21 грудня 2015 року Справа № 917/2660/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіБожок В.С.,
суддівГоголь Т.Г., Сибіги О.М.
розглянувши матеріали касаційної скаргиПублічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" в особі Кременчуцької філії, м. Кременчук, Полтавська обл.
на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 27.07.2015 року
у справі господарського суду Полтавської області
за позовомПублічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" в особі Кременчуцької філії, м. Кременчук, Полтавська обл.
доКомунального підприємства "Кременчукводоканал" Кременчуцької міської ради, м. Кременчук, Полтавська обл.
простягнення грошових коштів
Касаційна скарга публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" в особі Кременчуцької філії на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 27.07.2015 року у справі № 917/2660/14 не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з огляду на наступне.
Відповідно до частини 4 статті 111 ГПК України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
01.09.2015 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" від 22.05.2015 року № 484- VIІІ, яким внесено зміни до Закону України "Про судовий збір", відповідно до якого ставка судового збору, який підлягає сплаті за подання касаційної скарги, встановлена підпунктом "5" пункту 2 частини 2 статті 4 і становить 120 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви.
Крім того, колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу, що Законом України "Про судовий збір" передбачено сплату судового збору з апеляційної та касаційної скарг на рішення суду, виходячи з розміру ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви незалежно від того, чи оскаржується все рішення (постанова) суду в цілому чи його частина (п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.11.2015 року № 01-06/2093/15).
Відтак, колегія суддів Вищого господарського суду України відзначає, що на момент повторного звернення скаржника з касаційною скаргою (20.11.2015 року), що підтверджується штампом відділення поштового зв'язку на конверті, скаржник повинен був сплатити судовий збір та додати до неї докази його сплати виходячи з розрахунку, наведеного у вказаних нормах зазначеного Закону України "Про судовий збір", а саме 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, тобто із суми 73 080,00 грн.
Однак, як вбачається з платіжного доручення № 541798 від 04.08.2015 року та платіжного доручення № 550663 від 26.10.2015 року скаржником сумарно було сплачено судовий збір лише у розмірі 1 096,20 грн., а повинно бути сплачено на момент подання касаційної скарги 87 696,00 грн.
Отже, суд касаційної інстанції відзначає, що судовий збір не було сплачено у повному розмірі.
За таких обставин, Вищий господарський суд України не може прийняти вказану касаційну скаргу до провадження і вона підлягає поверненню скаржнику на підставі пункту 4 частини 1 статті 1113 ГПК України.
Крім того, за змістом статті 110 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.
Дотримання цього строку є обов'язковим для всіх учасників судового процесу.
Як вбачається з матеріалів справи, публічне акціонерне товариство "Полтаваобленерго" в особі Кременчуцької філії вже двічі зверталось до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами, однак, у зв'язку з тим, що скаржником не було дотримано порядку подання, змісту та форми касаційних скарг, ухвалами Вищого господарського суду України від 05.10.2015 року та 06.11.2015 року касаційні скарги було повернуто скаржнику на підставі п. п. 6, 2 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України відповідно.
Колегією суддів Вищого господарського суду України встановлено, що у відповідності до вимог статті 110 Господарського процесуального кодексу України строк на касаційне оскарження постанови Харківського апеляційного господарського суду від 27.07.2015 року (повний текст постанови складено та підписано 31.07.2015 року) закінчився 20.07.2015 року.
Проте, втретє касаційну скаргу скаржником було подано лише 20.11.2015 року, що підтверджується штампом відділення поштового зв'язку на конверті, а тому встановлений для оскарження судових актів строк було пропущено.
Загальний порядок відновлення пропущених процесуальних строків врегульований статтею 53 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до положень процесуального закону Вищий господарський суд України може поновити пропущений строк в разі наявності клопотання про поновлення процесуального строку з обгрунтуванням поважності причин пропуску цього строку.
Всупереч наведеному, публічним акціонерним товариством "Полтаваобленерго" в особі Кременчуцької філії було подано касаційну скаргу на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 27.07.2015 року згідно штампу поштового відділення зв'язку на конверті лише 20.11.2015 року, тобто після закінчення строку встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку.
Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку, які в даному випадку не вбачаються за відсутності клопотання про поновлення цього строку та обставин, які об'єктивно перешкоджали скаржнику реалізувати своє право на подання касаційної скарги протягом законодавчо встановленого терміну.
Отже, можливість вчасного подання касаційної скарги на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 27.07.2015 року залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер, а тому підстав для поновлення пропущеного процесуального строку у даному випадку з своєї ініціативи колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст.1113 Господарського процесуального кодексу України скарга підлягає поверненню, якщо її подано після закінчення строку встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено
Таким чином, виходячи з приписів процесуального закону касаційна скарга публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" в особі Кременчуцької філії на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 27.07.2015 року не може бути прийнята до розгляду Вищим господарським судом України і підлягає поверненню скаржнику на підставі п. п. 4, 5 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 53, 86, 110, п. п. 4, 5 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-
Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" в особі Кременчуцької філії на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 27.07.2015 року у справі № 917/2660/14 повернути скаржнику.
Головуючий суддяВ.С. Божок
СуддіТ.Г. Гоголь
О.М. Сибіга