Справа № 815/4954/15
21 грудня 2015 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Токмілова Л.М., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Білгород-Дністровської Об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (ОСОБА_2 - ОСОБА_1 або позивач) до Білгород-Дністровської Об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України в Одеській області (ОСОБА_2 - Білгород-Дністровська ОДПІ ГУ ДФС в Одеській обл. або відповідач), в якому позивач, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення Білгород-Дністровської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області № НОМЕР_1 від 15.06.2015р. на суму 10000,00 грн.; № НОМЕР_2 від 15.06.2015р. на суму 1,00 грн.; № НОМЕР_3 від 15.06.2015р. на суму 32120,00 грн. та № НОМЕР_4 від 04.08.2015р. на суму 17000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані наступним. Білгород-Дністровською ОДПІ ГУ ДФС в Одеській обл. на підставі результатів фактичної перевірки «Крамниця», що оформленні актом перевірки № 4/4/15-05-21-00/НОМЕР_5 від 08.06.2015р. прийнятті оскаржувані податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 15.06.2015р. на суму 10000,00 грн.; № НОМЕР_2 від 15.06.2015р. на суму 1,00 грн.; № НОМЕР_3 від 15.06.2015р. на суму 32120,00 грн. та № НОМЕР_4 від 04.08.2015р. на суму 17000,00 грн. про застосування штрафних санкцій до платника податків. Позивач не погоджується з оскарженими податковими повідомленнями-рішеннями з огляду на необґрунтованість підстав, відповідно до яких до неї були застосовані фінансові санкції, недоведеності та необґрунтованості доводів перевіряючих щодо порушень, які на їх думку виявлені під час перевірки.
Представник позивача подав до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження (а.с.133).
Представник відповідача в судове засідання не прибув. Про час, дату та місце повідомлений належним чином. Жодних заяв, клопотань про неможливість прибути до суду не надходило.
Отже, суд вважає, що вжив усіх заходів щодо належного сповіщення сторін про час, дату та місце судового розгляду справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Відтак, з огляду на відсутність потреби у витребуванні додаткових доказів, виклику у судове засідання свідка, експерта, судом ухвалено рішення щодо розгляду даної адміністративної справи в порядку письмового провадження, відповідно до ч.6 ст.128 КАС України.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, надані сторонами докази, судом встановлені наступні обставини та факти.
Згідно Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрована 06.05.2015р. за № 25520000000015926. Основним видом економічної діяльності є інші види роздрібної торгівлі поза магазинами (код КВЕД 47.99) (а.с.96).
В період з 28.05.2015р. по 05.06.2015р. головним державним ревізором - інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи доходів і зборів з фізичних осіб Білгород-Дністровської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській обл. ОСОБА_3, старшим державним сектору контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Білгород-Дністровської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській обл. ОСОБА_4, головним державним інспектором відділу ліцензування та контролю за обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_5 та головним державним ревізором-інспектором відділу ліцензування та контролю за обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДФС в Одеській області - ОСОБА_6 на підставі направлень на перевірку від 28.05.2015р. № 95, № 96, №97, №98 (а.с.70-73), Наказів № 127 від 22.05.2015р. та № 135 від 28.05.2015р. (а.с.66,69) проведено фактичну перевірку торгового павільйону за адресою Одеська обл., Білгород-Дністровський район, смт. Затока, Лиманський район, пансіонат «Сказка», результати якої оформлено ОСОБА_3 від 08.06.2015р. № 474/15-05-21-00/НОМЕР_5 (ОСОБА_2 - Акт перевірки) (а.с.74-75).
Не погоджуючись із висновками акту перевірки 12.06.2015р. позивач подала заперечення до Білгород-Дністровської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській обл.
18 червня 2015 року Білгород-Дністровською ОДПІ ГУ ДФС в Одеській обл. проведено засідання робочої групи по розгляду спірних питань, що оформлено Протоколом № 1/15-05-21-00 (а.с.81-82). Зі змісту протоколу вбачається, що ОСОБА_1 була присутня під час розгляду заперечень та погодилась з висновками акту перевірки зазначивши при цьому що згодна залишити дане питання згідно висновку без змін. Висновком засідання робочої групи про розгляд заперечень до акту перевірки від 08.06.2015 року № 474/15-05-21-00/НОМЕР_5 ухвалено про правомірність встановлених порушень норм податкового законодавства ОСОБА_1 (а.с.81-84).
