17 грудня 2015 року м. Київ К/9991/67114/12
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого:Штульман І.В. (доповідач),
суддів:Олексієнка М.М.,
Рецебуринського Ю.Й., -
розглянувши в касаційній інстанції в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Червоногвардійському районі міста Макіївки Донецької області про визнання незаконною відмови щодо виплати пенсії по інвалідності, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Червоногвардійського районного суду міста Макіївки Донецької області від 21 серпня 2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2012 року,-
У липні 2012 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом, у якому просив зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Червоногвардійському районі міста Макіївки Донецької області виплачувати йому пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ).
Постановою Червоногвардійського районного суду міста Макіївки Донецької області від 21 серпня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2012 року, у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову Червоногвардійського районного суду міста Макіївки Донецької області від 21 серпня 2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2012 року і ухвалити нове рішення.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
За змістом частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах касаційної скарги.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Червоногвардійському районі міста Макіївки Донецької області та отримує пенсію по інвалідності, призначену відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII (далі - Закон № 796-XII).
Згідно довідки медико-соціальної (експертної) комісії від 5 квітня 2001 року № 049882, а також експертного висновку від 6 березня 1998 року № 96 вбачається, що ОСОБА_1 є інвалідом 3 групи внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Довідкою Червоногвардійського районного військового комісаріату від 27 червня 1991 року № 408 підтверджується, що позивач приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 22 вересня 1987 року по 19 листопада 1987 року.
11 червня 2012 року ОСОБА_1 звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Червоногвардійському районі міста Макіївки Донецької області із заявою, в якій просив пенсію по інвалідності виплачувати йому у відповідності до Закону № 2262-ХІІ, на що отримав відмову від 25 червня 2012 року № 104/П-10-0103.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що для зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Червоногвардійському районі міста Макіївки Донецької області виплачувати позивачеві спірну пенсію, що передбачена Законом № 2262-ХІІ, немає правових підстав.
Так, статтею 1 Закону № 2262-ХІІ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачені види пенсійного забезпечення. Військовослужбовці, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, які стали інвалідами за умов, передбачених цим Законом, набувають право на пенсію по інвалідності.
У статті 3 цього Закону визначені особи, які мають право на пенсії нарівні з військовослужбовцями строкової служби та членами їх сімей.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, встановлені цим Законом для військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей, поширюються також (якщо не передбачено інше) на військовозобов'язаних, призваних на навчальні, спеціальні або перевірочні збори, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії або каліцтва, що їх вони дістали при виконанні службових обов'язків у період проходження цих зборів, та членів їх сімей (пункт «г» частини 1 статті 3 Закону № 2262-ХІІ).
Згідно статті 11 Закону № 2262-ХІІ умови, норми і порядок пенсійного забезпечення військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом № 796-XII і цим Законом.
Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-ІV (далі - Закон № 1058-ІV) особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Така сама позиція регламентована статтею 7 Закону № 2262-ХІІ.
За правилами частин 3, 5 статті 45 Закону № 1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
У відповідності до пункту 37 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 1058-ІV, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, орган який призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, відстрочку часу її призначення, перерахунок та поновлення виплати раніш призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.
За змістом пункту 1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262-ХІІ, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 року за № 135/13402, заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із Законом № 2262-ХІІ, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі через уповноважені структурні підрозділи, які відповідно до вимог пункту 12 цього Порядку у 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляють всі необхідні документи і своє подання про призначення пенсії, ознайомлюють з ним особу, якій оформлюється пенсія, і направляють до органу, що призначає пенсії за місцем проживання особи.
Тобто, незалежно від наявності права особи на перехід з одного виду пенсії на інший, існує обов'язкова процедура такого переведення, передбачена законодавством, зокрема, подання заяви встановленого зразка до відповідного пенсійного органу за місцем обліку пенсіонера з усіма необхідними документами.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 заява встановленого зразка про переведення з одного виду пенсії на інший до відповідного пенсійного органу подана не була, а тому колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність правових підстав для задоволення його позовних вимог, оскільки відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, оскільки постанова Червоногвардійського районного суду міста Макіївки Донецької області від 21 серпня 2012 року та ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2012 року прийняті з додержанням норм права, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Касаційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Червоногвардійського районного суду міста Макіївки Донецької області від 21 серпня 2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Червоногвардійському районі міста Макіївки Донецької області про визнання незаконною відмови щодо виплати пенсії за інвалідністю - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: Штульман І.В.
Судді: Олексієнко М.М.
Рецебуринський Ю.Й.