Ухвала від 11.12.2015 по справі 689/533/15-к

копія

Провадження № 11-кп/792/653/15

Справа № 689/533/15-к Головуючий в 1-й інстанції ОСОБА_1

Категорія: ч.2 ст. 307 КК України Доповідач ОСОБА_2

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2015 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Хмельницької області у складі

головуючого - судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретаря ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12014240280000495 від 25 грудня 2014 року, за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Ярмолинецького районного суду від 15 вересня 2015 року,

УСТАНОВИЛА:

Вироком Ярмолинецького районного суду від 15 вересня 2015 року

ОСОБА_8 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, уродженець та житель АДРЕСА_1 , з середньою освітою, не працює, неодружений, судимий 17 квітня 2012 року Хмельницьким міськрайонним судом за ч.2 ст.185 КК України на 2 роки позбавлення волі;

визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, з призначенням покарання у виді 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна, що є в його власності, крім житла.

Запобіжний захід ОСОБА_9 не обирався.

Строк відбуття покарання ухвалено обчислювати з моменту приведення вироку до виконання, зараховано в цей строк час його тримання під вартою з 05 січня по 08 січня 2015 року включно.

Судом вирішено питання про речові докази та судові витрати.

За вироком суду, ОСОБА_8 восени 2014 року на земельній ділянці, що належить його тітці ОСОБА_10 , у АДРЕСА_1 , поблизу приміщення сараю помітив одну рослину коноплі, яку вирішив не знищувати.

25 грудня 2014 року близько 12 години ОСОБА_8 , перебуваючи на господарстві своєї тітки ОСОБА_10 в АДРЕСА_1 , достовірно знаючи про місце зберігання рослини коноплі, з метою подальшого незаконного буту, зайшов з тильної частини приміщення сараю, де відокремив листки від стовбура коноплі. Того ж дня близько 14 години 10 хв., перебуваючи в с. Магнишівка при проведенні працівниками Ярмолинецького РВ УМВС України в Хмельницькій області оперативної закупівлі незаконно збув ОСОБА_11 за 50 грн. 53,54 г особливо небезпечного наркотичного засобу канабісу.

Крім цього, 05 січня 2015 року приблизно о 13 годині ОСОБА_8 там же за аналогічних обставин відокремив листки від стовбура коноплі та о 15 годині при проведенні працівниками Ярмолинецького РВ УМВС України в Хмельницькій області оперативної закупівлі незаконно збув ОСОБА_11 за 50 грн. 19,2 г особливо небезпечного наркотичного засобу канабісу.

Таким чином, ОСОБА_8 незаконно придбав, зберігав та виготовив з метою збуту та збув особливо небезпечний наркотичний засіб, повторно.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 просив вирок суду скасувати та закрити провадження у зв'язку з відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.

Посилався на те, що суд обґрунтував неналежними доказами висновок про доведеність вини обвинуваченого.

Стверджував, що постанова про проведення оперативної закупки від 30 жовтня 2014 року винесена всупереч вимогам ч.ч.2, 4 ст.246 КПК України начальником Ярмолинецького РВ УМВС України в Хмельницькій області, а не прокурором.

Крім того, суд не дав належної оцінки показанням у суді закупника ОСОБА_11 про те, що він придбав наркотичний засіб у ОСОБА_8 виключно за завданням працівників міліції, а не на пропозицію останнього, що свідчить про провокацію з боку працівників міліції.

Уважав, що відповідно до ч.3 ст.271 КПК України ці докази не є допустимими, а тому за відсутності інших належних та допустимих доказів на підтвердження вини обвинуваченого, провадження щодо нього має бути закрито.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення захисника ОСОБА_7 на підтримання апеляційної скарги з викладених у ній мотивів; думку прокурора про залишення вироку суду без змін, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів уважає, що вона не підлягає задоволенню.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_8 в незаконному придбанні, зберіганні та виготовленні з метою збуту, а також збуті наркотичних засобів, вчинені повторно, відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, є обґрунтованими та підтверджені сукупністю зібраних у кримінальному провадженні та детально викладених у вироку доказів, яким судом дана належна оцінка.

Обвинувачений ОСОБА_8 свою винуватість у вчиненому визнав частково. Пояснив, що особа, яка здійснювала оперативну закупівлю наркотичного засобу, підбурювала (провокувала) його до вчинення злочину. Зазначав, що на подвір'ї господарства своєї тітки на купі сміття побачив рослину коноплі, яку вирішив не знищувати. Після наполегливих телефонних дзвінків ОСОБА_12 він двічі 25 грудня 2014 року та 05 січня 2015 року за 50 грн. збув йому наркотичний засіб, який виготовив, відокремивши листки від стовбура, безпосередньо перед збутом.

Проте такі його пояснення спростовуються сукупністю наступних доказів.

Так, допитана судом в режимі відеоконференції із застосуванням заходів безпеки особа під вигаданим прізвищем ОСОБА_11 підтвердив, що дав добровільну згоду і за кошти, видані працівниками міліції, двічі проводив оперативні закупки: 25 грудня 2014 року та 05 січня 2015 року придбав наркотичний засіб у ОСОБА_8 . Наголошував, що перед першою закупівлею телефонував обвинуваченому 1-2 рази та говорив, що хоче придбати наркотичний засіб. ОСОБА_8 спочатку не погоджувався, але потів сам зателефонував та в с. Магнишівка збув йому за 50 грн. наркотичний засіб, повідомивши, що за необхідності дістане ще. Друга оперативна закупівля також відбулась за ініціативною ОСОБА_8 , який двічі телефонував до нього. Вага наркотичного засобу не обговорювалась.

