15 грудня 2015 року Справа № 910/13924/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого суддіДемидової А.М.
суддівВоліка І.М., Шевчук С.Р. (доповідач)
розглянувши касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Дельта Банк"
на постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.10.2015
у справі№ 910/13924/15 господарського суду міста Києва
за позовомПублічного акціонерного товариства "Авант-Банк"
до треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачаПублічного акціонерного товариства "Дельта Банк" 1. Публічне акціонерне товариство "Київський завод по виготовленню технологічного обладнання для агропромислового комплексу" 2. Приватне підприємство Готельно-ресторанний комплекс "Апельсин"
прозвернення стягнення на заставлене майно на суму 96 380 916,83 грн
в судовому засіданні взяли участь представники:
- позивача: Мельниченко І.О., дов. № 140/7/2015 від 28.08.15, Косенко А.П., дов. №140/4/2015 від 28.08.15, Суплік М.В., дов. №140/5/2015 від 28.08.15
- відповідача: Бондарь Е.А., дов. від 26.11.15, Русскіна О.В., дов. від 05.10.15
- третьої особи 1: не з'явилися
- третьої особи 2: Костюк Т.С., дов. № 10/04 від 10.04.2014
Рішенням господарського суду міста Києва від 09.07.2015 у справі №910/13924/15 (суддя Привалова А.І.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.10.2015 (у складі головуючого судді Ткаченка Б.О., Зеленіна В.О., Синиці О.Ф.), задоволено позов Публічного акціонерного товариства "Авант-Банк" до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство "Київський завод по виготовленню технологічного обладнання для агропромислового комплексу", Приватне підприємство Готельно-ресторанний комплекс "Апельсин", в рахунок виконання обов'язків ПАТ "Дельта Банк" на користь ПАТ "Авант-Банк" за зобов'язаннями, визначеними у п. 1.3 договору, звернути стягнення на предмет застави за договором застави майнових прав, укладеного між ПАТ "Авант" та ПАТ "Дельта Банк", посвідченого Шевчук З.М. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 12.02.2015 за реєстровим номером 236, а саме на майнові права за кредитними договорами:
- кредитний договір № 49.8.2/38/2007-КЛТ від 23.08.2007 між ВАТ "Кредитпромбанк", правонаступником всіх прав та обов'язків якого за кредитним договором є заставодавець за договором, та ПП "Нікіта-Т", - 66 346 646,41 грн;
- кредитний договір № 49.8.3/01/2009-КЛТ від 18.02.2009 між ВАТ "Кредитпромбанк", правонаступником всіх прав та обов'язків якого за кредитним договором є заставодавець за договором, та ПП "Готельно-ресторанний комплекс "Апельсин", - 10 213 282,20 грн;
- кредитний договір № 07/26/07-КЛТ від 26.11.2007 між ВАТ "Кредитпромбанк", правонаступником всіх прав та обов'язків якого за кредитним договором є заставодавець за договором, та ТОВ "Рені-Лайн", - 559 763,79 дол. США, що еквівалентно 10 075 615,55 грн за курсом НБУ на 05.02.2015;
- кредитний договір № 420 від 29.11.2005, між Закритим акціонерним товариством "ТАС-Інвестбанк", правонаступником всіх прав та обов'язків якого за кредитним договором є заставодавець за цим договором, та відкритим акціонерним товариством "Київський завод по виготовленню технологічного обладнання для агропромислового комплексу" (ВАТ "Тодак"), - 9 745 372,66 грн,
шляхом переводу на ПАТ "Авант-банк" всіх прав та обов'язків кредитора до боржників за вказаними кредитними договорами на загальну суму грошової вимоги у розмірі 96 380 916, 83 грн.
Не погоджуючись з прийнятими у даній справі судовими рішеннями, ПАТ "Дельта Банк" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, зокрема не застосовані п.п. 1, 5, 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", ст.ст. 20, 23, 24, 26 Закону України "Про заставу", не враховано ч. 5 ст. 36 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", ст. 27 Закону України "Про задоволення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", положень постанови Національного банку України від 30.10.2014 № 692/БТ, ст. 27, ч. 1 ст.80 ГПК України, ст.ст. 215, 216, 512 Цивільного кодексу України, неправомірно застосовано п. 3 ч. 2 ст. 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (з урахуванням додаткових пояснень до касаційної скарги), просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.10.2015 у справі № 910/13924/15 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у позові в повному обсязі. Також скаржник просив зупинити виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 12.10.2015 у справі № 910/13924/15 до розгляду справи судом касаційної інстанції.
Розглянувши зазначене клопотання, колегія суддів касаційної інстанції відмовляє в його задоволенні у зв'язку з його необґрунтованістю.
