16 грудня 2015 року Справа № 913/173/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Полякова Б.М., - головуючого (доповідач у справі),
Коваленка В.М.,
Короткевича О.Є.,
розглянувши касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
на рішеннявід 10.08.2015 господарського суду Луганської області
та постановувід 19.10.2015 Донецького апеляційного господарського суду
у справі№913/173/15 господарського суду Луганської області
за позовомпублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м.Київ
додержавного підприємства "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль", м. Сєвєродонецьк Луганської обл.
про стягнення 1 843 368,76 грн.
у судовому засіданні взяли участь представники:
відповідачаПальчик М.О., Петрук С.І., довір.
У травні 2015 року публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - позивач) звернулось до господарського суду Луганської області з позовом до державного підприємства "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль" (далі - відповідач) про стягнення 1 843 368,76 грн. пені, інфляційних втрат та 3% річних за невиконання зобов'язань за договором купівлі-продажу природного газу від 28.12.2012 № 07-13-БО-20 за період з грудня 2013 по грудень 2014 років.
Рішенням господарського суду Луганської області від 10.08.2015 у справі №913/173/15 (суддя Драгнєвіч О.В.) позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 55 345, 17 грн. 3% річних, 250 190,30 грн. інфляційних втрат та судові витрати. У задоволені іншої частини позову відмовлено.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 19.10.2015 (судді: Сгара Е.В. - головуючий, Агапова О.Л., М'ясищев А.М.) вказане рішення залишено без змін.
Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати в частині відмови в позові про стягнення 3% річних та інфляційних втрат на загальну суму 1 066 489,93 грн. та прийняти в цій частині нове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга мотивована порушенням судами норм матеріального і процесуального права, зокрема ст.ст. 22, 549-552, 625, 629, 631 Цивільного кодексу України, ст.ст. 42, 43,83, 84 Господарського процесуального кодексу України.
Заслухавши пояснення учасників судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 28.12.2012 між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) укладено договір №07-13-БО-20 купівлі-продажу природного газу (далі - договір), відповідно до якого позивач зобов'язався передати у власність відповідачу у 2013 році природний газ, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити цей природний газ на умовах договору.
Згідно з п. 3.3 договору приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу.
У п. 6.1 договору передбачено, що оплата за газ здійснюється відповідачем грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.
В п. 7.2 договору сторони встановили, що у разі невиконання відповідачем умов п. 6.1 цього договору, покупець зобов'язується сплатити продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Предметом позовних вимог у даній справі є стягнення 471 343,16 грн. пені, 151 005,84 грн. 3% річних та 1 221 019,76 грн. інфляційних втрат за період прострочення виконання відповідачем зобов'язань щодо оплати природного газу з 14.12.2013 по 24.12.2014 за поставлений позивачем природний газ у листопаді - грудні 2013 року.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 03.01.2013 у справі №913/40/13-г порушено справу про банкрутство ДП "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль" у порядку загальних норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом" (у редакції, чинній до 19.01.2013, далі - Закон про банкрутство), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Таким чином, вимоги позивача виникли після порушення провадження у справі про банкрутство відповідача, а отже відповідно до ст. 1 Закону про банкрутство є поточними грошовими зобов'язаннями останнього.
Врахувавши положення ст.ст. 1, 12 Закону про банкрутство щодо розповсюдження дії введеного у справі про банкрутство мораторію на поточні зобов'язання боржника (відповідача), а також правову позицію Верховного Суду України, викладену, зокрема, у постановах від 12.03.2013 у справі № 29/5005/16170/2011 та від 01.10.2013 у справі № 28/5005/3240/2012 (ст. 11128 ГПК України), суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про відмову в позові в частині стягнення сум пені.
Що стосується нарахованих на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України сум 3% річних та інфляційних втрат, то судами встановлено, що 30.10.2014 між сторонами у справі, Територіальним органом Казначейства у Луганської області, Департаментом фінансів Луганської обласної державної адміністрації, Фінансовим управлінням Сєвєродонецької міської ради укладено договір №928/30 про організацію взаєморозрахунків відповідно до пункту 2 статті 16 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" та постанови Кабінету Міністрів України від 29.01.2014 №30 (далі - договір №928/30).
Положеннями п. 8 договору №928/30 передбачено, що відповідач перераховує на рахунок позивача кошти в сумі 4 412 196 грн. для погашення заборгованості за природний газ за грудень 2013 року згідно з договором №07-13-БО-20 від 28.12.2012.
За змістом пункту 11 договору №928/30 сторони зобов'язалися не вчиняти до проведення взаєморозрахунків дій з погашення заборгованості відповідно до договору.
Таким чином, сторони у такий спосіб змінили порядок і строк проведення розрахунків за договором за природний газ, поставлений в грудні 2013 року на суму 4 412 196 грн.
Отже, для застосування наслідків порушення зазначеного грошового зобов'язання, встановлених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, необхідно, щоб оплату було здійснено поза межами порядку і строків, встановлених договором №928/30, який є чинним і відповідно до пункту 16 якого сторони засвідчили, що після виконання договору вони не мають одна до одної жодних претензій стосовно предмета договору.
На виконання договору №928/30, в рахунок погашення заборгованості за поставлений газ у грудні 2013 платіжним дорученням №4293 від 24.11.2014 було перераховано на користь позивача 4 412 196 грн. Зазначену оплату проведено банком 18.12.2014.
Враховуючи вищевикладене, з огляду на зміну порядку і строків проведення розрахунків за природний газ, поставлений в грудні 2013 року, відсутні підстави для стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат у зазначеній частині, вірні висновки про що було зроблено судами попередніх інстанцій.
При цьому на виконання вимог ст. 11128 ГПК України щодо спірних правовідносин суди обґрунтовано керувалися правовою позицією Верховного Суду України, викладену у постановах від 09.09.2014 у справі № 5011-35/1272-2012-42/527-2012, від 16.09.2014 у справі № 5011-42/1230-2012-69/542-2012, від 23.09.2014 у справі № 5011-35/1271-2012, від 30.09.2014 у справі від 5011-35/1534-2012-42/553-2012, від 01.07.2015 у справі № 924/1230/14.
Відтак, доводи касаційної скарги не спростовують вищенаведених висновків судів попередніх інстанцій та суперечать правовій позиції Верховного Суду України.
За таких обставин рішення судів попередніх інстанцій щодо відмови у задоволенні позовних вимог прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни або скасування не вбачається.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 1, 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 43, 1115, 1117, 1119 - 11111 , 11128 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Луганської області від 10.08.2015 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19.10.2015 у справі №913/173/15 залишити без змін.
Головуючий Б.М. Поляков
Судді В.М. Коваленко
О.Є. Короткевич