"15" грудня 2015 р. м. Київ К/800/38653/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Донця О.Є.,
суддів: Логвиненка А.О.,
Мороза В.Ф.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 31.03.2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30.07.2015 року у справі за позовом Малого приватного підприємства «Екофільтр» до Миколаївського сільського голови Білгород-Дністровського району Одеської області, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Охорона-Комплекс-Тира», про визнання відсутності повноважень та визнання дій протиправними,
Мале приватне підприємство «Екофільтр» звернулося до Шевченківського районного суду з позовом до Миколаївського сільського голови Білгород-Дністровського району Одеської області, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Охорона-Комплекс-Тира», про визнання відсутності повноважень та визнання дій протиправними, в якому, з урахуванням уточнень, просило:
- встановити відсутність повноважень Миколаївського сільського голови Білгород-Дністровського району Одеської області - ОСОБА_2 відповідно до статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» у вчиненні ним дій виконавчого характеру згідно із Законом України «Про виконавче провадження»;
- визнати протиправними дії Миколаївського сільського голови Білгород-Дністровського району Одеської області - ОСОБА_2 07.08.2008 року по демонтажу металевої огорожі структурного підрозділу Малого приватного підприємства «Екофільтр» бази відпочинку «Райдуга» за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Миколаївка, вул. Черноморська, 91-А.
Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 31.03.2015 року позовні вимоги Малого приватного підприємства «Екофільтр» було задоволено частково. Визнано протиправними дії Миколаївського сільського голови Білгород-Дністровського району Одеської області - ОСОБА_2, що були вчинені ним 07.08.2008 року по демонтажу металевої огорожі структурного підрозділу Малого приватного підприємства «Екофільтр» бази відпочинку «Райдуга» за адресою: вулиця Черноморська, 91-А село Миколаївка, Білгород-Дністровського району Одеської області.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30.07.2015 року апеляційну скаргу Миколаївського сільського голови Білгород-Дністровського району Одеської області - ОСОБА_2 було залишено без задоволення, а постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 31.03.2015 року - без змін.
У касаційній скарзі ОСОБА_2, не погоджуючись з даними рішеннями, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 31.03.2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30.07.2015 року, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Малим приватним підприємством «Екофільтр» подано заперечення на касаційну скаргу, в яких воно просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.
Перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи, заперечення на неї, рішення судів першої та апеляційної інстанції щодо правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу, укладеного 25.10.1993 року між Акціонерним комерційним агропромисловим банком «Україна», Мале приватне підприємство «Екофільтр» набуло право власності на ? частку майна бази відпочинку «Райдуга». На іншу ? частку вказаної бази відпочинку Мале приватне підприємство «Екофільтр» набуло право власності на підставі договору купівлі-продажу від 17.01.2003 року укладеного з Державним підприємств «Рівнеліспостач».
Крім того, Мале приватне підприємство «Екофільтр» отримало у користування земельну ділянку згідно Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою площею 1,5 га від 26.12.2001 року І-ОД № 000146, виданого позивачу на підставі рішення Миколаївської сільської ради від 17.10.2001 року № 289-ХХШ, зареєстрованого Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 5.
У зв'язку із придбанням Малим приватним підприємством «Екофільтр» у Державного підприємства «Рівнеліспостач» ? частки майна бази відпочинку «Райдуга» та наданням вказаним підприємством згоди на переоформлення земельної ділянки 3,05 га, на якій розташована база відпочинку «Райдуга», 17.10.2003 року Миколаївська сільська рада Білгород-Дністровського району Одеської області прийняла рішення № 150-XXIV «Про дачу згоди Малому Приватному підприємству «Екофільтр» на розробку технічної документації та проекту відведення земельної ділянки площею - 3,05 га в натурі для передачі в оренду».
В подальшому на підставі отриманих документів та висновку державної експертизи від 18.05.2006 року № 680-06 на «Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки малому приватному підприємству «Екофільтр» у довгострокову оренду строком на 49 років для розміщення та обслуговування будівель споруд бази відпочинку «Райдуга» в с. Миколаївка на території Миколаївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області» позивач звернуся до Миколаївської сільської ради із заявою про затвердження проекту землеустрою та отримав згоду на це.