Позивач - ПАТ "Авант-Банк" надав відзив на касаційну скаргу, вважає доводи касаційної скарги необґрунтованими, оскільки протокол № 5 від 18.05.2015 засідання комісії з перевірки правочинів, призначеної наказом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію АТ "Дельта Банк", не є належним доказом в підтвердження нікчемності договору застави № 236 від 12.02.2015, як такий, що складений неуповноваженим органом, а договір застави відповідає нормам чинного законодавства, зокрема відсутні підстави для визнання спірного договору нікчемним відповідно до п.п. 1, 5, 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". За таких обставин просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
Треті особи не скористалися правом, наданим ст.1112 ГПК України, не надали відзив на касаційну скаргу, що в силу положень ст.1112 ГПК України не перешкоджає перегляду судових актів, що оскаржуються.
У судовому засіданні 15.12.2015 представник ПАТ "Дельта Банк" заявив клопотання про залучення до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Національного банку України.
Колегія суддів касаційної інстанції відмовила у задоволенні зазначеного клопотання у зв'язку з тим, що положеннями ГПК України не передбачено можливості залучення третіх осіб на стадії касаційного провадження.
Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 12.02.2015 між Публічним акціонерним банком "Авант-Банк" (як заставодержателем) та Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" (як заставодавцем) був укладений договір застави майнових прав, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевчук З.М. та зареєстрований в реєстрі за № 236, за умовами якого предметом застави є майнові права за кредитними договорами, що укладені між заставодавцем і юридичними особами, що є його невід'ємною частиною. Заборгованість за кредитними договорами становить 96 380 916,83 грн, в т.ч.: кредитний договір № 49.8.2/38/2007-КЛТ від 23.08.2007 між ВАТ "Кредитпромбанк", правонаступником всіх прав та обов'язків якого за кредитним договором є заставодавець за договором, та ПП "Нікіта-Т", - 66 346 646,41 грн; кредитний договір № 49.8.3/01/2009-КЛТ від 18.02.2009 між ВАТ "Кредитпромбанк", правонаступником всіх прав та обов'язків якого за кредитним договором є заставодавець за договором, та ПП Готельно-ресторанний комплекс "Апельсин", - 10 213 282,20 грн; кредитний договір № 07/26/07-КЛТ від 26.11.2007 між ВАТ "Кредитпромбанк", правонаступником всіх прав та обов'язків якого за кредитним договором є заставодавець за договором, та ТОВ "Рені-Лайн", - 559 763,79 дол. США, що еквівалентно 10 075 615,55 грн за курсом НБУ на 05.02.2015; кредитний договір № 420 від 29.11.2005, між ЗАТ "ТАС-Інвестбанк", правонаступником всіх прав та обов'язків якого за кредитним договором є заставодавець за цим договором, та ВАТ "Київський завод по виготовленню технологічного обладнання для агропромислового комплексу" (ВАТ"Тодак"), - 9 745 372,66 грн.
Згідно з п. 1.2 договору майнові права сторони за домовленістю оцінили в сумі 96 380 916,83 грн.
Відповідно до п. 1.3 договору майнові права за цим договором є засобом забезпечення виконання заставодавцем зобов'язань перед заставодержателем за зобов'язаннями повернути кошти, що обліковуються на кореспондентському рахунку № 16001804076 в АТ "Дельта Банк", код банку 380236, та обліковуються на кореспондентському рахунку № 002804064 в АТ "Дельта Банк", код банку 380236.
У п. 1.4 договору передбачено, що за рахунок майнових прав задовольняються усі вимоги заставодержателя, які можуть виникнути внаслідок невиконання заставодавцем зобов'язань перед заставодержателем за договором банківського рахунку.
Відповідно до п. 1.5 договору кінцевий термін виконання основного зобов'язання становить 01.04.2015.
Умовами п. 3.1 договору встановлено, що заставодержатель, зокрема, має право: у разі неповернення, часткового неповернення або несвоєчасного повернення заставодавцем кредиту та /або нарахованих процентів за користування ним та /або штрафу та /або пені, вжити заходів щодо реалізації заставлених майнових прав (у тому числі шляхом отримання права вимоги на заставлені майнові права) і задовольнити свої вимоги в сумі заборгованості за кредитом, процентів за користування ним, пені та штрафу (у разі їх нарахування).
Звертати стягнення на предмет застави (отримання вимоги, що випливає із заставленого права) і реалізовувати заставлені майнові права і задовольнити за їх рахунок свої грошові вимоги за кредитним договором у повному обсязі до настання терміну виконання заставодавцем відповідних зобов'язань, у тому числі у разі: неповернення заставодавцем згідно з умовами кредитного договору заборгованості за кредитом, процентів за користування ним у разі їх дострокового витребування заставодержателем відповідно до умов кредитного договору, а також пені та штрафу (у разі їх нарахування); одноразової прострочки заставодавцем сплати процентів за користування кредитом відповідно до умов кредитного договору на строк більше ніж п'ять робочих днів; прийняття Національним банком України рішення про віднесення заставодавця до категорії неплатоспроможних; в інших випадках, передбачених договором та чинним законодавством України.
