22 грудня 2015 року Справа № 916/1506/15-г
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Борденюк Є.М. - головуючого, Кривди Д.С. (доповідача), Могил С.К.,
розглянувши матеріали касаційної скаргиФізичної особи-підприємця ОСОБА_4
на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 02.11.2015
у справі№916/1506/15-г Господарського суду Одеської області
за позовом Комунального підприємства "Міське управління житлово-комунального господарства" Іллічівської міської ради
доФізичної особи-підприємця ОСОБА_4
простягнення 113 914,53 грн,
Подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.
Згідно частини 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України до скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.
Законом України "Про судовий збір" визначені правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Відповідно до статті 4 Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на момент подання позовної заяви) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір справляється у розмірі 2 % ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.
В даному випадку станом на дату подання касаційної скарги (23.11.2015) розмір судового збору, який підлягав до сплати повинен обраховуватися з обов'язковим урахуванням положень частин 1, 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" в редакції зі змінами, внесеними Законом України №484-VIII від 22.05.2015 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", який набрав чинності 01.09.15.
Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, що діє з 01.09.15) при поданні до господарського суду касаційної скарги на рішення суду судовий збір справляється у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Отже, ставка судового збору за подання скаржником касаційної скарги на рішення апеляційної інстанції обчислюється виходячи із ставки судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, та становить 120% від її розміру.
Постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 №22 затверджено Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, якою встановлено загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків. Нормами Інструкції встановлені вимоги щодо заповнення розрахункових документів.
Відповідно до п.3.8 вказаної Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу".
Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором (п.2.21 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").
Необхідними реквізитами ідентифікації касаційної скарги, зокрема, є номер справи у межах якої подається відповідна скарга та дата судового акта, що оскаржується.
Однак, у графі "Призначення платежу" в доданій заявником до касаційної скарги квитанції №181-25001N/1 від 23.11.2015 зазначено: "переказ готівки *; 101; НОМЕР_1; 22030004; Судовой сбор Вищий господарський суд України, 070 символ зв. 254".
Відомостей про номер справи та дату судового акта, що оскаржується, квитанція № 181-25001N/1 від 23.11.2015 не містить, з огляду на що з останньої не вбачається, яка саме касаційна скарга оплачується судовим збором.
Відтак, згідно вимог пункту 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 86, 111, пунктом 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 02.11.2015 у справі №916/1506/15-г Господарського суду Одеської області повернути скаржнику без розгляду.
Головуючий Є. Борденюк
Судді Д. Кривда
С. Могил