04 грудня 2015 року о/об 14 год. 41 хв.Справа № 808/8347/15 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., за участю секретаря судового засідання Тєтєрєва В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Завод будівельно-опоряжувальних машин» до Управління Пенсійного фонду України в Василівському районі Запорізької області про визнання протиправними дії та скасування розрахунків,
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1
діє на підставі довіреності № 1 від 05.01.2015 року;
представника відповідача - ОСОБА_2
діє на підставі довіреності № 4663/08 від 04.08.2015, -
08 жовтня 2015 року до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) надійшов адміністративний позов від Публічного акціонерного товариства «Завод будівельно-опоряжувальних машин» (далі - позивач) до Управління Пенсійного фонду України в Василівському районі Запорізької області (далі - відповідач), в якому позивач просить:
- визнати протиправними дії суб'єкта владних повноважень - Управління Пенсійного фонду України в Василівському районі Запорізької області, щодо складання Розрахунків № 2463/02 від 23 квітня 2015 року, № 2900/02 від 12 травня 2015 року, № 3460/02 від 10 червня 2015 року, фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з квітня 2015 року, травня 2015 року, червня 2015року, на суму 51327,38 грн.;
- скасувати № 2463/02 від 23 квітня 2015 року, № 2900/02 від 12 травня 2015 року, № 3460/02 від 10 червня 2015 року, фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з квітня 2015 року, травня 2015 року, червня 2015 року, на суму 51327,38 грн. складений Управлінням Пенсійного фонду України в Василівському районі Запорізької області.
В обґрунтування позовних вимог ПАТ «Завод БОМ» зазначено, що особи, зазначені у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, а саме ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, мають право на пільгову пенсію відповідно до статті 100 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, тому підстави для відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за положеннями частини 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” відсутні. Також позивач посилається на ту обставину, що відповідачем неправомірно включено до зазначених розрахунків надбавки, суми доплат та підвищень до пенсій, в тому числі за понаднормативний стаж. Крім того позивач вважає, що підстави для відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій особам, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1, та отримали право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до підпункту «а» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до 01 січня 2004 року відсутні. Отже, на думку позивача, дії відповідача щодо включення до Розрахунків № 2463/02 від 23 квітня 2015 року, № 2900/02 від 12 травня 2015 року, № 3460/02 від 10 червня 2015 року, суми витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій вищевказаним особам є протиправними, зазначені суми включені безпідставно і відшкодуванню за рахунок ПАТ «Завод БОМ» не підлягають.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача заперечив з підстав викладених в письмових запереченнях від 18 листопада 2015 року, відповідно до яких зазначив, що оскаржувані розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій в повній мірі відповідає нормам чинного законодавства України, оскільки частиною 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-ІV не встановлюється зв'язок відшкодування фактичних витрат з моментом набуття права осіб на отримання пільгової пенсії, отже з 01 січня 2004 року відшкодуванню підлягають і пенсії, які призначені до набрання чинності цим Законом. Крім того вказує, що особи по справі набули право на пенсію за пільговими умовами після введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» та отримують пенсію призначену у відповідно до яких громадянам ОСОБА_7, ОСОБА_14, ОСОБА_10, ОСОБА_13, ОСОБА_9 проведено індексацію, у зв'язку з чим розмір пенсії, зазначений у розпорядженнях, відрізняється від виплаченого розміру пенсії по вказаним пенсіонерам. Також відповідач зазначив, що пенсіонери ОСОБА_15, ОСОБА_12 та ОСОБА_5 є працюючими, а отже отримують 85% від призначеної пенсії. У зв'язку з викладеним вважає, що позов Публічного акціонерного товариства “Завод будівельно-опоряджувальних машин” не підлягає задоволенню.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав заперечення. Просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.
Відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) 04 грудня 2015 року сторонам проголошено вступну та резолютивну частину постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.
Вислухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
1. Публічне акціонерне товариство “Завод будівельно-опоряджувальних машин” відповідно до положень Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР (далі - Закон № 400/97-ВР) є платником збору на обов'язкове пенсійне страхування, а також платником страхових внесків відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09 липня 2003 року №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV) та зареєстроване в УПФУ в Василівському районі Запорізької області.
Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначено Законом України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування”. Статтею 1 зазначеного закону встановлено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.
Відповідно до розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій № 2463/02 від 23 квітня 2015 року, № 2900/02 від 12 травня 2015 року, № 3460/02 від 10 червня 2015 року, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” в частині пенсій, призначених відповідно до пункту “а” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, УПФУ в Василівському районі Запорізької області було визначено місячні розміри фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, що підлягає відшкодуванню органам Пенсійного фонду України у за квітень 2015 року, за травень 2015 року, за червень 2015 року. До кола осіб, яким призначена пенсія на пільгових умовах за зазначеними розрахунками увійшли: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15.
