Справа № 2-а/1970/1104/11
05 травня 2011 р.м.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі:
головуючого судді Баб'юка П.М. при секретарі Михайловській Н.В.
за участю:
позивача: ОСОБА_1;
представника відповідача: ОСОБА_2;
розглянувши у відкритому судовому засіданні залі суду у місті Тернополі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження та закриття виконавчого провадження, -
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції ОСОБА_2 про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження №22555348 від 08.11.2010 та закриття виконавчого провадження.
В судовому засіданні за згодою позивача неналежного відповідача - Головний державний виконавець Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції ОСОБА_2 було замінено на належного - Перший відділ державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції (надалі - Перший відділ ДВС ТМУЮ).
Позивач вважає, що постанова Першого відділу ДВС ТМУЮ ВП №22555348 від 08.11.2010 не відповідає п.1 ч.1 ст.22 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон) оскільки пропущений строк для пред'явлення постанови в справі про адміністративне правопорушення від 02.07.2010 серія ВК №129490 до виконання.
Крім цього, позивач вважає, що постанова в справі про адміністративне правопорушення, яка пред'явлена до виконання не відповідає вимогам Закону оскільки в ній не зазначений його ідентифікаційний номер, а тому державний виконавець повинен був відмовити у відкритті виконавчого провадження. Також вказав, що сума яка вказана у оскарженій постанові про відкриття виконавчого провадження не відповідає сумі штрафної санкції, яка зазначена у постанові в справі про адміністративне правопорушення від 02.07.2010 серія ВК №129490.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала, подала заперечення на позовну заяву від 27.04.2011 №19/16821-10 в якому зазначено, що постанова в справі про адміністративне правопорушення від 02.07.2010 серія ВК №129490 пред'явлена для виконання в строки, передбачені Законом, а саме 06.08.2010, що підтверджується штампом та підписом службової особи відповідача в журналі реєстрації виконавчих документів поданих на виконання відділом ДАІ з обслуговування адміністративної території м. Тернополя та автомобільно-технічної інспекції.
Зазначила, що у зв'язку з великим обсягом роботи та відсутністю достатньої кількості працівників виконавче провадження по виконанню вказаної постанови було відкрито 08.11.2010, після того, як 28.10.2010 начальником головного управління юстиції у Тернопільській області вказана постанова від 02.07.2010 серія ВК №129490 вилучена у Першого відділу ДВС ТМУЮ та передана державному виконавцю 04.11.2011, який в свою чергу виніс постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №22555348 від 08.11.2010. Зазначена постанова про відкриття виконавчого провадження у відповідності з вимогами ст..27 Закону України «Про виконавче провадженні» (в редакції чинній на час відкриття виконавчого провадження) надіслана сторонам простою кореспонденцією.
Щодо посилань позивача на невідповідність документу поданого для виконання вимогам Закону України "Про виконавче провадження" (не зазначений ідентифікаційний номер боржника) представник відповідача вказала, що в даному випадку відсутність ідентифікаційного номеру боржника у виконавчому документі не є підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження.
Стосовно невідповідності суми яка вказана у оскарженій постанові про відкриття виконавчого провадження (500 грн.) сумі штрафної санкції, яка зазначена у постанові в справі про адміністративне правопорушення від 02.07.2010 серія ВК №129490 (510 грн.) зазначила, що це є арифметичною помилкою виконавця і не є підставою для скасування самої постанови про відкриття виконавчого провадження.
Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши подані суду письмові докази, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити, з наступних підстав:
Постанова в справі про адміністративне правопорушення серія ВК №129490 винесена інспектором ДПС ВДАІ м. Рівне 02.07.2010.
У п.2 вказаної постанови зазначено, що у разі несплати ОСОБА_1 штрафу в розмірі 255 грн. протягом 15 днів, на підставі ч.2 ст.308 КУпАП, з метою примусового виконання постанови органами державної виконавчої служби стягнути з правопорушника подвійний розмір штрафу в сумі 510 грн.
Строк пред'явлення даної постанови до виконання (02.10.2010) зазначений в самій постанові і відповідає вимогам ст.21 Закону України "Про виконавче провадження" в редакції чинній на час прийняття виконавчого документа до виконання.
Супровідним листом відділу ДАІ з обслуговування адміністративної території м. Тернополя та автомобільно-технічної інспекції від 04.08.2010 №8760/1 постанова в справі про адміністративне правопорушення серія ВК №129490 від 02.07.2010 пред'явлена до виконання у Перший відділ ДВС ТМУЮ.
Вказана постанова отримана Першим відділом державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції 06.08.2010, що підтверджується штампом та підписом службової особи відповідача в журналі реєстрації виконавчих документів поданих на виконання відділом ДАІ з обслуговування адміністративної території м. Тернополя та автомобільно-технічної інспекції.
З пояснень представника відповідача та матеріалів справи судом встановлено, що 28.10.2010 начальником головного управління юстиції у Тернопільській області вказана постанова від 02.07.2010 серія ВК №129490 вилучена у Першого відділу ДВС ТМУЮ та 04.11.2011 передана державному виконавцю, що підтверджується описом вилучених документів.
