17 листопада 2015 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
головуючого Гриціва М.І.,
суддів:Волкова О.Ф., Коротких О.А., Кривенди О.В., Кривенка В.В., Маринченка В.Л., Панталієнка П.В., Самсіна І.Л., Терлецького О.О.,
при секретарі судового засідання Ключник А.Ю.,
за участю представника державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - ДПІ) - Деревцова С.І., -
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ріал Трейд Компані» (далі - ТОВ) до ДПІ про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
У вересні 2014 року ТОВ звернулося до суду з позовом, у якому просило:
- визнати неправомірними дії ДПІ щодо проведення зустрічної звірки ТОВ, за результатами якої складено довідку від 10 квітня 2014 року № 183-26-56-22-01-05/38670232 та довідку від 17 червня 2014 року № 304/26-56-22-01-05/38670232 (далі - Довідки) «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Ріал Трейд Компані» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за листопад 2013 року та за період з 1 серпня 2013 року по
30 квітня 2014 року відповідно;
- визнати неправомірними дії ДПІ щодо складання висновків про нікчемність господарських операцій ТОВ із платниками податків за період з 1 серпня 2013 року по 30 квітня 2014 року, наведені у Довідках;
- визнати неправомірними дії ДПІ щодо зміни в електронній базі даних автоматизованої інформаційної системи (далі - АІС) «Податковий блок» показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість (далі - ПДВ), задекларованих ТОВ по взаємовідносинах з платниками податків за період з 1 серпня 2013 року по 30 квітня 2014 року на підставі Довідок;
- зобов'язати ДПІ вилучити з бази даних АІС «Податковий блок» інформацію, внесену на підставі Довідок, а також відновити в цій системі показники податкових зобов'язань з ПДВ та податкового кредиту, визначених ТОВ по взаємовідносинах із платниками податків за період з 1 серпня 2013 року по 30 квітня 2014 року, а саме податкових зобов'язань - 2 884 037 грн, податкового кредиту - 3 024 622 грн.
Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 5 грудня 2014 року відмовив у задоволенні позову. Зазначив, що автоматизована система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Державної податкової адміністрації України є програмним продуктом, створеним для внутрішнього використання органами державної податкової служби для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі. Також зазначив про те, що за наслідками складання Довідок відповідачем жодних нарахувань або збільшення податкових зобов'язань, рівно як і зменшення сум податкового кредиту з ПДВ, які призводять до змін у структурі податкових зобов'язань платника податків, за карткою особового рахунку ТОВ здійснено не було.
Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 18 березня 2015 року рішення окружного суду скасував у частині відмови у задоволенні адміністративного позову про визнання неправомірними дій ДПІ щодо зміни в електронній базі даних АІС «Податковий блок» показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ та зобов'язав ДПІ відновити показники податкової звітності ТОВ, що зазначені у податкових деклараціях за вказаний в позові період часу. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.
У цьому рішенні суд зазначив, що перевірка ТОВ проведена з дотриманням вимог податкового законодавства, порушень у діях відповідача щодо порядку та підстав проведення перевірки суд не встановив. З огляду на те, що податковий орган на підставі висновків наведених в Довідках про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ змінив дані в інформаційних базах, тобто фактично без наявності правових підстав змінив задекларовані позивачем у податкових деклараціях відомості, апеляційний суд погодився із зазначеними у позові вимогами про вилучення з АІС «Податковий блок» відкоригованих податковим органом показників податкових зобов'язань та податкового кредиту.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 8 квітня 2015 року відмовив у відкритті касаційного провадження за скаргою ДПІ.
Не погоджуючись із цим рішенням, ДПІ подала заяву про його перегляд Верховним Судом України з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), у якій просить скасувати ухвалу Вищого адміністративного суду України, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції положень статті 74, пункту 78.4 статті 78, пункту 86.1 статті 86 ПК у подібних правовідносинах.
На обґрунтування неоднакового застосування норм матеріального права ДПІ послалася на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 1 липня
2014 року (справа № К/800/10128/14). У цьому рішенні касаційний суд зазначив, що внесення податковим органом до електронної бази даних інформації, отриманої внаслідок проведення зустрічної перевірки товариства, в цьому випадку є лише службовою діяльністю працівників цього органу з виконання обов'язків зі збирання доказової інформації про наявність чи відсутність документального підтвердження господарських операцій. Оскільки права позивача оскаржуваними діями відповідача не порушуються, позовні вимоги в цій частині є безпідставними.
Верховний Суд України вже вирішував питання про усунення розбіжностей у застосуванні положень статті 74, пункту 78.4 статті 78, пункту 86.1 статті 86 ПК та, зокрема, у постанові від 3 листопада 2015 року у справі № 21-99а15 зазначив таке.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, урегульовані ПК. Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій податкових інспекторів та не породжують правових наслідків для платника податків і, відповідно, такий акт не порушує прав останнього. Дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок» змін показників податкової звітності суб'єктів господарювання в частині податкового кредиту та податкових зобов'язань на підставі акта перевірки без прийняття податкових повідомлень-рішень не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовується для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань) з метою здійснення податкового контролю.
Суди попередніх інстанцій встановили, що ДПІ провела зустрічну звірку ТОВ з питань дотримання вимог податкового законодавства України у взаємовідносинах із платниками податків за вказаний вище період час, за результатами якої склала Довідки.
У Довідках дійшла висновків про те, що ТОВ порушило пункт 185.1
статті 185, пункти 198.2, 198.3 статті 198 ПК, оскільки документально не підтвердилась реальність його господарських операцій із платниками податків, що призвело до завищення ТОВ податкових зобов'язань на суму 2 884 037 грн та податкового кредиту на суму 3 024 622 грн.
На підставі висновків наведених у Довідках податковий орган відкоригував в АІС «Податковий блок» визначені ТОВ по взаємовідносинах із платниками податків за зазначений вище період часу показники податкових зобов'язань і податкового кредиту.
Скасовуючи рішення окружного суду, суд апеляційної інстанції визнав неправомірними дії відповідача із внесення змін до АІС «Податковий блок» на підставі висновків наведених у Довідках без прийняття ДПІ податкових повідомлень-рішень. З висновками цього суду погодився суд касаційної інстанції, який своїм рішенням відмовив у відкритті касаційного провадження. Таке рішення стало наслідком хибного розуміння зазначених вище норм матеріального права, що в підсумку призвело до неоднакового їх застосування.
Відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини другої статті 243 КАС у разі неправильного застосування судом (судами) норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору, Верховний Суд України має право скасувати судове рішення (судові рішення) та ухвалити нове судове рішення чи змінити судове рішення.
Нормативне тлумачення статей 71, 72, 74 ПК в контексті змісту фактичних обставин справи, попри визнання висновків судів апеляційної та касаційної інстанцій помилковими, дає підстави для задоволення заяви ДПІ про скасування як незаконних рішень судів апеляційної та касаційної інстанцій та залишення в силі постанови суду першої інстанції, що була помилково скасована судом апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 241-243 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України
Заяву державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві задовольнити.
Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2015 року й ухвалу Вищого адміністративного суду України від
8 квітня 2015 року скасувати.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 5 грудня
2014 року залишити в силі.
Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, встановленого пунктом 3 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий М.І. Гриців
Судді: О.Ф. Волков О.А. Коротких
О.В. КривендаВ.В. Кривенко
В.Л. МаринченкоП.В. Панталієнко
І.Л. СамсінО.О. Терлецький