ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
09 грудня 2015 року Справа № 813/4937/15
15 год. 57 хв.
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючий суддя Кравців О.Р.,
секретар судового засідання Приймак С.І.,
позивач ОСОБА_1,
від відповідача 1, 2 Заставний Р.А.,
від відповідача 3 не прибув,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання протиправною бездіяльності.
Суть справи.
До Львівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича (далі - відповідач 1, Уповноважений), Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича (далі - відповідач 2, Уповноважений), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - відповідач 3, Фонд, ФГВФО), в якому з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог /Т.І а.с.209-210/, просить визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича щодо не включення ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до списку вкладників, які отримують кошти в межах гарантованої суми за рахунок цільової позики Фонду гарантування вкладів фізичних осіб як вкладника по Договору №10006010170124 банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая on-line" у євро від 28.01.2015 року та як вкладника по Договору № 004-13550-280115 банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая on-line" у євро від 28.01.2015 року.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем 1 всупереч вимогам Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" не включено позивача до списку вкладників, які отримують кошти в межах гарантованої суми за рахунок цільової позики Фонду.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.
Уповноважений проти позову заперечив повністю з підстав викладених у письмовому запереченні /Т.І а.с.110-114/. Вважає дії Уповноваженого законними та обґрунтованими, а позовні вимоги безпідставними та передчасними, оскільки Уповноважений не міг включити позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами до тих пір, поки не закінчилася призначена ним перевірка на предмет виявлення нікчемних правочинів. Просив у задоволенні адміністративного позову відмовити.
Відповідач 3 у судове засідання не з'явився, уповноваженого представника не направив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, заперечив проти адміністративного позову з підстав викладених у письмовому запереченні /Т.І а.с.168-171/. Вважає позовні вимоги до Фонду передчасними та просить суд відмовити у задоволенні позову.
Суд заслухав пояснення позивача та представника відповідача, з'ясував обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, а також ті, які мають інше значення для вирішення справи, повно, всебічно та об'єктивно дослідив докази у справі, та -
Між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» та позивачем 28.01.2015 року укладено договір №10006010170124 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая on-line» у євро; сума вкладу 4845,94 євро; вклад залучено на строк до 28.04.2015 року /Т.І а.с.16/.
Також, між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» та позивачем 28.01.2015 року укладено договір №004-13550-280115 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая on-line» у євро; сума вкладу 1013,64 євро; вклад залучено на строк до 28.04.2015 року /Т.ІІ а.с.17/.
Постановою Правління Національного банку України № 150 від 02.03.2015 року ПАТ «Дельта Банк» віднесено до категорії неплатоспроможних /Т.І а.с.154-157/.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 51 від 02.03.2015 року на підставі постанови Правління Національного банку України № 150 від 02.03.2015 року, вирішено розпочати процедуру виведення ПАТ «Дельта Банк» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації; тимчасову адміністрацію запровадити на 3 місяці з 03.03.2015 року по 02.06.2015 року включно; призначити Уповноваженим на здійснення тимчасової адміністрації Кадирова Владислава Володимировича /Т.І а.с.158-159/.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду № 71 від 08.04.2015 року внесено зміни до рішення № 51 від 02.03.2015 року, та запроваджено тимчасову адміністрацію строком на 6 місяців з 03.03.2015 року до 02.09.2015 року /Т.І а.с.160/.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду № 147 від 03.08.2015 року продовжено строк здійснення тимчасової адміністрації до 02.10.2015 року включно /Т.І а.с.161/.
На веб-сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 17.07.2015 року розміщено повідомлення, згідно з яким з 20.07.2015 року Фонд розпочинає виплати коштів вкладникам даного банку за договорами, строк дії яких закінчився до 30 квітня 2015 року включно, а також продовжуються виплати коштів вкладникам за договорами банківського вкладу, строк дії яких закінчився раніше, та за договорами банківського рахунку (поточні та карткові рахунки).
З 17.07.2015 року позивач звертався до ПАТ «Дельта Банк» з вимогами про повернення вкладених за договорами коштів, однак банк відмовляв йому у цьому мотивуючи тим, що ОСОБА_1 не включений до списку осіб, які мають право на отримання коштів.
Однак, після закінчення діяльності тимчасової адміністрації виконавчою дирекцією Фонду Кадирова Владислава Володимировича з 03.10.2015 року призначено Уповноваженим на здійснення ліквідації АТ «Дельта Банк». У першій половині жовтня 2015 року ОСОБА_1 внесено до списку осіб, які мають право на отримання коштів та виплачено кошти за договорами банківського вкладу.
Частиною 3 ст. 72 КАС України передбачено, що обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.
Вищевказані обставини сторонами визнаються, а тому суд звільняє сторони від їх доказування.
Проте, позивач вважаючи, що бездіяльність суб'єкта владних повноважень у частині не включення його до списку осіб, які мають право на отримання коштів є протиправною, звернувся до суду з відповідним позовом.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
До адміністративних судів згідно з ч. 2 цієї ж статті можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Юрисдикція адміністративних судів, відповідно до ч. 1 ст. 17 КАС України, поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків встановлені Законом України від 23.02.2012 р. №4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон №4452-VI).
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону №4452-VI тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом (п. 16).
Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 3 Закону №4452-VI Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом. Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об'єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні. Фонд є суб'єктом управління майном, самостійно володіє, користується і розпоряджається належним майном, вчиняючи стосовно нього будь-які дії (у тому числі відчуження, передача в оренду, ліквідація), що не суперечать законодавству та меті діяльності Фонду.
