21 грудня 2015 року Справа № 910/12205/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді суддівЄвсікова О.О. Кролевець О.А., Попікової О.В.
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Практікер Україна"
на рішенняГосподарського суду міста Києва від 23.06.2015
та на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 09.09.2015
у справі№ 910/12205/15 Господарського суду міста Києва
за позовомПриватного акціонерного товариства "Новий Стиль"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Практікер Україна"
простягнення 1 028 038,16 грн.,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Практікер Україна" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 23.02.2015 та на постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.09.2015 № 910/867/15-г у справі № 910/12205/15.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 23.10.2015 було відмовлено у прийнятті касаційної скарги на підставі статті 107 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутності предмету оскарження в матеріалах справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Практікер Україна" повторно звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 23.06.2015 та на постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.09.2015 у справі № 910/12205/15. Подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХII1 Господарського процесуального кодексу України виходячи з наступного.
Пунктом 3 статті 111 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що касаційна скарга підписується особою, яка подала скаргу або її уповноваженим представником.
Відповідно до частини 2 статті 28 Господарського процесуального кодексу України керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.
Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, її підписано представником скаржника Медецьким М.Л., на підтвердження повноважень якої від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Практікер Україна" надано довіреність № 120515 від 12.05.2015. В свою чергу зазначена довіреність підписана директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Практікер Україна" Мечинським О.Б.. Проте доказів на підтвердження повноважень останнього скаржником не надано (статут товариства, наказ чи витягу з ЄДРПОУ). Такі докази відсутні і в матеріалах справи.
Враховуючи викладене неможливо дійти висновку, що касаційну скаргу підписано повноважною особою.
Відповідно до пункту 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо касаційна скарга підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою посадове становище якої не зазначено.
Пунктом 4 частини 1 статті 111 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що касаційна скарга подається у письмовій формі і повинна містити вимоги особи, що подала скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.
Пунктом 62 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 №11 "Про деякі питання практики застосування розділу XII1 Господарського процесуального кодексу України" роз'яснено наступне: за приписом пункту 4 частини першої статті 111 ГПК у касаційній скарзі має бути зазначена суть порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права. Недодержання цієї вимоги тягне за собою повернення скарги на підставі пункту 6 частини першої статті 1113 названого Кодексу. Отже, якщо в касаційній скарзі не зазначено, порушення або неправильного застосування яких конкретно норм матеріального і/або процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій у прийнятті оскаржуваних судових рішень, в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування і яким чином воно вплинуло на прийняття цих рішень, то касаційна скарга до розгляду не приймається і підлягає поверненню судом.
Тобто в касаційній скарзі має бути чітко викладено зміст порушення з обґрунтуванням порушених норм законодавчими актами та вказуватися конкретні їх пункти та статті.
Згідно з положеннями частини 2 статті 1115 та частин 1, 2 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція на підставі вже встановлених судом фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду. Касаційна скарга повинна містити дані, які б свідчили, що судом при розгляді спору не застосований Закон, який підлягає застосуванню, або застосований закон, який не підлягає застосуванню, або судами неправильно витлумачена норма Закону.
Доводи скаржника, викладені в касаційній скарзі, фактично зводяться до переоцінки доказів, зокрема неналежної оцінки судами поданих доказів, а також необхідності додаткового встановлення обставин справи, що згідно частини 2 статті 111 Господарського процесуального кодексу України не допускається.
Як вбачається з касаційної скарги, остання містить посилання на норми процесуального та матеріального права, однак скаржник не зазначає суті порушення або неправильного застосування конкретних норм матеріального чи процесуального права судами попередніх інстанцій з урахуванням встановлених попередніми судами фактичних обставин справи.
Судова колегія відзначає, що касаційна інстанція в силу наданих їй повноважень не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у судових актах господарських судів чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо у скарзі не зазначено суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.
За таких обставин, враховуючи, що касаційна скарга зводиться до переоцінки доказів та не містить належного обґрунтування порушення або неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваних судових рішень, така скарга не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню.
Відповідно до частини 3 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4 і 6 частини першої цієї статті, касаційна скарга може бути подана повторно.
На підставі наведеного, керуючись статтею 86, пунктами 1, 6 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Практікер Україна" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.06.2015 та на постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.09.2015 у справі № 910/12205/15 повернути скаржнику.
Головуючий суддя О.О. Євсіков
Судді: О.А. Кролевець
О.В. Попікова