15 грудня 2015 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
Лященко Н.П.,
Романюка Я.М.,
Сімоненко В.М.,
розглянувши заяву ОСОБА_4 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 10 вересня 2015 року в справі за позовом ОСОБА_4 до державного підприємства науково-виробничого комплексу «Фотоприлад» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати та відшкодування моральної шкоди,
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 1 квітня 2014 року, зміненому рішенням Апеляційного суду Черкаської області від 19 червня 2014 року стягнуто з державного підприємства науково-виробничого комплексу «Фотоприлад» (далі - ДП НВК «Фотоприлад») на користь ОСОБА_4 439 грн заборгованості по індексації заробітної плати та на підставі статті 117 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) 67 тис. 444 грн 25 коп. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 2 березня 2010 року по 21 травня 2013 року.
У листопаді 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом та посилаючись на те, що на виконання вищезазначеного рішення відповідачем перераховано 26 тис. 500 грн та 30 тис. грн, проте в повному обсязі рішення не виконано, просив суд на підставі статей 116, 117 КЗпП України та Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» стягнути з відповідача на його користь 48 тис. 613 грн середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 22 травня 2013 року по 3 березня 2015 року, 14 тис. 163 грн компенсації інфляції за затримку виплати заборгованості по рішенню суду та 5 тис. грн моральної шкоди, а всього 67 тис. 776 грн.
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 3 березня 2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 14 квітня 2015 року, позов задоволено частково: стягнуто з ДП НВК «Фотоприлад» на користь ОСОБА_4 компенсацію втрати частини грошового доходу у зв'язку з порушенням терміну виплати у розмірі 220 грн 54 коп. В іншій частині в задоволенні позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 вересня 2015 року касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилено, рішення судів залишено без змін.
У поданій до Верховного Суду України заяві про перегляд судового рішення ОСОБА_4 порушує питання про скасування ухвали суду касаційної інстанцій та направлення справи на новий касаційний розгляд з підстави, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 355 ЦПК України, - невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.
Для прикладу наявності зазначеної підстави подання заяви про перегляд судових рішень ОСОБА_4 посилається на постанову Верховного Суду України від 21 травня 2014 року.
Перевіривши наведені в заяві доводи, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що у допуску справи до провадження слід відмовити з таких підстав.
Відповідно до статті 353 ЦПК України Верховний Суд України переглядає судові рішення у цивільних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.
За положеннями пункту 4 частини першої статті 355 ЦПК України підставою для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах є невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.
При цьому під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі, де тотожними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних відносин.
Частково задовольняючи позов ОСОБА_4 суд першої інстанції, з висновками якого погодилися й суди апеляційної та касаційної інстанцій, виходив із того, що підстави для нарахування і стягнення компенсації за затримку виплати середнього заробітку, який стягнуто рішеннями судів у іншій справі, за час затримки розрахунку при звільненні, відсутні, оскільки за своєю правовою природою такі кошти є не заробітною платою, яка виплачується за виконану роботу, а видом відповідальності за порушення строків виплати звільненому працівнику належних йому при звільненні сум, яка носить разовий характер.
Тому норми законодавства, якими встановлено компенсацію втрати частини доходів громадян, які не мають разового характеру, у зв'язку із порушенням строків їх виплати, застосуванню не підлягають, оскільки стягнуті на підставі статті 117 КЗпП України
Разом з тим в постанові Верховного Суду України від 21 травня 2014 року, на яку у своїй заяві посилається заявник міститься наступний висновок.
Відповідно до статті 34 Закону України «Про оплату праці», Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Положення про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року № 1427 (зі змінами), компенсація втрати частини заробітної плати провадиться підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності й господарювання своїм працівникам у будь-якому разі затримки виплати нарахованої заробітної плати на один і більше календарних місяців, незалежно від того, чи була в цьому вина роботодавця, якщо в цей час індекс цін на споживчі товари і тарифів на послуги зріс більше ніж на 1%.
За наявності зазначених умов у тому самому порядку компенсується присуджена за рішенням суду сума заробітної плати за роботу у вихідні дні, якщо ці умови настали у зв'язку з несвоєчасним виконанням судового рішення.
Отже, у справах встановлені різні фактичні обставини, що не свідчить про наявність невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.
За викладених обставин вважати заяву ОСОБА_4 обґрунтованою немає підстав.
Відповідно до статті 360 ЦПК України Верховний Суд України відмовляє в допуску справи до провадження, якщо подана заява є необґрунтованою.
Керуючись статтями 353, 355, 356, 360 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
У допуску справи за позовом ОСОБА_4 до державного підприємства науково-виробничого комплексу «Фотоприлад» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати та відшкодування моральної шкоди до провадження Верховного Суду України відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: Н.П. Лященко
Я.М. Романюк
В.М. Сімоненко