Справа № 2-а/1970/646/11
24 березня 2011 р.м.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Баб'юка П.М.
при секретарі - Михайловській Н.В.,
за участю: представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом Прокурора міста Тернополя до Тернопільської міської ради про визнання незаконним рішення та зобов'язання вчинити дії,
Прокурор міста Тернополя звернувся до суду з позовом до Тернопільської міської ради з позовом про визнання незаконним та зобов'язання привести у відповідність із вимогами законодавства Додатку № 19 до рішення Тернопільської міської ради від 05.01.2011 року №6/4/51 «Про затвердження положення про виконавчі органи міської ради» та про визнання незаконним та скасування пункту 1 рішення Тернопільської міської ради від 24.02.2011 року №6/6/44 «Про розгляд протестів прокурора».
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що згідно із Додатком № 19 до рішення Тернопільської міської ради від 05.01.2011 року № 6/4/51 «Про затвердження положень про виконавчі органи міської ради» затверджено ОСОБА_3 про Службу у справах неповнолітніх та дітей Тернопільської міської ради. Зазначене ОСОБА_3 прийнято з порушенням вимог законодавства оскільки відповідно до статті 6 Сімейного кодексу України визначено, що правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття. Дитина може бути малолітньою до досягнення нею чотирнадцяти років та неповнолітньою у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей» здійснення соціального захисту дітей і профілактики серед них правопорушень покладається в межах визначеної компетенції на спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у справах сім'ї, дітей та молоді, уповноважений орган влади Автономної Республіки Крим у справах сім'ї, дітей та молоді, служби у справах дітей обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, виконавчих органів міських і районних у містах рад.
24 січня 2011 року прокурором міста Тернопіль було внесено протест № 90-600 вих-11 на пункт 19 рішення Тернопільської міської ради від 05 січня 2011 року № 6/4/51, з Додатком 19 з мотивів наведених у позовній заяві. Пунктом 1 рішенням Тернопільської міської ради від 24 лютого 2011 року № 6/6/44 протест прокурора було відхилено.
Підставою внесення протесту прокурора стало те, що стаття 6 Сімейного кодексу України передбачає, що правий статус дитини має особа до досягнення нею повнолітня, а Тернопільська міська рада оскарженим рішенням самостійно визначила правовий статус неповнолітніх, виокремивши їх із правового статусу дитини.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечив і пояснив, що позовні вимоги вважає безпідставними і такими, що не підлягають до задоволення, оскільки ОСОБА_3 про Службу у справах неповнолітніх та дітей Тернопільської міської ради, затверджене рішенням Тернопільської міської ради від 05.01.2011 року № 6/4/51 не суперечить вимогам законодавства.
Суд, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Рішенням Тернопільської міської ради від 05 січня 2011 року № 6/4/51 «Про затвердження положень про виконавчі органи міської ради» було затверджено ОСОБА_3 про Службу у справах неповнолітніх та дітей Тернопільської міської ради, згідно Додатку 19 до цього Рішення.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей» здійснення соціального захисту дітей і профілактики серед них правопорушень покладається в межах визначеної компетенції, поряд з іншими, на служби у справах дітей виконавчих органів міських рад.
Згідно частини 1 статті 54 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення) рада у межах затверджених нею структури і штатів може створювати відділи, управління та інші виконавчі органи для здійснення повноважень, що належать до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад. Частина 4 цієї статті передбачає, що положення про відділи, управління та інші виконавчі органи ради затверджуються відповідною радою.
Враховуючи наведене, оскаржене рішення прийняте Тернопільською міською радою у межах повноважень що передбачені чинним законодавством України.
24 січня 2011 року прокурором міста Тернопіль було внесено протест № 90-600 вих-11 на пункт 19 рішення Тернопільської міської ради від 05 січня 2011 року № 6/4/51, з Додатком 19. Пунктом 1 рішення Тернопільської міської ради від 24 лютого 2011 року №6/6/44 «Про розгляд протестів прокурора міста Тернополя» вказаний протест прокурора було відхилено.
