 в органах внутрішніх справ на посаді слідчого Слов'яносербського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
У даному випадку позивачем не надано доказів на підтвердження порушення відповідачем вимог ч.ч. 1, 2 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження", а саме невжиття передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішення, та невчинення виконавчих дій. У свою чергу обов'язок прийняти виконавчий документ до виконання та відкрити виконавче провадження, а також вживати передбачених Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії покладається на державного виконавця в силу Закону, тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції України у Луганській області про визнання незаконною та скасування постанови, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною і скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції України у Луганській області ОСОБА_2 від 19 листопада 2015 року про закінчення виконавчого провадження № 49077446 про примусове виконання виконавчого листа № 818/1104/15, виданого Сумським окружним адміністративним судом про поновлення ОСОБА_1 в органах внутрішніх справ на посаді слідчого відділу Слов'яносербського районного відділу ГУ МВС України в Луганській області.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити за необгрунтованістю.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя (підпис) Л.М. Опімах
З оригіналом згідно
Суддя Л.М. Опімах
Повний текст постанови складено 23 грудня 2015 року.