Статтею 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” визначені категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України №1788-ХІІ, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць.
Список №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пенсію за віком на пільгових умовах, застосовуються на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від їх підпорядкування і форм власності.
Пільговий стаж обчислюється за фактичною тривалістю роботи із шкідливими і важкими умовами праці згідно з довідками підприємств.
Розмір сум і порядок відшкодування вказаних витрат Пенсійному фонду України врегульований розділом 6 Інструкції “Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України”, затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за №64/8663 (далі - Інструкція).
Відповідно до пункту 6.4 Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 “Прикінцевих положень” Закону №1058-ІV (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Пункт 6.5 визначає, що розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії. Тобто, нормативно правовим актом на органи Пенсійного фонду України покладено обов'язок визначати розмір відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.
Пунктом 6.8 Інструкції зазначено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 “Прикінцевих положень” Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.
Посилання представника позивача на те, що пенсія ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 мала бути призначена відповідно до статті 100 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, суд вважає необґрунтованими.
Відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України №1788-ХІІ, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць.
Список №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пенсію за віком на пільгових умовах, застосовуються на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від їх підпорядкування і форм власності.
Разом з тим, абзацом четвертим статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” визначено, що статтею 100 даного Закону визначається порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених законодавством, що діяло раніше.
Відповідно до Постанови Верховної ОСОБА_16 України “Про порядок введення в дію Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 06 грудня 1991 року № 1931-ХІІ, Закон України “Про пенсійне забезпечення” введений в дію з 1 січня 1992 року - в частині норм, що стосуються призначення і виплати пенсій та коригування рівнів пенсій, призначених до введення цього Закону; з 1 квітня 1992 року - в повному обсязі.
З матеріалів справи встановлено, що колишнім працівникам відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 була призначена та виплачувалась пенсія за віком на пільгових умовах за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями розпоряджень на перерахунок пенсій.
Зайнятість зазначених пенсіонерів на роботах за списком №1 підтверджується наявними у матеріалах справи копіями довідок, уточнюючих особливий характер роботи та умови праці, що необхідні для призначення пільгової пенсії, та які були надані представником позивача, а саме:
довідка №09/350, відповідно до якої ОСОБА_14 працював термістом на нагрівальних печах в термічному цеху з 03 червня 1985 року по 02 жовтня 1995 року;
довідка №09/591 від 05 грудня 2011 року, відповідно до якої ОСОБА_15 працював старшим майстром дільниці ковальсько-пресового виробництва ковальсько-пресового цеху з 14 червня 1995 року по 19 березня 1996 року, та з 11 травня 1999 року по 05 грудня 2000 року;
довідка №018, відповідно до якої ОСОБА_7 працювала кранівником ковальсько-пресового цеху з 03 травня 1982 року по 24 травня 1984 року, кранівником ковальсько-пресового цеху на ділянці ковки гарячого штампування з 24 травня 1984 року по 01 квітня 1997 року, стропальником заготовчої ділянки ковальсько-пресового цеху з 01 квітня 1997 року по 03 травня 1999 року, кранівником заготовчої ділянки ковальсько-пресового цеху з 03 травня 1999 року по 01 жовтня 2001 року, кранівником цеху нестандартного устаткування на ділянці ковальсько-пресового устаткування з 01 жовтня 2001 року по 21 січня 2003 року;
довідка № 12/205, відповідно до якої ОСОБА_6 працювала машиністом крана (кранівником), зайнята на гарячих ділянках робіт ковальсько-пресового виробництва з 12 серпня 1986 року по 12 травня 1991 року;
довідка № 506, відповідно до якої ОСОБА_8 працював слюсарем контрольно-вимірювальних приборів та автоматиці, ремонту ртутних приборів на котельній з 19 січня 1983 року по 24 лютого 1993 року;
довідка №09/77, відповідно до якої ОСОБА_12 працював термістом на нагрівальних печах з 10 квітня 1986 року по 30 листопада 2004 року;
довідка №066, відповідно до якої ОСОБА_10 працював ковалем-штампувальником ковальсько-пресового цеху на дільниці ковки та гарячого штампування з 10 липня 1986 року по 31 травня 1992 року;
