Справа № 2-а/1970/894/11
14 квітня 2011 р.м.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі
головуючого судді Баб'юка П.М. при секретарі Михайловській Н.В.,
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1;
відповідача - ОСОБА_2;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Тернополі адміністративну справу за позовною заявою Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції до суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
Тернопільська об'єднана державна податкова інспекція (далі - Позивач) звернулась до суду з позовом до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 (далі - Відповідач) про стягнення податкового боргу по орендній платі за землю в сумі 2149,20 грн.
Позов вмотивовано тим, що відповідач вчасно не сплатив узгоджене податкове зобов'язання по орендній платі за землю, внаслідок чого утворилась заборгованість.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі та пояснив, що внаслідок перевірки виявлено порушення відповідачем ст..ст.2,13,14,17 Закону України «Про плату за землю». На підставі акта перевірки винесене податкове повідомлення-рішення від 25.01.2010 №0000591502/0, яке у зв'язку з неможливістю його вручення поштою вивішене не дошці оголошень. Зазначив, що вказане податкове повідомлення-рішення та перша і друга податкові вимоги не оскаржені відповідачем у встановленому порядку, а тому вважає, що заборгованість є узгодженою і підлягає стягненню в судовому порядку.
Відповідач заперечив проти задоволення позову та вважає, що борг є неузгодженим, оскільки податкове повідомлення-рішення не отримував і його не було вивішено на дошку оголошень. Відмітив, що земельна ділянка за адресою м. Тернопіль, вул. С. Ринок, 1 площею 24,1 кв.м. ним не орендується. В судовому засіданні відповідач підтвердив, що податкове повідомлення-рішення та вимоги ним не оскаржувалися. Зазначив, що друга податкова вимога від 07 травня 2010 року №2/2046 отримана ним, проте не оскаржена у зв'язку з тим, що йому не було відомо звідки взялась заборгованість.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши подані суду письмові докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
ОСОБА_2 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності фізична особа-підприємець 28.11.1995р. Відповідач перебуває на обліку в Тернопільській ОДПІ з 28.11.1995 року.
Відповідно до акта перевірки від 14.12.2009 року №11933/7/15-02/НОМЕР_1 виявлено порушення відповідачем ст..ст.2,13,14,17 Закону України «Про плату за землю», а саме: не подано податкову декларацію орендної плати за земельну ділянку на 2009 рік, нарахування та сплата орендної плати не проводилась, в зв'язку з чим занижено суму податкового зобов'язання в розмірі 279,20 грн.
На підставі вказаного акту перевірки податковим органом на підставі п.п.17.1.1 та 17.1.2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (чинного на час виникнення вказаних правовідносин) винесено податкове повідомлення-рішення №0000591502/0 від 25.01.2010, яке надіслано відповідачу рекомендованим листом. У зв'язку з неможливістю вручення вказаного рішення поштою (повернуто за закінченням терміну зберігання) працівниками податкового органу складено відповідний акт від 03.03.2010 та розміщено рішення на дошці оголошень.
Відповідно до «Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій» затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України 21.06.2001 N 253 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 27.05.2003 N 247, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 червня 2003 р. за N467/7788 (чинного на момент узгодження податкового зобов'язання):
«Якщо податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, то працівник структурного підрозділу, у якому складено таке податкове повідомлення, на підставі інформації від структурного підрозділу, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, або відповідальна особа, визначена керівником податкового органу для виконання таких функцій, у день надходження до податкового органу такої інформації оформляє відповідний акт, у якому вказує причину, яка призвела до неможливості вручення податкового повідомлення. Зазначений акт долучається до справи платника податків. У той самий день структурний підрозділ, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, або відповідальна особа, визначена керівником податкового органу для виконання таких функцій, розміщує податкове повідомлення на дошці податкових оголошень (повідомлень), установленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такого податкового повідомлення на дошці податкових оголошень (повідомлень), зафіксований в акті про неможливість його вручення платнику податків, вважається днем його вручення.»
Враховуючи наведене, та те, що фізична особа-підприємець ОСОБА_2 не оскаржував вказане податкове повідомлення-рішення у встановленому порядку, суд критично оцінює посилання відповідача на неузгодженість податкового зобов'язання.
Податкова вимога від 07 травня 2010 року №2/2046 отримана відповідачем, що не заперечувалось ним у судовому засіданні та не оскаржена у встановленому порядку.
Крім цього, слід відмітити, що у 2008 році відповідачем подавалась податкова декларація орендної плати за земельну ділянку за адресою м. Тернопіль, вул. С. Ринок, 1 площею 24,1 кв.м. і відповідно до додатку 1 до вказаної декларації ОСОБА_2 зазначив, що вказана земельна ділянка надана у користування Тернопільською міською радою на підставі договору оренди від 15.12.2006 року.
Відповідно до ст.2 Закону України «Про плату за землю» (в редакції чинній на час вказаних правовідносин) використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.
Відповідно до ч.1ст.17 Закону України «Про плату за землю» (в редакції чинній на час вказаних правовідносин) податкове зобов'язання по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Платники орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності самостійно обчислюють суму орендної плати щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.
Відповідно до п. 41.5 ст. 41 Податкового кодексу України визначено, що органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.
Пунктом 87.11 ст. 87 Податкового Кодексу України встановлено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи.
Згідно п.102.4 ст.102 Податкового кодексу України у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
Отже, станом на день подання позову за відповідачем рахується податковий борг по орендній платі за землю в сумі 2149,20 грн. Вказана заборгованість виникла за період з 01.01.2009 року по 31.10.2009 року підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме: актом перевірки від 14.12.2009 року №11933/7/15-02/НОМЕР_1, розрахунком штрафних санкцій до акта перевірки, податковим повідомленням-рішенням №0000591502/0 від 25.01.2010, другою податковою вимогою від 07 травня 2010 року №2/2046, даними облікової картки платника та довідкою про наявність податкового боргу від 17.11.2010 року.
Враховуючи те, що відповідач в добровільному порядку суму податкового боргу не сплатив, податкове повідомлення-рішення у встановленому порядку не оскаржив, суд приходить до висновку, що позов Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 94,153,158-167 КАС України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (вул. Старий Ринок,1/64, м. Тернопіль Тернопільської області, ід.код НОМЕР_1) заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами з орендної плати за землю в сумі 2149 (дві тисячі сто сорок дев'ять) грн. 20 коп.
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд у порядку і строки, передбачені статтями 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено і підписано 18 квітня 2011 року.
Головуючий суддя Баб'юк П.М.
копія вірна
Суддя Баб'юк П.М.