17 грудня 2015 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
Романюка Я.М.,Гуменюка В.І.,Охрімчук Л.І.,
розглянувши заяву ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 вересня 2015 року в справі за позовом ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради про встановлення факту належності, встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно,
встановила:
Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 20 квітня 2010 року позов задоволено.
Встановлено факт, що Ѕ частини житлового будинку АДРЕСА_1, з господарськими спорудами у м. Білгород-Дністровську Одеській області, належала ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
Встановлено факт прийняття ОСОБА_5 спадщини у вигляді Ѕ частини житлового будинку АДРЕСА_1 та паю в КП «Молоко» на грошовий вклад у розмірі 730,00 грн.
Визнано право власності за ОСОБА_5 на Ѕ частини житлового будинку АДРЕСА_1, у м. Білгород-Дністровську Одеської області та пай в КП «Молоко» на грошовий вклад у розмірі 730,00 грн.
Визнано право власності за ОСОБА_4 на Ѕ частини житлового будинку АДРЕСА_1 у м. Білгород-Дністровську Одеської області.
Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 5 березня 2015 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 вересня 2015 року касаційну скаргу ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відхилено, рішення Апеляційного суду Одеської області від 5 березня 2015 року залишено без змін.
У поданій до Верховного Суду України заяві ОСОБА_4 та ОСОБА_5 просять скасувати ухвалу суду касаційної інстанції та ухвалити нове рішення яким касаційну скаргу заявників задовольнити у повному обсязі, посилаючись на неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, а саме Книги шостої ЦК України.
Перевіривши доводи заяви, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку про те, що у допуску справи до провадження необхідно відмовити.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог про встановлення факту прийняття ОСОБА_5 спадщини, апеляційний суд, з висновками якого погодився суд касаційної інстанції виходив із того, що ОСОБА_5 своєчасно звернулася до Білгород-Дністровської міської Державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини та спадкова справа до майна померлої ОСОБА_7 знаходиться у державного нотаріуса і спору з цього приводу між сторонами немає. Відмовляючи у задоволенні позовних про визнання права власності на спірне будинковолодіння, апеляційний суд виходив із того, що частина будівель, розташованих за адресою : АДРЕСА_1, є самочинним будівництвом.
У наданій для порівняння ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 червня 2015 року суд касаційної інстанції виходив із того, що судами попередніх інстанцій вірно встановлено, що ОСОБА_6 не надано доказів того, що вона є родичем померлої ОСОБА_7 або є спадкоємцем майна потерпілої. У ОСОБА_6 у користуванні перебуває земельна ділянка НОМЕР_3, яка є суміжною із земельною ділянкою, яку успадкував позивач, а тому рішення місцевого суду не порушує права ОСОБА_6.
Порівняння вищенаведеного судового рішення із судовим рішенням, про перегляд якого подано заяву, не дає підстав для висновку про те, що суд касаційної інстанції при розгляді двох чи більше справ за тотожних предмета спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового регулювання нормами матеріального права спірних правовідносин дійшов протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.
Керуючись статтею 360 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
У допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради про встановлення факту належності, встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно за заявою ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 вересня 2015 року відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: Я.М. Романюк
В.І. Гуменюк
Л.І. Охрімчук