Підставою внесення протесту прокурора стало те, що на думку прокурора назва структурного підрозділу міської ради «Служба у справах неповнолітніх та дітей» не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки стаття 6 Сімейного кодексу України передбачає, що правий статус дитини має особа до досягнення нею повнолітня, а Тернопільська міська рада оскарженим рішенням самостійно визначила правовий статус неповнолітніх, виокремивши їх із правового статусу дитини.
Відповідно до статті 6 Сімейного кодексу України «дитина», як правова категорія має чітко визначену вікову межу - 18 років. При цьому діти можуть бути малолітні - до досягнення ними чотирнадцяти років та неповнолітніми - у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років. Тобто, термін «неповнолітній» є родовим поняттям щодо видового терміну «дитина».
Згідно пояснень представника відповідача зазначення неповнолітніх в назві Служби у справах неповнолітніх та дітей Тернопільської міської ради викликане тим, що особлива увага в роботі цього підрозділу приділяється саме неповнолітнім дітям віком від 14 до 18 років, оскільки вони наділені неповною цивільною дієздатністю, можуть вступати у трудові відносини, у випадках передбачених законом притягатися до кримінальної відповідальності, мають психологічні особливості пов'язані із підлітковим віком, а тому становлять категорію дітей, яка потребує додаткової уваги та роботи виконавчих органів влади.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2007 року № 1068 затверджено Типове положення про службу у справах дітей обласної, Київської та Севастопольської міської державної адміністрації та Типове положення про службу у справах дітей районної, районної у містах Києві та Севастополі державної адміністрації. Пунктом 5 цієї постанови органам місцевого самоврядування рекомендовано розробити положення про службу у справах дітей на основі згаданих Типових положень.
Як пояснив представник відповідача, з чим також погодився представник позивача ОСОБА_3 про Службу у справах неповнолітніх та дітей Тернопільської міської ради, яке затверджене п.19 оскарженого рішення Тернопільської міської ради від 05.01.2011 року № 6/4/51 «Про затвердження положень про виконавчі органи міської ради» відповідає рекомендованим Кабінетом Міністрів України Типовим положенням, не суперечить їм, а отже повноваження Служби у справах неповнолітніх та дітей Тернопільської міської ради є такими, що відповідають визначеній законодавством компетенції.
Крім цього, слід зазначити, що оскарженим рішенням Тернопільської міської ради не визначено назви вказаного структурного підрозділу, а лише затверджено ОСОБА_3 про цей орган, а тому суд критично оцінює посилання прокурора на невідповідність назви зазначеного органу вимогам чинного законодавства як підставу для визнання незаконним п.19 рішення Тернопільської міської ради від 05.01.2011 року № 6/4/51 «Про затвердження положень про виконавчі органи міської ради».
Підсумовуючи наведене, суд приходить до висновку, що в ході судового розгляду позивачем не надано, а судом не здобуто доказів порушення відповідачем вимог чинного законодавства при прийнятті оскарженого рішення в частині затвердження ОСОБА_3 про Службу у справах неповнолітніх та дітей Тернопільської міської ради.
Враховуючи наведене, вимоги прокурора про визнання незаконним та скасування пункту 1 рішення Тернопільської міської ради від 24.02.2011 року № 6/6/44 «Про розгляд протестів прокурора міста Тернополя» теж не підлягають до задоволення.
Керуючись ст.ст. 2,71,153,158-163 КАС України, суд,-
У задоволенні позову прокурора м. Тернополя до Тернопільської міської ради про визнання незаконним п.19 рішення Тернопільської міської ради №6/4/51 від 05.01.2011 «Про затвердження положень про виконавчі органи міської ради», зобов'язання привести його у відповідність до вимог законодавства та визнання незаконним і скасування п.1 рішення Тернопільської міської ради №6/6/44 від 24.02.2011 «Про розгляд протестів прокурора міста Тернополя» - відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд у порядок і строк, передбачені статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
В повному обсязі постанова складена і підписана 29 березня 2011 року.
Головуючий суддя Баб'юк П.М.
копія вірна
Суддя Баб'юк П.М.