довідка №053, відповідно до якої ОСОБА_13 працював ковалем-штампувальником ковальсько-пресового цеху з 14 березня 1985 року по 31 серпня 1993 року;
довідка №12/1094, відповідно до якої ОСОБА_4 працювала машиністом кранів (кранівником), зайнятій на гарячих ділянках робіт ковальсько-пресового цеху з 01 серпня 1985 року по 22 вересня 1987 року, машиністом кранів (кранівником), зайнятій на гарячих ділянках робіт ковальсько-пресового цеху з 01 серпня 1988 року по 31 травня 1995 року;
довідка №09/593, відповідно до якої ОСОБА_9 працював нагрівальником металу ковальсько-пресового цеху з 23 липня 1981 року по 31 липня 1986 року, ковалем на молотах і пресах на дільниці гарячого штампування ковальсько-пресового цеху з 21 липня 1986 року по 17 вересня 1990 року, стропальником, зайнятим зчіплюванням гарячого металу ковальсько-пресового цеху з 10 січня 1991 року по 22 квітня 1992 року;
довідка №12/720, відповідно до якої ОСОБА_5 працював машиністом на молотах, пресах та маніпуляторах ковальсько-пресового виробництва цеху №1 з 25 січня 1984 року по 26 березня 1984 року, ковалем-штампувальником ковальсько-пресового виробництва цеху №1 та цеху нестандартного устаткування з 27 березня 1984 року по 01 червня 2002 року;
довідка №075, відповідно до якої ОСОБА_3 працював ковалем-штампувальником ковальсько-пресового цеху на дільниці ковки та гарячого штампування з 09 жовтня 1986 року по 13 липня 1988 року;
довідка №09/366, відповідно до якої ОСОБА_11 працював ковалем-штампувальником на штампувальних молотах і пресах ковальсько-пресового цеху з 16 вересня 1982 року по 28 березня 2005 року.
Видаючи зазначені довідки про підтвердження пільгового стажу ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ПАТ “Завод БОМ” підтвердив наявність у останніх пільгового стажу.
Зазначені громадяни на час прийняття Закону України “Про пенсійне забезпечення” не мали відповідного повного стажу на зазначених роботах для призначення пенсії та віку (в 1992 році вищезазначені пенсіонери не досягли віку з якого можливе призначення пенсії), а призначення пенсії відбулося не раніше 2002 року. У зв'язку з чим, суд вважає посилання позивача щодо призначення пенсії відповідно до статті 100 Закону України “Про пенсійне забезпечення” безпідставним та необґрунтованим.
2. Посилання позивача про те, що до розрахунків № 2463/02 від 23 квітня 2015 року, № 2900/02 від 12 травня 2015 року, № 3460/02 від 10 червня 2015 року включено до відшкодування пільгові пенсії з урахуванням надбавок, суми доплат та підвищень до пенсій, в тому числі за понаднормативний стаж суд також вважає безпідставними.
Згідно з пунктом 6.6 Інструкції “Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України”, додаткові пенсії, додаткові витрати на виплату підвищеного розміру пенсії відповідно до статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", доплати, надбавки та підвищення, призначені відповідно до законодавства України, які виплачуються за рахунок інших джерел, ніж кошти Пенсійного фонду України не включаються до розміру фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, що підлягають відшкодуванню.
Як встановлено з розрахунків № 2463/02 від 23 квітня 2015 року, № 2900/02 від 12 травня 2015 року, № 3460/02 від 10 червня 2015 року, в графі “загальний місячний розмір пенсії” міститься інформація щодо загального місячного розміру пенсії та окремо графа “розмір пенсії” та “надбавки, доплати, підвищення з інших джерел” (графи № 7-9). В графі 12 - “частка плати даного підприємства (%)” визначено у відсотковому значенні частку, яку повинно відшкодовувати відповідне підприємство, та в графі 16 визначено місячний розмір фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, який повинен сплатити платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до зазначених розрахунків єдиними особами, яким нараховано надбавки, доплати, підвищення з інших джерел, є ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_10. Проте, зазначені надбавки не входять до остаточної суми відшкодувань підприємством розміру фактичних витрат на виплату та доставку пенсії (графа 16), оскільки в графі 10-11 зазначено саме розмір фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, який не включає в себе надбавки, доплати, підвищення з інших джерел.
Отже, посилання позивача, що надбавки, доплати, підвищення з інших джерел включені до розміру фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню позивачем, є необґрунтованими.
3. Суд також зазначає, що щодо пенсіонера ОСОБА_13 відповідачем суму пенсії за травень 2015 року повернуто на підставі листа від 08 травня 2015 року №2844/03 у зв'язку зі смертю пенсіонера, копія якого наявна в матеріалах адміністративної справи, та у Розрахунку фактичних витрат за червень 2015 року в графі 17 зазначена сума «-336,86 грн.».