Частиною 1 ст. 11 цього Закону передбачено, що управління поточною діяльністю Фонду здійснює виконавча дирекція Фонду.
Повноваження виконавчої дирекції Фонду визначені, зокрема у п. 2 та п. 4 ч. 3 ст. 12 Закону №4452-VI, відповідно яких виконавча дирекція Фонду у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до розділу V цього Закону; приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.
Згідно з приписами ст. 26 Закону №4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000,00 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами (ч. 1 ст. 26).
Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку (ч. 2 ст. 26).
Відшкодування коштів за вкладом в іноземній валюті відбувається в національній валюті України після перерахування суми вкладу за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим Національним банком України на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації відповідно до статті 36 цього Закону (ч. 5 ст. 26).
Відповідно до вимог встановлених ст. 27 Закону №4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку (ч. 1 ст. 27).
Уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, з визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (ч. 2 ст. 27).
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника (ч. 3 ст. 27).
Протягом трьох робочих днів (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 20 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку (ч. 5 ст. 27).
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 37 Закону №4452-VI Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право продовжувати, обмежувати або припиняти здійснення банком будь-яких операцій.
Згідно з ст. 38 Закону №4452-VI протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
Закріплений у ч. 1 ст. 11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ч. 1 ст. 138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.
За правилами, встановленими ч. 1 та ч. 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З матеріалів справи судом встановлено, що з метою дотримання вимог Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Уповноваженим створено Комісію з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями АТ "Дельта Банк". За наказом Уповноваженої особи №408 від 29.05.2015 року "Щодо продовження роботи Комісії з перевірки вкладів фізичних осіб АТ "Дельта Банк" та створення Комісії з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями АТ "Дельта Банк", визначено здійснити на підставі протоколів Комісій з перевірки вкладів фізичних осіб АТ "Дельта Банк", наданих у порядку, передбаченому п. 6 та п. 7 цього Наказу, перевірку правочинів (договорів) фізичних осіб, в тому числі договорів банківського вкладу (депозиту), вчинених (укладених) АТ "Дельта Банк" протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (в тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, передбачених ч. 3 ст. 38 Закону; встановлено строк перевірки правочинів (договорів) фізичних осіб, в тому числі, договорів банківського рахунку та договорів банківського вкладу до 31.08.2015 року /Т.І а.с.141/.
Також, у зв'язку з прийняттям Рішення Виконавчою дирекцією Фонду №174/15 від 27.07.2015 року про погодження зняття тимчасового обмеження щодо виплати коштів вкладникам за деякими категоріями операцій, а також у зв'язку з прийняттям рішення Виконавчої дирекції Фонду №147 від 03.08.2015 року про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у АТ "Дельта Банк" до 02.10.2015 року, наказом Уповноваженого №691 від 07.08.2015 року продовжено строк перевірки вкладів фізичних осіб до 01.10.2015 року; продовжено строк здійснення перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями АТ "Дельта Банк" правочинів (договорів) фізичних осіб, в тому числі договорів банківського рахунку та договорів банківського вкладу (депозиту) вчинених (укладених) АТ "Дельта Банк" протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (в тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, передбачених ч. 3 ст. 38 Закону, до 01.10.2015 року /Т.І а.с.142/.
Таким чином, строк перевірки правочинів продовжено на період здійснення тимчасової адміністрації.
Суд погоджується з позицією відповідача в тій частині, що вищевказаними нормами Закону №4452-VI визначено як обов'язок Уповноваженого у визначені строки скласти перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду, так і обов'язок протягом дії тимчасової адміністрації забезпечити перевірку правочинів на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), які є нікчемними.
Слід зауважити, що Законом України "Про гарантування вкладів фізичних осіб" не заборонено здійснювати перевірку за правочинами вкладників протягом усього часу дії тимчасової адміністрації у банку, як і не заборонено включати до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду після закінчення здійснення тимчасової адміністрації.
Таким чином, суд зважає на покликання позивача як добропорядного вкладника банку на затримку у виплаті коштів за договорами банківського вкладу, однак, з врахуванням вищевикладеного, обставини справи свідчать, що Уповноважений вживав заходів щодо перевірки правочинів укладених банком для формування переліку вкладників, яким кошти підлягають відшкодуванню, тобто діяв у межах повноважень передбачених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Слід зазначити, що за результатами таких дій Уповноваженого, позивача включено до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів та у жовтні 2015 року виплачено такі кошти, чого сторони не заперечують.
Щодо покликань позивача на те, що обов'язок забезпечити перевірку правочинів протягом дії тимчасової адміністрації в актуальній редакції Закону №4452-VI покладено на Фонд, а не на Уповноваженого слід зазначити, що згідно з ст. 2 Закону №4452-VI уповноваженою особою Фонду є працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку (п. 17). Доказів того, що дії Уповноваженого в частині перевірки правочинів не були узгоджені з Фондом чи суперечили позиції Фонду суду не надано. Тому, суд не бере до уваги такі покликання.
Відповідно до ч. 1 ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З врахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог позивача щодо визнання протиправною бездіяльності Уповноваженого, а відтак, у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.
За правилами ст. 94 КАС України відшкодування судових витрат позивачу у разі відмови у задоволенні адміністративного позову не передбачено.
Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 17-20, 50, 69-72, 86, 94, 138, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
2. Судові витрати покласти на позивача.
Постанову може бути оскаржено, згідно зі ст. 186 КАС України, протягом 10 днів з дня її проголошення чи отримання копії постанови, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили, згідно зі ст. 254 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Повний текст постанови складено та підписано 14.12.2015 року.
Суддя Кравців О.Р.