16 грудня 2015 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і
кримінальних справ у складі:
ЛеванчукаА.О., Нагорняка В.А., ПисаноїТ.О.
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Приватного підприємства «СТД Агро» про розірвання договору оренди земельної ділянки та за зустрічним позовом Приватного підприємства «СТД Агро» до ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Фарт» про витребування майна з чужого незаконного володіння, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 01 квітня 2015 року та рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 вересня 2015 року,
У лютому 2015 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до Приватного підприємства «СТД Агро» (далі - ПП «СТД Агро») про розірвання договору оренди земельної ділянки.
Позивачка посилалася на те, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 06 лютого 2013 року, вона є спадкоємцем ОСОБА_5. До складу спадкового майна належить земельна ділянка (пай НОМЕР_2), яка знаходиться на території Новомиколаївської селищної ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області. Позивачка вказувала, що за життя ОСОБА_5 15 жовтня 2009 року уклала з ПП «СТД Агро» договір оренди вказаної земельної ділянки строком на десять років. Зазначала, що протягом останніх років відповідач взяті на себе зобов'язання за договором не виконує, землі не засаджує, орендну плату не платить, наслідок чого землі почали заростати бур'янами. На підставі ст. ст. 24, 25, 32 Закону України та ст. ст. 96, 141 ЗК України просила розірвати вищевказаний договір оренди землі.
ПП «СТД Агро» звернулося до суду із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Фарт» (далі - ТОВ «Агро-Фарт») про витребування майна з чужого незаконного володіння. ПП «СТД Агро» посилалося на те, що 15 жовтня 2009 року між ним та ОСОБА_5 було укладено договір оренди вказаної земельної ділянки строком на десять років. ПП «СТД Агро» вказувало, що з позовної заяви ОСОБА_4 йому стало відомо про те, що 03 березня 2014 року між нею та ТОВ «Агро-Фарт» було укладено договір оренди спірної земельної ділянки строком на 10 років. ПП «СТД Агро» зазначало, що на час звернення до суду із зустрічною позовною заявою договір оренди земельної ділянки від 15 жовтня 2009 року не розірвано ні за згодою сторін, ні на підставі рішення суду. Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи не є підставою для зміни умов або розірвання договору. ТОВ «Агро-Фарт» та ОСОБА_4 не є законними володільцями та користувачами спірної земельної ділянки, договір оренди земельної ділянки, укладений між ними, не зареєстровано у встановленому законом порядку, а тому він є не чинним. На підставі вищевказаного, ПП «СТД Агро» просило витребувати від відповідачів спірну земельну ділянку.
Рішенням Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 01 квітня 2015 року, відмовлено ОСОБА_4 у задоволенні позову.
Зустрічний ПП «СТД Агро» задоволено. Витребувано з чужого незаконного володіння ОСОБА_4 та ТОВ «Агро-Фарт» земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 6,0728 га (кадастровий номер НОМЕР_1), що знаходиться на території Новомиколаївської селищної ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 вересня 2015 року рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 01 квітня 2015 року скасовано в частині задоволення зустрічного позову. Відмовлено ПП «СТД Агро» у задоволенні позову.
В іншій частині рішення залишено без змін.
У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та рішення апеляційного суду, ухвалити нове рішення, яким її позов задовольнити та відмовити ПП «СТД Агро» у задоволенні зустрічного позову.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню.
Згідно ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення може бути неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, правильно виходив з того, що позивачкою не надано суду доказів на підтвердження позовних вимог про розірвання договору оренди земельної ділянки.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині задоволення зустрічного позову ПП «СТД Агро» про витребування майна з чужого незаконного володіння, суд апеляційної інстанції правильно виходив з того, що позивачем за зустрічним позовом не доведено, що відповідачі чинять будь-які перешкоди у користуванні спірною земельною ділянкою.
Доводи, наведені в касаційній скарзі, фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновком судів попередніх інстанцій та з їх оцінкою.
Із матеріалів касаційної скарги, змісту оскаржуваних судових рішень вбачається, що скарга є необґрунтованою і наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначених судових рішень.
Неправильного застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права при розгляді даної справи судами попередніх інстанції не вбачається.
Керуючись ст. ст. 332, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 01 квітня 2015 року та рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 вересня 2015 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
ЛеванчукА.О. Нагорняк В.А. ПисанаТ.О.