4. Стосовно посилань позивача щодо неправомірності розрахунків включення до відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій особам, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1, та отримали право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту “а” частини 1 статті 13 Закону №1788-ХІІ до 01 січня 2004 року, суд зазначає наступне.
Призначення пенсій на пільгових умовах до набрання чинності Законом № 1058-IV регулювалося статтями 13,14 Закону №1788-ХІІ. Отже, особам, зазначеним у статті 13 Закону №1788-ХІІ, призначення пенсій здійснюється у порядку визначеному пунктом 2 розділу XV Закону № 1058-IV.
По пенсіонерам: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, пенсії призначено і розраховано відповідно до програмного забезпечення та відповідно до вимог законодавства. Враховуючи те, що зазначеним пенсіонерам було призначено пенсію після 01 січня 2004 року, то відшкодування відповідних витрат здійснюється у загальному порядку на підставі норм Закону № 1058-IV та пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками і застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.
Пунктом “а” статті 13 Закону №1788-ХІІ від 05 листопада 1991 року передбачено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники зайняті повний робочий день на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці - за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою Кабінету міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, за якими підтверджується право працівника на пільги та компенсації, пов'язані із зайнятістю в несприятливих умовах праці: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Законом №1058-ІV визначено принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду.
Згідно з абзацом 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
Також, згідно з абзацом 2 пункту 2 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом №1788-ХІІ. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
З урахуванням зазначеного, суд вважає, що позивач повинен покривати витрати на виплату і доставку пенсій, призначених до 01 січня 2004 року фізичним особам відповідно до пункту «а» Закону №1788-ХІІ, з 01 січня 2004 року, тобто з дати набрання чинності Закону №1058-ІV, виходячи з норми пункту 2 Прикінцевих положень Закону України №1058-ІV -«… Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону …».
Станом на час виникнення спірних правовідносин діяла Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1, зареєстрована у Міністерстві юстиції України від 16 квітня 2011 року №64/8663, яка передбачає чітку процедуру відшкодувань фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України №1058-ІV.
Таким чином, відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій до досягнення працівником пенсійного віку, призначених за Списком №1, з 01 січня 2004 року має здійснюватися незалежно від того, за яким Законом призначена ця пенсія, в порядку передбаченому пунктом 2 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV та пункту “а” статті 13 Закону №1788-ХІІ всіма підприємствами, установами, організаціями України.
Отже, чинним законодавством передбачено порядок відшкодування всіх без винятку пільгових пенсій, починаючи з дати набрання чинності Закону №1058-ІV незалежно від дати призначення пенсії і до моменту досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону №1058.
Таким чином, посилання позивача щодо неправомірності розрахунків включення до відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій особам, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1, та отримали право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту “а” частини 1 статті 13 Закону №1788-ХІІ до 01 січня 2004 року є хибними та необґрунтованими.
5. Щодо посилань позивача на різницю сум фактичних витрат, зазначених в оскаржуваних розрахунках, із тими, що зазначені у протоколах про призначення пенсій та у розпорядженнях суд зазначає наступне.
Різниця виплаченого розміру пенсії пенсіонерам по справі від розміру, зазначеного в протоколах та розпорядженнях виникла за рахунок індексації пенсій.
За визначенням статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03 липня 1991 року №1282-ХІІ (далі - Закон України №1282-ХІІ) індексація грошових доходів населення це - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Відповідно до статті 2 №1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема пенсії.
Підтримка купівельної спроможності соціальних виплат, які визначаються залежно від прожиткового мінімуму, здійснюється шляхом перегляду їх розміру у зв'язку із зростанням прожиткового мінімуму відповідно до законодавства.
Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Стаття 4 Закон України №1282-ХІІ визначає підстави для проведення індексації, згідно з якою індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Статтею 113 Конституції України встановлено, що Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади.
При цьому Кабінет Міністрів України відповідальний перед Президентом України та підконтрольний і підзвітний ОСОБА_16 України у межах, передбачених у статтях 85, 87 Конституції України.
Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, актами Президента України.
Згідно з пунктами 1 та 3 статті 116 Конституції України Кабінет Міністрів України забезпечує виконання Конституції і законів України, а також проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики; політики у сферах праці й зайнятості населення, соціального захисту, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування.
Відповідно до статті 117 Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.
З метою реалізації вказаного Закону, Кабінет Міністрів України постановою від 17 березня 2003 року №1078 затвердив Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення.
