Справа № 2-а/1970/1223/11
08 червня 2011 р.м.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі:
головуючого судді Баб'юка П.М. при секретарі Михайловській Н.В.,
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1.;
представника відповідача - ОСОБА_2;
представника відповідача - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Тернополі адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Бережанське лісомисливське господарство» до Бережанської міжрайонної державної податкової інспекції про скасування акту, визнання незаконними дій та скасування пені, суд, -
Державне підприємство «Бережанське лісомисливське господарство» звернулося з позовом до Бережанської міжрайонної державної податкової інспекції про скасування п.3.5.8.3. акту перевірки №59/23-134/00993018 від 21.03.2011 року, визнання дій щодо нарахування пені незаконними та скасування внесення до облікової картки по рахунку суму донарахованої пені в розмірі 111279,45 грн.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, суду пояснив, що Бережанською міжрайонною податковою інспекцією проведено планову виїзну перевірку Державного підприємства «Бережанське лісомисливське господарство» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009 року по 31.12.2010 року та встановлено несвоєчасне перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб в сумі 677167,71 грн. чим порушено п.п.8.1.2. п.8 ст.8 та п.п. «а» п.19.2. ст.. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» №889-4 від 22.05.2003 року, внаслідок чого на підставі ст..129 Податкового кодексу України нараховано пеню в сумі 111279,45 грн., про що складено акт №59/23-134/00993018 від 21.03.2011 року.
На вказану донараховану пеню податкове повідомлення - рішення не складалося. На підставі акту перевірки вказану суму пені внесено до облікової картки. Таким чином, на підставі акту перевірки, який підписаний 24.03.2011 року, 21.04.2011 року до облікового рахунку Державного підприємства «Бережанське лісомисливське господарство» внесено суму пені у розмірі 111279,45 грн.
Представник позивача вважає, що посилання податкового інспектора на ст..129 Податкового кодексу України, на підставі якої здійснено нарахування пені в сумі 111279,45 грн. є незаконним оскільки Податковий кодекс України вступив в дію з 01.01.2011 року, а період, який охоплювався плановою виїзною перевіркою з питань дотримання вимог податкового законодавства становить з 01.10.2010 року по 31.12.2010 року.
Крім цього, представник позивача вважає, що заборгованість позивача неузгоджена, а тому застосовувати положення Податкового кодексу України до даних правовідносин немає законних підстав. Також зазначив, що розрахунок проведено з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки відповідачем не враховано, що перерахування податку здійснювалось позивачем в кожному місяці по декілька раз.
Представники відповідача в судовому засіданні заперечуючи проти позову суду пояснили, що перевіркою Бережанської МДПІ було охоплено період з 01.10.2009 року по 31.12.2010 року, за результатами якої складено акт №59/23-134/00993018 від 21.03.2011 року.
За перевірений період встановлено несвоєчасне перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб в сумі 677167,71 грн., чим порушено п.п.8.1.2. п.8.1. ст..8 та п.п.»а» п.19.2 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» №889-4 від 22.05.2003 року (який був чинним в період, що підлягав перевірці).
В результаті проведеної перевірки на підставі ст..129 Податкового кодексу України нараховано пеню за несвоєчасне перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб в розмірі 111279,45 грн. Розрахунок повноти і своєчасності перерахування до бюджету утриманих сум податку з доходів фізичних осіб наведено в Довідці від 21.03.2011 року №4/17-01/00993018 «Про результати планової виїзної перевірки правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб», яка є складовою частиною акта перевірки.
Вказані дії щодо нарахування податковою інспекцією пені в розмірі 111279,45 грн. представники відповідача вважають обґрунтованими та правомірними, а тому вважають що позов до задоволення не підлягає.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення сторін, дослідивши подані суду письмові докази, суд встановив наступні обставини:.
Державне підприємство «Бережанське лісомисливське господарство» зареєстроване як юридична особа 25.05.1994 року Бережанською районною державною адміністрацією.
Судом встановлено, що на підставі направлення від 27.12.2010 року №389-23 і від 25.02.2011 року №125-23 проведено планову виїзну перевірку Державного підприємства «Бережанське лісомисливське господарство» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 року по 31.112.2010 року.