На підставі ОСОБА_3 перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення: Форми «С» № НОМЕР_6 від 15.06.2015р. згідно з якими до ОСОБА_1 застосовано суму штрафних (фінансових) санкції (штрафу) за порушення ст.15 Закону України № 481/95-ВР від 19.12.1995р. (із змінами та доповненнями) «Про державне регулювання виробництва і обліг спирту етилового коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» у сумі - 32120,00 грн. (а.с.85); № НОМЕР_1 від 15.06.2015р. згідно з яким до ОСОБА_1 застосовано суму штрафних (фінансових) санкції (штрафу) за порушення п. 2 Постанови № 957 від 30.10.2008р. (із змінами та доповненнями) «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускник і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва» у сумі 10000,00 грн. (а.с.86); № НОМЕР_2 від 15.06.2015р. згідно з яким до ОСОБА_1 застосовано суму штрафних (фінансових) санкції (штрафу) за порушення ст. 3 п. 1 Закону України №265/95-ВР від 06.07.1995р. (із змінами та доповненнями) «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у сумі 1,00 грн. (а.с.87); та № НОМЕР_3 від 15.06.2015р. згідно з яким до ОСОБА_1 застосовано суму штрафних (фінансових) санкції (штрафу) за порушення ст. 3 Закону України №265/95-ВР від 06.07.1995р. (із змінами та доповненнями) «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у загальній сумі - 32120 грн. (а.с.88).
Судом встановлено, що позивач скористалась правом, передбаченим нормами Податкового кодексу України, та оскаржила вказані податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку до Головного управління ДФС в Одеській області.
Головним управлінням ДФС в Одеській області 15.07.2015р. прийнято рішення №638/Ф/15-32-10-02-08 згідно якого встановлено порушення під час застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 32120,00 грн. за продаж алкогольних напоїв без ліцензії, а саме: Білгород-Дністровською ОДПІ ГУ ДФС в Одеській обл. не враховано, що актом перевірки встановлено не ведення обліку товарних запасів за місцем реалізації на суму 16060,00 грн., у зв'язку з чим неможливо встановити вартість отриманої партії товару, продаж якої здійснюється без ліцензії. Отже, Головним управлінням ДФС частково скасовано податкове повідомлення-рішення Форми «С» № НОМЕР_6 від 15.06.2015р. в частині застосування штрафних (фінансових) санкції на суму 15120 грн., а решту податкових повідомлень-рішень залишено без змін (а.с.17-19).
Не погоджуючись із рішення ГУ ДФС в Одеській обл. від 15.07.2015р. № 638/Ф/15-32-10-02-08, позивачем подано скаргу до ДФС України.
З урахуванням Рішення № 7653/6/99-99-10-01-02-25 від 06.08.2015р. про результати розгляду скарги, Державною фіскальною службою України залишено без змін оскаржувані податкові повідомлення-рішення Білгород-Дністровської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській обл. від 15 липня 2015 року № НОМЕР_3, № НОМЕР_6, № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, а скаргу - без задоволення (а.с.26-29).
У зв'язку з частковим скасуванням податкового повідомлення-рішення Форми «С» № НОМЕР_6 від 15.06.2015р. в частині застосування штрафних (фінансових) санкції на суму 15120 грн. контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення форми «С» № НОМЕР_4 від 04.08.2015р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 17000,00 грн. (а.с.89).
Відносини, які виникають з приводу справляння податків і зборів, порядок адміністрування податків і зборів, права та обов'язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства в Україні регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI.
Доводи позивача стосовно порушення законодавства під час прийняття рішення про проведення фактичної перевірки та під час оформлення результатів перевірки суд не бере до уваги з огляду на наступне. При перевірці правильності проведення фактичної перевірки позивача та підстави її проведення, суд зазначає, що позивачем допущено контролюючий орган до перевірки підтвердженням чого є акт від 08.06.2015р. №474/15-05-21-00/НОМЕР_5 та винесені за його результатами оскаржувані податкові повідомлення-рішення.
Згідно позиції Верховного Суду України, висловленій в постанові від 24 грудня 2010 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Foods and Goods L.T.D.» до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька, третя особа - Державна податкова адміністрація в Донецькій області, про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами.
Тобто, згідно з правовою позицією Верховного Суду України, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки.
Як підтверджується матеріалами справи та встановлено судом, позивач, допустила посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки та як наслідок не використала свого права не допуску посадових осіб Білгород-Дністровської ОДПІ ГУ ДФС України в Одеській області до проведення перевірки, а тому, суд визнає посилання позивача на порушення його прав працівниками контролюючого органу під час проведення перевірки у зв'язку з недотриманням вимог ст. 81 Податкового кодексу України - безпідставними.
ОСОБА_2 правову оцінку оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, суд виходив з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 20.1.4 ст. 20 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) встановлено право органів державної податкової служби проводити перевірки платників податків, але даною нормою законодавство чітко визначено, що ці перевірки повинні проводитися в порядку, встановленому Податковим кодексом України.
Відповідно до п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених ПК України, а фактичні перевірки - ПК України та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Згідно з п. 86.1. ст. 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Пунктом 86.8 ст. 86 ПК України встановлено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків).
Як вбачається з акту перевірки, підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 04.08.2015р. № НОМЕР_4 на суму 17000,00 грн. та податкового повідомлення-рішення від 15.06.2015р. № НОМЕР_1 на суму 10000,00 грн. є порушення позивачем ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» а саме: продаж алкогольної продукції - горілки «Краля» без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та роздрібна торгівля горілки «Краля» вартістю 35,00 грн. за ціною нижчою за встановлену роздрібну ціну на такі напої - 39,30 грн.
