Справа № 2-а/1970/505/11
09 березня 2011 р.м.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі:
головуючого Баб'юка П.М.
при секретарі судового засідання Михайловській Н.В.
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні залі суду у місті Тернополі адміністративну справу за позовом ВАТ «Тернопільське об'єднання «Текстерно» до Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі про скасування рішення, -
Відкрите акціонерне товариство «Тернопільське об'єднання «Текстерно» звернулося з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі про скасування рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені № 115 від 03.02.2011 року
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, суду пояснив, що управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі 03 лютого 2011 року винесло рішення № 115 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату ВАТ «Тернопільське об'єднання «Текстерно» страхових внесків. Позивач не погоджується з даним рішенням і вважає, що воно є безпідставним і таким, що суперечать вимогам ухвали Господарського суду Тернопільської області від 11.06.2003 року, якою порушено провадження у справі № 1/Б-294 про визнання банкрутом ВАТ «Тернопільське об'єднання «Текстерно» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Оскільки мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідно до Закону № 2343-ХІІ діє протягом провадження у справі про банкрутство, то штрафи, визначенні Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-ІV (далі - Закон № 1058-ІV) на час дії мораторію не застосовуються. Тобто, боржник повинен виконувати зобов'язання, що виникли після введення мораторію, але за їх невиконання або неналежне виконання неустойка і інші санкції не застосовуються.
Представник відповідача в судовому засіданні, заперечуючи проти позову, суду пояснив, що рішення № 115 від 03.02.2011 року прийняте Управлінням Пенсійного фонду України в м. Тернополі у межах повноважень та у спосіб, що передбачений п.2 ч.9 ст.106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003р. №1058-ІV, який діяв на момент прийняття оскарженого рішення.
Зазначив, що мораторій на задоволення вимог кредиторів не зупиняє виконання боржником зобов'язань щодо сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, які виникли після дня введення мораторію, а отже, і не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення, а тому позовні вимоги не підлягають до задоволення.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши подані суду письмові докази, суд встановив наступне:
До правовідносин щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, які виникли між сторонами справи, застосовуються норми Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. № 1058-ІV, в редакції, чинній на відповідний базовий звітній період, за який відбувалась сплата (зарахування) внесків, а саме: з 2008 по 2010 роки включно, тобто до внесення змін згідно з Законом України від 08.07.2010 р.N2464-VI (набрав чинності 01.01.2011р.).
Згідно вимог ч.6 ст.20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. № 1058-ІV (далі - Закон №1058) страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий період не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Відповідно до ч.2 та п.2 ч.9 ст.106 Закону №1058 в редакції чинній до 01.01.2011р. суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/ або не сплачені страхувальниками у строки, визначені в ст.20 цього Закону вважаються простроченою заборгованістю і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсоток зазначених сум коштів, розрахована за кожен день простроченого платежу.
Згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який, є спеціальним законом щодо загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, до всіх боржників без винятку застосовуються фінансові санкції та нарахування пені.
Відповідно до ч.15 Прикінцевих положень Закону №1058 до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
На підставі п.2 ч.9 ст.106 Закону №1058 управлінням Пенсійного фонду України в м. Тернополі прийнято рішення №115 від 03.02.2011р., яким, за невиконання зобов'язань щодо сплати страхових внесків до позивача застосовано штраф у розмірі 55 092,67 грн. та нарахована пеня в розмірі 479 405,45 грн. за період з 20.08.2008 року по 26.01.2011 року.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 11 червня 2003 року порушено провадження у справі про банкрутство ВАТ «Тернопільське об'єднання «Текстерно» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» для цілей цього Закону термін мораторій на задоволення вимог кредиторів вживається у такому значенні - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
Стаття 12 Закону встановлює наслідки введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, зокрема: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).
Проте, слід зазначити, що вказані наслідки стосується лише тих зобов'язань на які поширюється мораторій, тобто, термін виконання яких настав до дня введення мораторію.
Нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та економічних санкцій по всіх видах заборгованості за зобов'язаннями, припиняється, згідно з ч.1 ст.23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», лише з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
З аналізу вказаних норм суд приходить до висновку, що мораторію на задоволення вимог кредиторів поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів. На поточні зобов'язання, термін виконання яких настав після введення мораторію, мораторій не поширюється, а тому, за невиконання (неналежне виконання) вказаних зобов'язань до боржника може бути застосовано штрафні санкції та пеня в порядку, визначеному нормами чинного законодавства.
Мораторій не зупиняє виконання боржником зобов'язань щодо сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, які виникли після дня введення мораторію, а отже, не припиняє заходів спрямованих на їх забезпечення.
Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі рішенням №115 від 03.02.2011р. застосувало до позивача штрафні санкції та пеню за несвоєчасну сплату поточної заборгованості по страхових внесках, яка виникла після встановлення мораторію, а саме: за період з 20.08.2008 року по 26.01.2011 року. Наявність вказаної поточної заборгованості та невчасна її сплата ВАТ «Тернопільське об'єднання «Текстерно» підтверджується обґрунтованим розрахунком фінансової санкції. Також слід відмітити, що заперечень щодо розміру поточної заборгованості, періоду її виникнення та терміну сплати від позивача чи представника позивача не надходило.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ВАТ «Тернопільське об'єднання «Текстерно» не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 153,158-163,167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволені позову ВАТ «Тернопільське об'єднання «Текстерно» до Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі про скасування рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені від 03.02.2011 року №115 - відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний у порядок і строк, передбачені статтями 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
В повному обсязі постанова складена і підписана 11.03.2011 року.
Головуючий суддя Баб'юк П.М.
копія вірна
Суддя Баб'юк П.М.