Перевірка проводилась з відома директора Державного підприємства «Бережанське лісомисливське господарство» ОСОБА_4 та в присутності головного бухгалтера ОСОБА_5.
За результатами проведеної перевірки складено акт №59/23-134/00993018 від 21.03.2011 року у якому встановлено порушення позивачем п.п.8.1.2. п.8.1 ст.8 та п.п. «а» п.19.2 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» №889-4 від 22.05.2003 року (який був чинним в період, що перевірявся), а саме: несвоєчасне перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб в сумі 677167,71 грн.
В результаті проведеної перевірки податковим органом на підставі ст.129 Податкового кодексу України позивачу нарахована пеня в розмірі 111279,45 грн. за несвоєчасне перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб. Розрахунок повноти і своєчасності перерахування до бюджету утриманих сум податку з доходів фізичних осіб а також нарахування пені наведено в Довідці від 21.03.2011 року №4/17-01/00993018 «Про результати планової виїзної перевірки правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб», яка є складовою частиною акта перевірки.
Як встановлено в судовому засіданні податок з доходів фізичних осіб нарахований позивачем, але не сплачений в строки, передбачені п.8.1.2 ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».
Повно і всебічно з'ясувавши обставини справи та дослідивши подані суду письмові докази, суд вважає, що позов до задоволення не підлягає виходячи з наступного:
Відповідно до п.8.1.2 ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», який діяв до набрання чинності Податковим кодексом України, податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.
Оскільки строки сплати прив'язано до місячного податкового періоду, то сплата податку провадиться протягом 30 календарних днів після закінчення того місяця, за який нараховано дохід, відповідно до вимог підпункту 5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» який діяв до набрання чинності Податковим кодексом України.
З 01.01.2011 року набрав чинності Податковий кодекс України (далі-Кодекс) і з 01.01.2011 року втратили чинність Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» та Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Відповідно до п.1 підрозділу 1 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України (далі ПК України) - податок на доходи фізичних осіб, нарахований, але не сплачений податковим агентом до бюджету всупереч порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом, на дату набрання чинності цим Кодексом вважається податковим боргом за узгодженим податковим зобов'язанням та підлягає відображенню у податковому розрахунку за результатами першого звітного кварталу, протягом якого набирає чинності цей Кодекс, а також стягується з податкового агента із застосуванням заходів відповідальності, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до п.7.3 ст.7 Подпткового кодексу України будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.
Враховуючи, що перевірка позивача проводилась після набрання чинності ПК України (01.01.2011), суд приходить до висновку, що податковим органом правомірно застосовано положення ПК України при нарахуванні пені за несвоєчасну сплату податку з доходів фізичних осіб. Таким чином спростовується твердження представника позивача про неправомірність застосування податковим органом норм Податкового кодексу України.
Судом встановлено, що нарахований позивачем податок з доходів фізичних осіб в сумі 677167,71 грн. всупереч п.8.1.2 ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» несплачений (не перерахований) ним до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом та несплачений протягом 30 календарних днів після закінчення того місяця, за який нараховано дохід. Сплата податку здійснена позивачем після закінчення вказаних строків погашення, а тому, суд приходить до висновку, що на вказану суму податкового боргу нараховується пеня в порядку, передбаченому ст.129 ПК України.
Відповідно до вимог ст.129 ПК України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 ст.129 ПК України, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.
За таких обставин, суд дійшов до висновку, що дії податкового органу щодо нарахування пені є правомірними, а тому, позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.
На поданих представникам позивача платіжних дорученнях відсутні підпис та дата зарахування сум податку на відповідний рахунок Державного казначейства України, тому вони не є належним доказом дати фактичної сплати сум податку з доходів фізичних осіб, а тому суд критично оцінює твердження представника позивача щодо неправильності здійснення нарахування пені.
Керуючись ст.ст. 72, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства, суд,-
В задоволені адміністративного позову Державного підприємства «Бережанське лісомисливське господарство» до Бережанської міжрайонної державної податкової інспекції про скасування акту, визнання незаконними дій та скасування пені - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядок і строки, передбачені статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.254 КАС України.
В повному обсязі постанова складена і підписана 14 червня 2011 року.
Головуючий суддя Баб'юк П.М.
копія вірна
Суддя Баб'юк П.М.