14 грудня 2015 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
судді-доповідачаГриціва М.І.,
суддів:Кривенди О.В., Маринченка В.Л., -
розглянувши заяву ОСОБА_4 про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 17 вересня 2015 року у справі за його позовом до Володимирецької селищної ради Рівненської області, Володимирецького селищного голови Осмоловича Олександра Григоровича про скасування рішення, визнання дій та бездіяльності неправомірними, зобов'язання вчинити дії,
встановила:
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 17 вересня 2015 року залишив без змін постанову Володимирецького районного суду від 25 червня 2014 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2015 року про відмову у задоволенні позову.
Не погодившись з ухвалою Вищого адміністративного суду України, ОСОБА_4 подав заяву про її перегляд Верховним Судом України з передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції у подібних правовідносинах норм права, що регулюють відносини скасування рішень селищних рад про надання земельної ділянки у безоплатну приватну власність, що на думку заявника, підтверджується ухвалами Вищого адміністративного суду України від 12, 17 листопада 2015 року (справи №№ К/800/25322/13, К/800/63757/14).
Посилається також на невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції правовому висновку викладеному у постанові Верховного Суду України від 30 вересня 2015 року у справі № 3-553гс15.
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України перевіривши наведені у заяві доводи і дійшла висновку про таке.
За правилами пункту 1 частини першої статті 237 КАС одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмету спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.
У справі, рішення в якій просить переглянути заявник, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що орган місцевого самоврядування правильно виправив раніше допущену помилку внесенням змін до попереднього рішення, оскільки при розгляді питання про затвердження проекту землеустрою щодо надання позивачу земельної ділянки у власність була виявлена невідповідність конфігурації та площі земельної ділянки на місці конфігурації та площі цієї земельної ділянки на генеральному плані селища, що могло призвести до порушень прав інших громадян на користування землями загального користування.
У судовому рішенні від 12 листопада 2015 року (справа К/800/25322/13), наданому для порівняння, правозастосовні висновки стосувалися компетенції сільської ради на прийняття рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки під забудову гаража, оскільки таке рішення не відповідало вимогам Земельного та Водного кодексів України, Закону України від 14 січня 2000 року № 1389-XIV «Про меліорацію земель», Порядку користування землями водного фонду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 травня 1996 року № 502.
На підтвердження неоднакового застосування норм матеріального права, ОСОБА_4 також посилається на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 17 листопада 2015 року (справа № К/800/63757/14). Проте це рішення не може братися до уваги, оскільки у зазначеній справі суд касаційної інстанції не ухвалив остаточного рішення, а з огляду на неповноту фактичних обставин справи скасував рішення судів попередніх інстанцій, а справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції.
Правовий висновок Верховного Суду України від 30 вересня 2015 року, сформульований у справі № 3-553гс15, стосувався інших правовідносин, зокрема, в його основі лежать інші обставини та правова оцінка їх суду касаційної інстанції, відповідно до якої виконавчий комітет сільської ради на підставі незаконних рішень передав у власність громадян земельні ділянки та видав акти на право приватної власності на ці земельні ділянки, якими не мав права розпоряджатися.
З наведеного висновується, що заява не містить необхідного обґрунтування підстав, за яких за законом справа може бути допущена до провадження Верховного Суду України.
З огляду на викладене, керуючись статтею 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України
ухвалила:
Відмовити у допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом ОСОБА_4 до Володимирецької селищної ради Рівненської області, Володимирецького селищного голови Осмоловича О.Г. про скасування рішення, визнання дій та бездіяльності неправомірними, зобов'язання вчинити дії для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 17 вересня 2015 року.
Суддя-доповідач М.І. Гриців
Судді: О.В. Кривенда
В.Л. Маринченко