Справа № 189/2054/15-ц
2/189/1075/15
іменем України
14.12.2015 року Покровський районний суд Дніпропетровської області
в складі головуючого судді Лукінової К.С.
при секретарі Копиця С.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Покровське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Олександрівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області, треті особи: приватний нотаріус Покровського районного нотаріального округу, Державна реєстраційна служба Покровського РУЮ Дніпропетровської області про визнання права на житловий будинок в порядку спадкування за законом, -
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Олександрівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області, треті особи: приватний нотаріус Покровського районного нотаріального округу, Державна реєстраційна служба Покровського РУЮ Дніпропетровської області про визнання права на житловий будинок в порядку спадкування за законом, після матері ОСОБА_2, яка померла 25.07.2011 року.
Обґрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_1 посилався на те, що його мати заповіту не склала і він являється єдиним спадкоємцем першої черги за законом після смерті матері ОСОБА_2 відповідно до ст.1261 ЦКУ. Спадкове майно, яке залишилось після смерті матері, складається із житлового будинку, який знаходиться по вул. Виконкомівська, 29 с. Олександрівка, Покровського району Дніпропетровської області.
Право власності на вказаний житловий будинок ОСОБА_2 набуте за життя за наступних обставин: відповідно до рішення Виконавчого комітету Покровського району від 04.04.1970 року за № 95 ОСОБА_2 надано право індивідуального будівництва на земельній ділянці у розмірі 0,10 га в с. Олександрівка по вул. Виконкомівська, Покровського району Дніпропетровської області, що підтверджується свідоцтвом на забудову садиби в сільській місцевості, технічним паспортом на будинок та довідкою СМ БТІ.
06.08.2015 року позивач звернувся до приватного нотаріуса Покровського районного нотаріального округу з метою прийняття спадщини після померлої ОСОБА_2, на що 06.08.2015 року приватним нотаріусом Покровського районного нотаріального округу винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, відповідно до якої було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок після смерті матері, у зв'язку з ненаданням правовстановлюючого документа на вказаний житловий будинок.
Сторони в судове засідання не з'явилися, направивши заяву про розгляд справи за їх відсутності. Представник позивача позов підтримав повністю та просив суд його задовольнити. Представник відповідача направив заяву про розгляд справи в їх відсутності; третя особа: приватний нотаріус Покровського районного нотаріального округу проти позову не заперечує; третя особа Державна реєстраційна служба Покровського РУЮ Дніпропетровської області про причини своєї неявки суд не повідомила, будучи належним чином сповіщена про час та місце розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає необхідним у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 померла 25.07.2011 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим виконавчим комітетом Олександрівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області (актовий запис № 38) (а.с. 5).
Спадкове майно, яке залишилося після смерті ОСОБА_2 складається з житлового будинку, який розташований с. Олександрівка по вул. Виконкомівська буд.29, Покровського району Дніпропетровської області.
Згідно технічного паспорта на житловий будинок № 29 по вул. Виконкомівська в с. Олександрівка Покровського району Дніпропетровської області, виготовленого станом на 28.07.2015р. експлікація будівель, що належать ОСОБА_2 складається з: А - 1 житловий будинок (кількість жилих кімнат - 5, загальна площа - 55, 2 кв.м., жила - 35,2 кв.м., допоміжна - 20 кв.м.); Б - 1 літня кухня; В - 1 сарай, Ж - 1 літній душ; Г - 1 майстерня; Д - 1 погріб; №1-3 огорожа; І - вимощення (а.с.6-8).
Згідно копії рішення № 95 виконавчого комітету Покровської районної ради від 07.04.1970 року, ОСОБА_3 було надано право індивідуального будівництва по вул. Виконкомівська, 29 в с. Олександрівка Покровського району Дніпропетровської області, та було зобов'язано забудовника ОСОБА_3 отримати до 07.05.1970 р. від техгрупи всю технічну документацію на право побудови будинку (а.с.9).
Згідно копії акту від 07.04.1970р. було відведено ОСОБА_3 земельну ділянку площею 1000кв.м.; до того ж, ОСОБА_2 була попереджена про те, що до складання з техгрупою договору про забудову не дозволяється будь-якого використання відведеної ділянки (а.с.10).
Згідно копії свідоцтва на забудову садиби в сільських населених пунктах Українського РСР ОСОБА_3 було надано дозвіл на відведеній земельній ділянці забудувати: А. жилий будинок на 3 кімнати з жилою площею 36,50 кв.м. та надвірні будівлі - літня кухня. В. благоустрій ділянки та озеленення: огородити садибу дощатим забором висотою 1,2 м; на протязі садиби проложити тротуар шириною 1,2 м. Строк будівництва вказаний 1970-1973 р.р. (а.с.11-12).
Згідно постанови № 340/02-31 від 06.08.2015 року про відмову у вчиненні нотаріальної дії, відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої 25.07.2011 року ОСОБА_2, через ненадання нотаріусу правовстановлюючих документів на спірний житловий будинок (а.с.13).
Згідно копії свідоцтва про народження серії V-УР №0194076, ОСОБА_2 є матір'ю ОСОБА_1 (а.с.15).
