про закриття провадження у справі
21 грудня 2015 р. м. Чернівці Справа № 824/2442/15-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брезіної Т.М., розглянувши матеріали адміністративного позову Чернівецького міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів,-
В поданому до суду адміністративному позові позивач просить суд винести рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 кошти у сумі 1895,85 гривень.
Перевіривши матеріали позову та проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд вважає, що слід закрити провадження в адміністративній справі з наступних підстав.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 КАС України справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з п.7 ч. 1 ст. 3 КАС України суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі при виконанні делегованих повноважень.
У відповідності до п. 5 ч. 2 ст. 17 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється, зокрема, на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.
Суд звертає увагу позивача, що публічно-правовим спором є той спір, який випливає із здійснення суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій.
Так, згідно з ч. 2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 21 КАС України передбачено, що вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
У відповідності до викладеного, суд звертає увагу, що адміністративними судами можуть розглядатися вимоги про відшкодування шкоди, яка була завдана лише суб'єктом владних повноважень, а також такі вимоги мають бути поєднані з вимогою про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності останнього.
Згідно з ч. 4 ст. 50 КАС України громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України; 4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, встановлених законом.
Згідно положень 244-2 КАС України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Висновок у справі про стягнення з фізичної особи зайво виплачених сум допомоги по безробіттю, висловлений колегією суддів Судової палати у цивільних справах та Судової палати в адміністративних справах 22.09.2015 року у справі № 21-2209а15, зводиться до того, що такий спір є не публічно-правовим, а приватно - правовим і має розглядатися за правилами цивільного судочинства.
Як зазначено в рішенні Верховного Суду України, правовий аналіз пунктів 1-4 ч. 4 ст. 50 КАС України свідчить, що всі наведені підстави, коли громадяни, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень лише у випадках превентивного (попереднього) судового контролю за рішеннями, діями органів влади, які при реалізації своїх владних управлінських повноважень можуть порушити права чи свободи фізичних чи юридичних осіб. За п. 4 ч. 4 ст. 50 КАС України суб'єкт владних повноважень може звертатися до суду з адміністративним позовом до громадян України, іноземців чи осіб без громадянства, їх об'єднань, юридичних осіб, які не є суб'єктами владних повноважень, для превентивного судового контролю своєї ж діяльності і у випадках, визначених законом.
У постанові Верховного Суду України від 22.09.2015 р. у справі № 21-1884а15, згідно з якою встановлено, що виконуючи свій обов'язок щодо виявлення та усунення випадків неоднакового застосування судами норм процесуального права Верховним Судом України вказано, що за п. 4 ч.4 ст.50 КАС України суб'єкт владних повноважень може звертатися до суду з адміністративним позовом до громадян України, іноземців чи осіб без громадянства, їх об'єднань, юридичних осіб, які не є суб'єктами владних повноважень, для превентивного судового контролю своєї ж діяльності і у випадках, визначених законом. У випадку, що розглядається, позов заявлений центром зайнятості про стягнення грошових коштів, що стали власністю відповідача, а тому він не підпадає під дію п. 4 ч.4 ст. 50 КАС України і Верховний Суд України погодився з рішеннями судів апеляційної та касаційної інстанції про закриття провадження у адміністративній справі, залишивши без задоволення заяву центру зайнятості.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що позивач у справі звернувся до суду з приводу повернення надмірно сплачених відповідачу сум у вигляді допомоги по безробіттю, суд дійшов висновку, що наведений спір належить розглядати в порядку цивільного судочинства. У випадку, що розглядається, позов заявлений про стягнення грошових коштів, що стали власністю громадянина ОСОБА_2 і на думку суду, не підпадають під дію п. 4 ч. 4 ст. 50 КАС України.
Відповідно до п. 1 ч. 1, ч. 2 та ч. 3 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. Якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ. Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена. Повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається.
Таким чином, проаналізувавши наведені приписи законодавства та встановлені їм відповідні правовідносини, суд прийшов до висновку, що спір підлягає вирішенню загальним місцевим судом за правилами цивільного судочинства, а тому провадження у справі необхідно закрити.
Cуд зазначає, що згідно п. 5 ч.1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається саме за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
На підставі наведеного та керуючись статтями 157, 158-159, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Закрити провадження в адміністративний справі за позовом Чернівецького міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів.
2. Копію ухвали про закриття провадження в справі надіслати сторонам.
У відповідності до ст.ст. 185, 186 КАС України ухвала може бути оскаржена повністю або частково в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на ухвалу подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня її проголошення. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Згідно статті 254 КАС України ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Т.М. Брезіна