22 грудня 2015 року
Справа № 808/9043/15
м. Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Дуляницька С.М., перевіривши виконання вимог ст.183-3 КАС України за поданням
Державної податкової інспекції у Комунарському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична компанія "Сфера"
про стягнення коштів за податковим боргом,
21 грудня 2015 року Державна податкова інспекція у Комунарському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області звернулася до суду з поданням стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична компанія "Сфера" про стягнення коштів за податковим боргом.
Відповідно до ч. 4 ст. 183-3 КАС України, у разі недотримання вимог частини другої цієї статті суд повідомляє про це заявника та надає йому строк, але не більше ніж 24 години, для усунення недоліків.
Ухвалою від 21.12.2015 року подання Державної податкової інспекції в Комунарському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області залишалося без руху до 11 год.00 хв. 22.12.2015. Заявнику запропоновано усунути недоліки подання шляхом надання документа про сплату судового збору в сумі 1218,00 грн. Про залишення подання без руху для усунення недоліків заявник повідомлений належним чином, що підтверджується звітом факсового відправлення.
22.12.2015 заявником подано клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Суддя вважає таке клопотання необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Відповідно до ч.1 ст.88 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі (ч.1 ст.8 Закону України "Про судовий збір").
Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, ураховуючи положення п. 1 ст. 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" (Kreuz v. Poland), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.
У зв'язку із цим, при здійсненні правосуддя в адміністративних справах суди повинні вирішувати питання, пов'язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до ст.ст.87, 88 КАС України, Закону України "Про судовий збір", а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.
З урахуванням наведених норм права, єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ст.88 КАС України, ст.8 Закону України "Про судовий збір", повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати. Вказані висновки наведені в Довідці про результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Закону України "Про судовий збір", доведеній до відома суддів Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 23.01.2015 № 2 "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір"".
В даному випадку Державна податкова інспекція у Комунарському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області звертається до суду з поданням як суб'єкт владних повноважень, а тому покликання на довідку про те, що видатки по КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки" не передбачені та не затверджені в кошторисі на 2015 рік не може слугувати підставою для відстрочення сплати судового збору. Крім того, в виписці з рахунку заявника в УДКСУ зазначено, що станом на 13.10.2015 на рахунку заявника є залишок у розмірі 109127,14 гривень.
Суд звертає увагу заявника на те, що звільнення від сплати судового збору повинно мати винятковий характер.
Не передбачення кошторисом видатків на 2015 рік витрат на сплату судового збору, не має ознак винятковості, а є лише внутрішньо економічним питанням структурного підрозділу ДФС України.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення від такої сплати.
Відповідно до ст.10 КАС України, усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом; не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Матеріали подання не надають можливості задовольнити клопотання та звільнити заявника від сплати судових витрат.
А відтак, до 11 год. 00 хв. 22.12.2015 року заявник недоліки подання не усунув.
Невиконання вимог суду в установлений строк тягне за собою повернення заявнику подання та доданих до нього документів.
Повернення подання не є перешкодою для повторного звернення з ним до суду після усунення його недоліків, але не пізніше ніж протягом 48 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду.
Керуючись ст. 183-3 КАС України, суд, -
Відмовити у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Подання Державної податкової інспекції у Комунарському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична компанія "Сфера" про стягнення коштів за податковим боргом - повернути заявнику.
Роз'яснити заявнику, що відповідно до частини 4 статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України повернення подання не є перешкодою для повторного звернення з ним до суду після усунення його недоліків, але не пізніше ніж протягом 48 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду.
Ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 5-денний строк з дня проголошення ухвали (якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то в 5-денний строк з дня отримання цією особою копії ухвали) апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя С.М.Дуляницька