16 лютого 2011 р. Справа № 2а-11264/10/0470
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретаріОСОБА_2
за участю:
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України до Акціонерного товариства закритого типу "Страхова компанія "ДІСКО" про стягнення штрафу, -
14.09.2010 року Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України (далі - позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про стягнення з Акціонерного товариства закритого типу «Страхова компанія «ДІСКО» (далі - відповідач) штраф у сумі 8500грн. 00коп.
Позивач надав суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, підтримавши позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача надав суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, проти позову заперечує. просить залишити позовну заяву без задоволення.
Суд ухвалив розглядати справу в письмовому провадженні.
Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.
Як вбачається з матеріалів справи, Акціонерне товариство закритого типу «Страхова компанія «ДІСКО» набуло статусу фінансової установи шляхом внесення до Державного реєстру фінансових установ, який ведеться Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України та є суб'єктом нагляду Держфінпослуг.
23.02.2010 року інспекційною групою Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України була проведена планова інспекція відповідача щодо додержання вимог законодавства України про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом Акціонерного товариства закритого типу «Страхова компанія «ДІСКО» .
За результатами перевірки позивачем були встановлені порушення, які відображені в акті №134/42/6-п-ФМ від 23.02.2010 року.
Так, відповідач порушив положення ст. 5 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» від 28.11.2002 р. №249-ІV.
У зв'язку із чим позивачем була винесена постанова №СК-421/10-228 від 16.03.2010р. про застосування штрафу за невиконання (неналежне виконання) вимог Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» в розмірі 8500 грн. 00коп.
Так, з матеріалів справи вбачається, що Акціонерним товариством закритого типу «Страхова компанія «ДІСКО» до інспекційної групи було надано форми №1-ФМ «Картки реєстрації суб'єкта первинного фінансового моніторингу (відокремленого підрозділу) та відповідальних осіб» у яких зазначається інформація щодо звільнення та призначення працівників установи та відокремлених підрозділів.
Так, працівника відповідального за проведення фінансового моніторингу в Акціонерному товаристві закритого типу «Страхова компанія «ДІСКО» було призначено згідно наказу установи, у зв'язку з чим картку форми №1-ФМ було відправлено на адресу Держфінмоніторингу протягом трьох робочих днів, про що свідчать надані відповідачем копії авансових звітів та чеків, які підтверджують, що в Держфінмоніторинг відправлялась пошта 05.03.2009р. та 23.03.2009р.
Суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи містяться форми №3-ФМ «Повідомлення про результати обробки картки реєстрації суб'єкта первинного фінансового моніторингу (відокремленого підрозділу) та відповідальних осіб», що підтверджують направлення відповідачем форм №1-ФМ на адресу Держфінмоніторингу та обробку цієї інформації Держфінмоніторингом.
Відповідачем до матеріалів справи залучено правила проведення внутрішнього фінансового моніторингу в Акціонерному товаристві закритого типу «Страхова компанія «ДІСКО» від 11 січня 2010 року, судом було встановлено, що правила затверджені головою правління відповідають вимогам наказу Держфінмоніторингу №40 та розпорядженню Держфінпослуг №25.
Так, згідно наказу Держфінмоніторингу №40 Програма містить комплекс вказаних заходів:
3.6. Програма здійснення фінансового моніторингу (далі - Програма) являє собою внутрішній документ суб'єкта, який містить план запровадження комплексу заходів з організації проведення фінансового моніторингу з урахуванням окремих напрямків діяльності суб'єкта, у тому числі тих, що здійснюються його відокремленими підрозділами, та план проведення перевірок виконання зазначених заходів (підпункт 3.6 пункту 3 у редакції наказу Державного комітету фінансового моніторингу України від 21.08.2006 р. N 163, із змінами, внесеними згідно з наказом Державного комітету фінансового моніторингу України від 16.01.2007 р. N6).
А також, згідно розпорядження Держфінпослуг №25:
3.3. Програма є внутрішнім документом установи, який містить план
запровадження комплексу заходів з організації проведення в установі фінансового
моніторингу з урахуванням специфіки діяльності установи, у тому числі того, що
здійснюється її відокремленими підрозділами.
Приймаючи до уваги викладене та враховуючи, що позивачем не обґрунтовано та не підтверджено належним чином позовні вимоги, а відповідач довів правомірність своїх дій надавши докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є безпідставними та такі, які не підлягають задоволенню.
Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Керуючись ст.ст. 11, 14, 70, 71, 86, 159-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
В задоволенні адміністративного позову Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України до Акціонерного товариства закритого типу «Страхова компанія «ДІСКО» про стягнення заборгованості - відмовити повністю.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя ОСОБА_1