Вказані порушення зафіксовані актом перевірки, який підписаний ОСОБА_1 без зауважень (а.с.74-75).
Згідно ч.15 ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, наявності у них ліцензій.
Відповідно до ст. 17 За порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
До суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: виробництва спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, спирту-сирцю виноградного, спирту-сирцю плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів без наявності ліцензії - 200 відсотків вартості виробленої продукції (за оптово-відпускними цінами), але не менш 17000 гривень; оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої - 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10000 гривень.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» від 30.10.2008 № 957 (ОСОБА_2 - Постанова №957), запроваджено мінімальні роздрібні ціни.
З урахуванням встановленого в акті перевірки факту не ведення обліку товарних запасів (алкогольних напоїв) за місцем реалізації на самостійно визначну посадовими особами суму в розмірі 16060,00 грн., у зв'язку з чим не можливо встановити вартість отриманої партії товару, продаж якої здійснюється без ліцензії, суд доходить висновку про правомірність застосування контролюючим органом фінансових санкції за порушення ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» у сумі 17000,00 грн. та про порушення норм Постанови №957 в частині заниження встановленої мінімальної ціни на окремі види алкогольних напоїв, чим до позивача правомірно застосовано фінансові санкції в сумі 10000,00 грн. та про відсутність підстав для скасування податкових повідомлень-рішень від 15.06.2015р. № НОМЕР_1, від 04.08.2015р. № НОМЕР_4.
Підставою для прийняття Податкових повідомлень-рішень від 15.06.2015р. № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 стало порушення позивачем ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95-ВР від 06.07.1995р. (ОСОБА_2 України № 265/95-ВР) - не ведення обліку товарних запасів за місцем реалізації алкогольної продукції; не використання реєстратору розрахункових операцій. З огляду на вказані порушення суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 3 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95-ВР від 06.07.1995р. Суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції; застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування; забезпечувати цілісність пломб реєстратора розрахункових операцій та незмінність його конструкції та програмного забезпечення; у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення, крім випадків, коли ведеться облік через електронні системи прийняття ставок, що контролюються у режимі реального часу центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів; забезпечувати зберігання використаних книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок протягом трьох років після їх закінчення; подавати до органів доходів і зборів звітність, пов'язану із застосуванням реєстратора розрахункових операцій та розрахункових книжок, не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця у разі, якщо цим пунктом не передбачено подання інформації по дротових або бездротових каналах зв'язку.
Згідно ст. 17 Закону України № 265/95-ВР за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів доходів і зборів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невідповідності у юридичних осіб на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті, більше ніж на 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, а в разі використання юридичною особою розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання: вчинене вперше - 1 гривня; за кожне наступне вчинене порушення - 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг).
Як вбачається з акту перевірки, посадовими особами контролюючого органу встановлено факт вчиненого порушення - не використання реєстратору розрахункових операцій, чим застосовано до позивача штрафні санкції в сумі 1,00 грн.
Водночас, перевіркою встановлено порушення ОСОБА_1 реалізацію не облікованих у встановленому порядку алкогольної продукції чим згідно до ст. 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг позивачем законодавства» № 265/95-ВР від 06.07.1995р. застосовано до позивача фінансові санкції у розмірі подвійної вартості необлікованого товару за цінами реалізації в сумі 32120,00 грн. (16060,00 грн. х2).
З цього приводу суд зазначає, що відповідно до ст. 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг позивачем законодавства» № 265/95-ВР від 06.07.1995р. до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно Додатку до акта перевірки від 28 травня 2015р., загальна сума необлікованого товару складає 16060,00 грн. (а.с.76). в Результаті чого, контролюючим органом складено податкове повідомлення-рішення від 15.06.2015р. № НОМЕР_3 на суму 32120,00 грн. (а.с.88).
Відповідно до Пояснень від 28.05.2015р. ОСОБА_1 зазначено, що нею здійснюється вивчення попиту купівельної потреби касового апарату, який зареєстрований з 01.06.2015р.
Отже, позивачем не заперечується факт здійснення реалізації продукції, що в свою чергу підтверджують доводи відповідача про порушення ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг позивачем законодавства» № 265/95-ВР від 06.07.1995р.
З урахуванням встановлених фактів суд доходить висновку про правомірність податкових повідомлень-рішень від 15.06.2015р. № НОМЕР_2 на суму 1,00 грн., № НОМЕР_3 на суму 32120,00 грн. та такими, що відповідають нормам чинного законодавства.
Частиною 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Відповідно до ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визначаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.1 ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
За таких умов суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 необгрутованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 6, 9, 69-71, 86, 158-163, 167, 256 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Білгород-Дністровської Об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень, - відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Л.М. Токмілова
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Білгород-Дністровської Об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень, - відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.