08.11.2010 р. головним державним виконавцем першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції ОСОБА_2 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №22555348 по виконанню постанови в справі про адміністративне правопорушення від 02.07.2010 серія ВК №129490 про стягнення з ОСОБА_1 в користь держави штрафу в розмірі 500 грн.
Постанова про відкриття виконавчого провадження направлена позивачу 08.11.2010 супровідним листом №19/33238-10. 25.03.2011 державним виконавцем на адресу позивача надіслано виклик за вих.№19/10132-10.
Дослідивши докази по справі суд приходить до переконання що заявлений позивачем (ОСОБА_1С.) позов до задоволення не підлягає виходячи з наступного:
До правовідносин по даній справі щодо відкриття виконавчого провадження застосовуються норми Закону України "Про виконавче провадження" в редакції чинній до 01.01.2011.
Відповідно до ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" (далі по тексту - Закон), державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, зазначеного в статті 3 цього Закону.
Супровідним листом відділу ДАІ з обслуговування адміністративної території м. Тернополя та автомобільно-технічної інспекції від 04.08.2010 №8760/1 постанова в справі про адміністративне правопорушення серія ВК №129490 від 02.07.2010 надіслана у Перший відділ ДВС ТМУЮ.
Строк пред'явлення даної постанови до виконання відповідно до вимог Закону становить три місяці, тобто 02.10.2010.
Штамп відповідача від 02.11.2010 на супровідному листі відділу ДАІ з обслуговування адміністративної території м. Тернополя та автомобільно-технічної інспекції від 04.08.2010 №8760/1 свідчить про дату реєстрації постанови у Першому відділі ДВС ТМУЮ після її вилучення керівником та не є належним доказом пропущення строку на пред'явлення виконавчого документа до виконання, оскільки в судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи (журнал реєстрації виконавчих документів поданих на виконання відділом ДАІ з обслуговування адміністративної території м. Тернополя та автомобільно-технічної інспекції), що постанова отримана відповідачем (пред'явлена стягувачем до виконання) 06.08.2010.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що строк пред'явлення виконавчого документа до виконання не пропущений стягувачем.
Щодо посилань позивача на невідповідність документу поданого для виконання вимогам Закону України "Про виконавче провадження", а саме не зазначений ідентифікаційний номер боржника, слід зазначити наступне:
Згідно вимог п.3 ч.1 ст.19 Закону у виконавчому документі повинні бути зазначені: найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за його наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за його наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші відомості, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, такі як дата і місце народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника тощо.
З аналізу вказаної норми Закону, суд приходить до висновку, що вимоги до виконавчого документа в частині обов'язковості зазначення індивідуального ідентифікаційного номеру стягувача та боржника за його наявності стосуються фізичних осіб при стягненні податкового боргу.
В даному випадку постановою в справі про адміністративне правопорушення серія ВК №129490 від 02.07.2010 накладено на позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу за адміністративне правопорушення на транспорті (перевищення встановлених обмежень швидкості руху) відповідальність за яке передбачена ст.122 КУпАП.
Враховуючи наведене, заборгованість по сплаті вказаної штрафної санкції не є податковою заборгованістю (боргом), а тому на думку суду в даному випадку зазначення індивідуального ідентифікаційного номеру боржника у виконавчому документі не є обов'язковим.
Крім цього, відповідно до абзацу 5 п.1.8 «Інструкції про проведення виконавчих дій», затвердженої наказом Міністерства юстиції України 15 грудня 1999 р. N 74/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 грудня 1999 р. за N 865/4158 (далі - Інструкція) - постанова державного виконавця про відкриття виконавчого провадження не може бути скасована лише з формальних підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 19 Закону, які не перешкоджають подальшому провадженню виконавчих дій.
Щодо невідповідності суми штрафної санкції яка вказана у оскарженій постанові про відкриття виконавчого провадження (500 грн.) сумі штрафної санкції, яка зазначена у постанові в справі про адміністративне правопорушення від 02.07.2010 серія ВК №129490 (510 грн.) суд вважає що вказана арифметична помилка не є підставою для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №22555348 від 08.11.2010.
Крім цього, слід зазначити, що згідно вимог п.1.8 Інструкції керівнику органу державної виконавчої служби надано право з власної ініціативи або за заявою сторін виконавчого провадження виправити допущені в процесуальних документах, винесених державним виконавцем, який йому безпосередньо підпорядкований, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься постанова.
Відповідно до ч.3 ст.83 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції що діє з 09.03.2011 правом виправити допущені в процесуальних документах граматичні чи арифметичні помилки також наділені державний виконавець або начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.
Враховуючи наведене, суд вважає, що вимоги позивача про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №22555348 від 08.11.2010 та закриття виконавчого провадження до задоволення не підлягають, а тому у задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити.
Керуючись, ст.ст.2,71,153, 158-163, 181 КАС України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №22555348 від 08.11.2010 та закриття виконавчого провадження - відмовити в повному обсязі.
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд у порядок і строки, передбачені статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
В повному обсязі постанова складена і підписана 10 травня 2011 року.
Головуючий суддя Баб'юк П.М.
копія вірна
Суддя Баб'юк П.М.