Згідно довідки № 193 від 04.08.2015р., житловий будинок з господарчими будівлями і спорудами, що розташований в с. Олександрівка, вул..Виконкомівська, 29 Покровського району Дніпропетровської області заінвентаризований за ОСОБА_2 (а.с.16).
Згідно відповіді КП «Синелниківське МБТІ» № 259 від 08.10.2015 року видно, що право власності на житловий будинок з господарчими спорудами та будівлями в с. Олександрівка Покровського району Дніпропетровської області по вул. Виконкомівська, 29 не зареєстроване (а.с.30).
Згідно копії спадкової справи після померлої 25.07.2011 року ОСОБА_2 видно, що єдиним спадкоємцем є ОСОБА_1 (а.с.34-42).
Частиною 2 ст. 1220 ЦК України передбачено, що часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
У відповідності до вимог ст. 1223 Цивільного кодексу України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 на випадок смерті заповіту не склала.
Згідно ст. 1262 ЦК України ОСОБА_1 являється єдиним спадкоємцем першої черги.
Частиною 1 стаття 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Водночас, згідно з вимогами ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі підлягають обов'язковій державній реєстрації.
Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Однак, матеріали справи не містять доказів того, що за життя спадкодавець ОСОБА_2 зареєструвала своє право власності на вказаний житловий будинок шляхом подання до КП «Синельниківське міжміське бюро технічної інвентаризації» або відповідної реєстраційної служби відповідних документів, і, таким чином, суд приходить до висновку про те, що за життя ОСОБА_2 не набула права власності на житловий будинок, що знаходиться в с. Олександрівка по вул. Виконкомівська буд. 29, Покровського району Дніпропетровської області, тому згаданий будинок не є об'єктом спадкування, як об'єкт нерухомого майна.
Статтями 1216, 1218 ЦК України передбачено, що спадкування - є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у листі від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» у п. 3.1 дійшов до висновку, що умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.
Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на житловий будинок, земельну ділянку, то спадкоємець також не набуває права власності у порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно, зокрема на житловий будинок, іншу споруду.
Крім того, статтею 1 ЦПК України передбачено, що завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд вирішення цивільних справ з метою захисту порушений, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Згідно ч. 1 ст. 3 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Однак, як встановлено судом позивач не зверталася із заявою до відповідних органів (Олександрівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області, КП «Синельниківське МБТІ», Державної реєстраційної служби Покровського РУЮ Дніпропетровської області) із заявою про реєстрацію права власності на житловий будинок та відмови не отримував, а відтак - ці особи не порушували, не невизнавали та не оспорювали права позивача.
Частиною 1 ст. 11 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 10 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Крім того, з аналізу матеріалів справи та наданих суду документів видно, що спірний об'єкт нерухомості має об'єкти самочинного будівництва. Так, як видно з копії свідоцтва на забудову садиби, ОСОБА_3 отримала дозвіл на забудову жилого будинку з 3-х (трьох) кімнат з житловою площею 36,50 кв.м. та надвірних будівель у виді літньої кухні та дощатим забором висотою 1,2 м.(а.с.11-12). Однак, згідно копії технічного паспорта на спірну забудову видно, що станом на 28.07.2015 року житловий будинок з господарськими спорудами складається з:
А - 1 - житловий будинок ( 5 жилих кімнат, загальною площею 55,2 кв.м. жилою площею 55,2 кв.м. допоміжною площею 20,0 кв.м.; Б - 1 - літня кухня; В - 1 - сарай; Ж - 1 - літній душ; Г - 1 - майстерня; Д - 1 - погріб; № 1-3 - огорожа; І - вимощення ( а.с. 6-8)
Згідно ч.2 ст. 376 ЦК України Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Як вбачається з п.12 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних; кримінальних справ № 6 від 30.03.2012р. «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва), у справах, пов'язаних із самочинним будівництвом нерухомого майна, суди мають враховувати, що за загальним правилом особа, яка здійснила або здійснює таке будівництво, не набуває право власності на нього. Окрім вищевикладеного, матеріалами справи встановлено, що земельну ділянку та дозвіл на будівництво спірного житлового будинку отримала ОСОБА_3, тоді як позивач просить визнати за ним право власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом після ОСОБА_2. Тобто, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 - є різними особами.
З огляду на викладене, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що у задоволенні позовної заяви необхідно відмовити, оскільки позивачем не доведено суду належними та допустимими доказами факту набуття спадкодавцем (за життя) на праві власності вказаного житлового будинку та факту порушення права позивача.
Відповідно до ст. 88 ч. 1 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
З огляду на відхилення позовних вимог судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 131, 208, 209, 213-215 ЦПК України, суд,-
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Олександрівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області, треті особи: приватний нотаріус Покровського районного нотаріального округу, Державна реєстраційна служба Покровського РУЮ Дніпропетровської області про визнання права на житловий будинок в порядку спадкування за законом, який знаходиться на території Олександрівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області вул. Виконкомівська, 29 с. Олександрівка, Покровського району Дніпропетровської області - відмовити у повному обсязі.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Дніпропетровської області через районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя: К.С. Лукінова