Викладені обставини об'єктивно підтверджені відомостями, що містяться у протоколах про результати проведення контролю за вчиненням злочину, особистого огляду покупця від 25 грудня 2014 року та 05 січня 2015 року, помітки грошових купюр, показаннями свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , висновками судово-хімічних експертиз.

Як видно з протоколу огляду місця події від 05 січня 2015 року, після проведення оперативної закупки у ОСОБА_8 було виявлено та вилучено грошові кошти в сумі 60 грн., на поверхні яких за допомогою ультрафіолетових променів виявлено нашарування речовини жовтого кольору.

Обставини виявлення та вилучення цих предметів підтвердили в суді свідки ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , у присутності яких як понятих проводився огляд ОСОБА_8 05 січня 2015 року.

Крім того, з протоколу дослідження інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів від 09 лютого 2014 року випливає, що ОСОБА_8 при зустрічі з ОСОБА_11 25 грудня 2014 року під час оперативної закупівлі обговорював якість наркотичного засобу та можливість наступних зустрічей.

У судовому засіданні місцевого суду було оглянуто речовий доказ - мобільний телефон марки „Нокія 1208”, який належить ОСОБА_8 , та встановлено, що 05 січня 2015 року о 14 годині 22 хвилин саме обвинувачений перший зателефонував особі, з якою домовлявся про продаж наркотичного засобу.

Ці обставини спростовують доводи ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_7 про те, що працівники міліції спровокували (підбурили) ОСОБА_8 до вчинення злочину.

Обвинуваченим та його захисником на надано доказів впливу на першого за допомогою насильства, погроз чи шантажу, а їх твердження про неодноразові телефонні дзвінки та смс-повідомлення закупника з наполяганням продати наркотичний засіб є безпідставними, оскільки відповідно до ч.3 ст.93 КПК України вони не надали суду відповідні докази та не ініціювали перед судом їх витребування.

Ретельно проаналізувавши докази, суд дав їм належну оцінку в їх сукупності й дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_8 у незаконному придбанні, виготовленні та зберіганні з метою збуту, а також збуті наркотичних засобів, вчиненому повторно, і правильно кваліфікував його дії за ч.2 ст.307 КК України.

Не заслуговують на увагу і доводи захисту про те, що постанова про проведення оперативної закупки винесена начальником Ярмолинецького РВ УМВСУ в Хмельницькій області 30 жовтня 2014 року та затверджена прокурором Ярмолинецького району 03 листопада 2014 року не є належним і допустимим доказом. На їх думку, згідно з ч.4 ст.246 КПК України виключно прокурор має право прийняти рішення про проведення такої негласної слідчої (розшукової) дії як контроль за вчиненням злочину.

Відповідно до ч.2 ст.99 КПК України матеріали, в яких зафіксовано фактичні дані про протиправні діяння окремих осіб та груп осіб, зібрані оперативними підрозділами з дотриманням вимог Закону України „Про оперативно-розшукову діяльність”, за умови відповідності вимогам цієї статті, є документами та можуть використовуватися в кримінальному провадженні як докази.

Як установлено, оперативна закупка була проведена відповідно до вимог ст.ст.6, 8, 9 Закону України „Про оперативно-розшукову діяльність” та спільного Наказу Міністерства внутрішніх справ України, Служби Безпеки України, Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013р. № 887 ДСК/384ДСК/480ДСК „Про затвердження Інструкції про порядок проведення контрольної поставки, контрольної та оперативної закупки, предметів, речей, послуг, документів, засобів, у тому числі заборонених для обігу, у фізичних та юридичних осіб незалежно від форми власності” від 17 жовтня 2013 року

Жодних порушень цих нормативних актів у ході судового розгляду не встановлено.

Покарання ОСОБА_8 призначено судом відповідно до вимог ст.65 КК України, з урахуванням тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, особи винного.

Обставиною, що пом'якшує покарання, судом визнано вчинення злочину під контролем працівників міліції, а обставиною, що його обтяжує, - рецидив злочинів.

Ураховуючи, що ОСОБА_8 посередньо характеризується за місцем проживання, раніше судимий, на шлях виправлення не став та знов учинив тяжкий злочин, суд дійшов обґрунтованого висновку про можливість призначення йому покарання лише у виді реального позбавлення волі в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч.2 ст.307 КК України.

Таке покарання, на думку колегії суддів, є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Перевіривши матеріали провадження, колегія суддів не вбачає неправильного застосування кримінального закону, істотних порушень норм кримінального процесуального закону та невідповідності призначеного покарання тяжкості злочину та особі обвинуваченого внаслідок його суворості, які б потягнули зміну чи скасування вироку суду першої інстанції, та вважає його законним і обґрунтованим, призначене покарання справедливим, а відтак апеляційну скаргу залишає без задоволення.

Керуючись ст.ст.407, 418, 419, 426 КПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Вирок Ярмолинецького районного суду від 15 вересня 2015 року щодо ОСОБА_8 залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого - без задоволення.

На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Судді:/підписи/

Згідно з оригіналом:

Суддя апеляційного суду ОСОБА_2

Попередній документ
54525026
Наступний документ
54525028
Інформація про рішення:
№ рішення: 54525027
№ справи: 689/533/15-к
Дата рішення: 11.12.2015
Дата публікації: 22.03.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Апеляційний суд Хмельницької області
Категорія справи: Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров'я населення