Право на користування Малим приватним підприємством «Екофільтр» земельною ділянкою площею - 3,05 га, на якій розташована база відпочинку «Райдуга», встановлено та підтверджено рішенням господарського суду Одеської області від 25.10.2006 року, зміненим рішенням Одеського апеляційного господарського суду від 06.03.2007 року, та постановою державного виконавця від 01.10.2007 року, якими Миколаївську сільську раду було зобов'язано не чинити перешкод у користуванні Малому приватному підприємству «Екофільтр» земельною ділянкою площею 3,05 га, на якій розташована база відпочинку «Райдуга».
Рішенням господарського суду Одеської області від 27.11.2008 року, залишеного без змін постановою Вищого господарського суду України від 26.05.2009 року було відмовлено в задоволенні позову Миколаївської сільської ради про зобов'язання Мале приватне підприємство «Екофільтр» звільнити земельну ділянку 1,525 га та встановлено факт розташування бази відпочинку «Райдуга» на земельній ділянці 3,05 га.
Незважаючи на вказані обставини, рішенням Миколаївської сільської ради від 12.07.2007 року № 376-V було вилучено із користування Малого приватного підприємства «Екофільтр» земельну ділянку площею 1,525 га в с. Миколаївка по вул. Чорноморській, 91а та переведено її в землі запасу.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 03.12 2007 року у справі № 2а-2402/07 було зупинено дію вказаного рішення Миколаївської сільської ради від 12.07.2007 року № 376-V «Про вилучення з користування земельної ділянки рекреаційного призначення загальною площею 1,525 га».
Не зважаючи на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 03.12 2007 року про зупинення дії рішення Миколаївської сільської ради від 12.07.2007 року № 376, виконавчим комітетом Миколаївської сільської ради 03.07.2008 року було прийнято рішення про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою площею 1,525 га, що була вилучена рішенням сільської ради № 376 від 12.07.2007 року із користування Малого приватного підприємства «Екофільтр» в комунальну власність сільської ради та вказано про проведення демонтажу огорожі на даній земельній ділянці силами КП «Добробут-3».
Вважаючи, що Миколаївським сільським головою ОСОБА_2 як посадової особи органу місцевого самоврядування, допущено перевищення своїх посадових обов'язків, що виявилися у вчиненні ним дії по організації демонтажу огорожі бази відпочинку «Райдуга» 07.08.2008 року в с. Миколаївка по вул. Чорноморська, 91-А, на виконання прийнятих Миколаївською сільською радою рішень від 03.12.2007 року та від 03.07.2008 року про вилучення земельної ділянки та демонтаж огорожі, Мале приватне підприємство «Екофільтр» звернулося до суду з даним позовом.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративною справою є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є те, що в її межах має розглядатися публічно-правовий спір.
В даному випадку, між сторонами фактично виник спір щодо права користування земельною ділянкою та усунення порушень щодо його реалізації.
Отже, спір у цій справі не пов'язаний із захистом прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин, а випливає із захисту цивільних прав, які позивач вважає порушеними.
Відповідно до пункту 1 частині 1 статті 15 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
При цьому, згідно із пунктом 10 частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади.
Отже, позивач не позбавлений можливості порушити питання про визнання неправомірними дії Миколаївського сільського голови Білгород-Дністровського району Одеської області - ОСОБА_2 07.08.2008 року по демонтажу металевої огорожі структурного підрозділу Малого приватного підприємства «Екофільтр» бази відпочинку «Райдуга» за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Миколаївка, вул. Черноморська, 91-А у порядку цивільного судочинства.
Про необхідність розгляду справ компетентним судом йдеться і в постанові Верховного Суду України від 02.12.2014 року, який зазначив про те, що відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у справі Zand v. Austria від 12.10.1978 року вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Оскільки, заявлені Малим приватним підприємством «Екофільтр» вимоги не стосуються захисту прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, колегія суддів приходить до висновку про те, що зазначена справа не підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.
Позивачу слід роз'яснити про право звернення з позовом за правилами Цивільного процесуального кодексу України.
Відповідно до частини 1 статті 228 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі з підстав, встановлених статтями 155 і 157 цього Кодексу.
Керуючись статтями 157, 220, 222, 223, 228, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Касаційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 31.03.2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30.07.2015 року - скасувати.
Провадження у справі за позовом Малого приватного підприємства «Екофільтр» до Миколаївського сільського голови Білгород-Дністровського району Одеської області, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Охорона-Комплекс-Тира», про визнання відсутності повноважень та визнання дій протиправними - закрити.
Роз'яснити, що зазначений позов може бути розглянутий в порядку цивільного судочинства.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому статтями 235 - 244 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: О.Є. Донець
А.О. Логвиненко
В.Ф. Мороз