гСправа № 187/646/15-к Провадження №1-кп/0187/122/15
22 грудня 2015 року смт. Петриківка
Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , учасників кримінального провадження прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Петриківка в залі суду кримінальну справу №187/646/15-к (кримінальне провадження № 12015040470000209) за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Личкове Магдалинівського району Дніпропетровської області, українець, громадянин України, освіта середня, не працює, розлучений, має неповнолітню дитину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий
у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України,-
Встановив:
19.04.2015 року близько 16:00 год. ОСОБА_4 , знаходячись в с. Личкове Магдалинівського району Дніпропетровської області, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, прибув до домоволодіння ОСОБА_6 , розташованого по АДРЕСА_3 , де скориставшись відсутністю віконного скла у вікні проник до будинку, звідки таємно викрав металевий лист, розміром 75*65 см., товщиною 2 мм, по ціні 300 грн./кВ.м., на суму 150 грн., металевий кутник, розміром 50*50 мм, довжиною 0,5 м., по ціні 70 грн./м., на суму 35 грн., арматуру діаметром 1,6 см. Довжиною 0,5 м., по ціні 38 грн./м. на суму 19 грн., та у дворі дачного домоволодіння металевий кутник, розміром 40*40 мм, довжиною 6,2 м., по ціні 65 грн./м., на суму 403 грн., які на праві приватної власності належали ОСОБА_6 .
Заволодівши викраденим, ОСОБА_4 залишив територію дачного домоволодіння потерпілого.
ОСОБА_4 виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, що не залежали від його волі, оскільки одразу після викрадення зазначеного майна, його було виявлено на відстані близько 20 метрів від місця вчинення злочину потерпілим ОСОБА_6 , у зв'язку з чим він не встиг розпорядитися викраденим майном, так як не бажаючи бути затриманим, залишив викрадене майно на місці його виявлення.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю, фактичні обставини справи не оспорював. Пояснив, що він дійсно при вказаних вище обставинах, у вказаний час та місці незаконно заволодів зазначеним майном, що належить ОСОБА_6 . Розпорядитися викраденим майном не встиг, оскільки, будучи застигнутим на місці вчинення злочину, втік з місця злочину. У вчиненому щиро розкаюється.
На підставі статті 349 частини 3 Кримінального процесуального кодексу України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів, стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає, а також сторонам роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
В ході судового розгляду кримінальної справи, з урахуванням статті 349 частини 3 Кримінального процесуального кодексу України суд допитав обвинуваченого, дослідив обвинувальний акт, характеризуючи дані обвинуваченого та дійшов до переконання, що вина обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 15, ч.3 ст. 185 Кримінального кодексу України знайшла своє підтвердження повністю, та в повному обсязі підтверджується сукупністю доказів, які були об'єктом судового розгляду, а також доказів які не досліджувались в порядку статті 349 частини 3 Кримінального процесуального кодексу України та яким надано належну оцінку.
Таким чином, суд вважає встановленим, що ОСОБА_4 своїми діями, які виразилися в закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднаний з проникненням у житло, вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 15, ч.3 ст. 185 Кримінального кодексу України.
Призначаючи обвинуваченому вид та міру покарання, суд керується вимогами ст. 65 Кримінального кодексу України та враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особу обвинуваченого, який щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, що відповідно до статті 66 Кримінального кодексу України, є обставиною, яка пом'якшує покарання.
Також суд враховує, що обвинувачений офіційно не працює, за місцем реєстрації характеризується незадовільно, має на утриманні неповнолітню дитину, за даними лікаря нарколога та психіатра на обліку не перебуває, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності.
Обставиною, що відповідно до статті 67 Кримінального кодексу України обтяжує покарання є вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
З огляду на викладене, з урахуванням конкретних обставин справи, відношення підсудного до скоєного, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують його покарання, суд вважає, що виправлення підсудного можливе без відбування покарання при звільненні його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України та покладанням на нього обов'язків передбачених ст.76 КК України.
Долю речових доказів вирішити на підставі ст. 100 КПК України.
Керуючись статтями 100, 368-370, 377 Кримінального процесуального кодексу України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч.3 ст. 185 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
Згідно статті 75 частини 1 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього судом обов'язки. Тривалість іспитового строку для ОСОБА_4 встановити 2 (два) роки.
Згідно статті 76 частини 1 пунктів 2, 3 та 4 Кримінального кодексу України покласти на ОСОБА_4 обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Речові докази по справі вважати повернутими потерпілому ОСОБА_6 .
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі апеляції через Петриківський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду у відповідності з вимогами статті 394 частини 2 Кримінального процесуального кодексу України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до статті 349 частини 3 Кримінального процесуального кодексу України.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.
Суддя ОСОБА_1