Згідно з п. 4.5 договору про намір звернути стягнення на предмет застави у порядку, передбаченому цим договором, заставодержатель повідомляє заставодавця шляхом надіслання повідомлення про порушення зобов'язань (не виконання вимог заставодержателя), забезпечення виконання яких передбачено цим договором. Повідомлення направляється заставодержателем після реєстрації в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про звернення стягнення на предмет застави, за адресою заставодавця.
Умовами п. 4.7 договору встановлено, що у випадку, якщо в термін, визначений у п. 1.5 договору, заставодавець не виконає умови основного зобов'язання перед заставодержателем, або у разі прийняття рішення про запровадження тимчасової адміністрації/ призначення ліквідатора/ реорганізації (злиття/приєднання/виділення) заставодавця, заставодержатель в момент настання таких подій набуває всіх прав та обов'язків кредитора та боржників за кредитними договорами/договорами застави/договорами іпотеки, майнові права за якими передані в заставу за цим договором.
Також судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 02.03.2015 була прийнята постанова Правління Національного банку України № 150 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних". Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.03.2015 № 51 "Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк", згідно з яким з 03.03.2015 по 02.06.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію.
08.04.2015 рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 17 внесено зміни до вказаного вище рішення Фонду № 51 в частині строку запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ "Дельта банк", передбачивши новий строк запровадження тимчасової адміністрації на шість місяців з 03.03.2015 до 02.09.2015 включно.
Згідно з витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №46546421 від 11.03.2015 позивачем була здійснена державна реєстрація обтяження рухомого майна за спірним договором застави майнових прав.
12.03.2015 позивач надіслав на адресу відповідача лист № 15/03/51-БТ, в якому повідомив про настання події, із якою пов'язаний перехід всіх прав та обов'язків кредитора за кредитними договорами по відношенню до боржників.
Також судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно з постановою Правління Національного банку України від 02.10.2015 № 664 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.10.2015 № 181, "Про початок процедури ліквідації АТ "Дельта Банк" та делегування повноважень ліквідатора банку".
З урахуванням вищевикладеного, на підставі ст.ст. 11, 204, 509, 512, 514, 525, 526, 546, 572, 589, 590, 629 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 20, 23, 24 Закону України "Про заставу", ст. 24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", ст.ст. 2, 36, 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про відсутність підстав вважати нікчемним договір застави майнових прав від 12.02.2015, оскільки відповідачем не доведені обставини, визначені ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а позивач набув права звернути стягнення на предмет застави відповідно до п.4.7 договору застави від 12.02.2015 та п. 3 ч. 2 ст. 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", оскільки з дня призначення уповноваженої особи Фонду строк виконання всіх грошових зобов'язань банку вважається таким, що настав. Також суди дійшли висновку, що положення п. 2 ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" щодо заборони звернення стягнення на майно банку не застосовуються до спірних правовідносин, оскільки позовні вимоги полягають у належному виконанні умов договору застави майнових прав, а саме реалізації його предмету з метою задоволення грошових вимог заставодержателя у разі зокрема прийняття Національним банком України рішення про віднесення заставодавця - ПАТ "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних.
Однак, обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій, не можуть вважатися такими, які встановлені з дотриманням вимог ст. 43 ГПК України щодо всебічного, повного та об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, оскільки судами не було досліджено умов договору банківського рахунку, в забезпечення виконання зобов'язань за яким був укладений спірний договір застави майнових прав, не встановлено наявності та розміру права грошової вимоги за цим договором банківського рахунку, не встановлено обставин щодо обмежень у діяльності ПАТ "Дельта Банк" на момент укладення договору застави майнових прав від 12.02.2015 згідно з постановою Правління Національного банку України "Про віднесення АТ "Дельта Банк" до категорії проблемних" від 30.10.2014 №692/БТ, не досліджено обставин, на які посилався відповідач щодо нікчемності спірного договору застави, зокрема щодо дотримання п.п. 1, 5, 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", передчасно застосовано п. 3 ч. 2 ст. 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", і з урахуванням зазначеного суди мали встановити черговість та порядок, за яким повинно здійснюватися задоволення вимог ПАТ "Авант-Банк" до ПАТ "Дельта Банк" відповідно до положень Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
З урахуванням викладеного, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 1119 ГПК України, рішення господарського суду міста Києва від 09.07.2015 та постанова Київського апеляційного господарського суду від 12.10.2015 у справі №910/13924/15 підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" задовольнити частково.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.10.2015 та рішення господарського суду міста Києва від 09.07.2015 у справі №910/13924/15 скасувати, справу передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва в іншому складі суду.
Головуючий суддя А.М. Демидова
С у д д я І.М. Волік
С у д д я С.Р. Шевчук