Вищезазначений Порядок був розроблений з метою реалізації положень Закону № 1282-ХІІ для визначення правил обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, оскільки сам Закон не визначає конкретного механізму обчислення. При цьому, на виконання передбачених Основним законом держави функцій щодо забезпечення соціального захисту населення та в межах наданих йому повноважень Кабінет Міністрів доповнив та уточнив зміст законодавчого акту на предмет непередбачених ним випадків підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, мінімальної пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, державної допомоги сім'ям з дітьми, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць.
Згідно пункту 1-1 Порядку №1078 підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка.
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Відповідно до пункту 2 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, державної допомоги та компенсаційних виплат, крім тих, які зазначені у пункті 3 цього Порядку), щомісячне довічне грошове утримання, що виплачується замість пенсії.
Пунктом 4 Порядку №1078 встановлено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
За правилами, встановленими пунктом 5 Порядку №1078 у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.
Отже, для проведення подальшої індексації з наступного за базовим місяця здійснюється нове обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком до перевищення порогу індексації. При цьому сума підвищення доходу має перевищувати суму індексації, що має нараховуватись у місяці зростання доходу.
Крім того, пенсіонери ОСОБА_15, ОСОБА_12 та ОСОБА_5 є працюючими, а відповідно до частини 6 статті 85 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у період роботи особи (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") на інших посадах/роботах пенсії, призначені відповідно до цього Закону, розмір яких перевищує 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються в розмірі 85 відсотків призначеного розміру, але не менше 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Отже, оскільки пенсіонери ОСОБА_15, ОСОБА_12 та ОСОБА_5 є працюючими, то вони отримують 85% від призначеної пенсії.
6. Суд також вважає за необхідне зазначити, щодо пропорційності розподілу стажу роботи на підприємствах.
Відповідно до пункту 6.2 постанови правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1 «Про затвердження Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному обсязі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових роботах.
Вищевказаними розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій та Відомостями про розподіл пільгового стажу підтверджується розмір (пропорційно до стажу роботи) суми до відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсії, призначеної ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15.
Крім того, судом досліджено довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії, видані відповідачем вищезазначеним пенсіонерам, які працювали на роботах за Списками №1.
Відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
При цьому, виходячи зі змісту Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, зазначений Закон регулює лише порядок виплати пенсій, а не змінює порядок відшкодування, та не звільняє підприємства, зазначені в статті 1 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування”, від сплати збору на відшкодування виплачених пільгових пенсій.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону №1058 в разі досягнення пенсійного віку та при наявності трудового стажу, передбаченого Законом України “Про пенсійне забезпечення”. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом, тобто, зазначений вище порядок відшкодування.
З огляду на вищевикладене, Управління Пенсійного фонду України в Василівському районі Запорізької області діяло в межах та на підставі норм законодавства України, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, тобто дії відповідача щодо складання Розрахунків № 2463/02 від 23 квітня 2015 року, № 2900/02 від 12 травня 2015 року, № 3460/02 від 10 червня 2015 року фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів “а” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, - є законними та обґрунтованими, а тому твердження позивача про протиправність таких дій в обґрунтування підстав для скасування оскаржуваних розрахунків № 2463/02 від 23 квітня 2015 року, № 2900/02 від 12 травня 2015 року, № 3460/02 від 10 червня 2015 року є безпідставними.
Суд звертає увагу на те, що дії відповідача при прийнятті оскаржуваного рішення аналізуються судом на предмет їх правомірності та відповідності вимогам чинного законодавства України станом на момент вчинення цих дій та обсягу доказів та інших фактичних обставин, які існували на цей момент.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно зі статтею 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності дійшов висновку, що ПАТ “Завод БОМ” як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та юридична особа, працівники якої вийшли на пільгову пенсію, зобов'язаний відшкодовувати Пенсійному фонду фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених працівникам позивача, а тому суд вважає дії УПФУ в Василівському районі Запорізької області щодо складання Розрахунків № 2463/02 від 23 квітня 2015 року, № 2900/02 від 12 травня 2015 року, № 3460/02 від 10 червня 2015 року законними та обґрунтованими, а розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів “а” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” № 2463/02 від 23 квітня 2015 року, № 2900/02 від 12 травня 2015 року, № 3460/02 від 10 червня 2015 року, є такими, що не суперечать вимогам діючого законодавства, у зв'язку з чим позовні вимоги про їх скасування не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7-11, 71, 86, 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «Завод будівельно-опоряжувальних машин» до Управління Пенсійного фонду України в Василівському районі Запорізької області про визнання протиправними дії та скасування розрахунків - відмовити.
Постанова набирає законної сили відповідно до частини 1 статті 254 КАС України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами встановленими статтями 185-186 КАС України.
Суддя Д.В. Татаринов