Постанова від 17.12.2015 по справі 394/1090/15-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2015 рокусправа № 394/1090/15-а 2-а/394/20/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Мартиненка О.В.

суддів: Поплавського В.Ю. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря судового засідання: Олійник Р.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Новоархангельському районі Кіровоградської області

на постанову Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 05 листопада 2015 року у справі №394/1090/15-а (2-а/394/20/15) за позовом управління Пенсійного фонду України в Новоархангельському районі Кіровоградської області до Відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Кіровоградській області про визнання дій неправомірними та скасування постанов державного виконавця про накладення штрафу та про відновлення виконавчого провадження, -

ВСТАНОВИВ:

17.06.2013р. управління Пенсійного фонду України в Новоархангельському районі Кіровоградської області звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати дії державного виконавця неправомірними, скасувати постанову про накладення штрафу від 30.05.2013 року ВП №30235299, скасувати постанову державного виконавця про відновлення виконавчого провадження від 11.04.2013 року по гр. ОСОБА_1

В обґрунтування своїх вимог посилалося на те, що у спірному випадку відсутні підстави стверджувати про невиконання боржником судового рішення, оскільки пенсія призначена та виплачується гр. ОСОБА_1 відповідно до вимог чинного законодавства України.

Постановою Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 05 листопада 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, управління Пенсійного фонду України в Новоархангельському районі Кіровоградської області подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог. Апеляційна скарга обґрунтована, фактично, доводами адміністративного позову.

Сторони в судове засідання не з'явились, у зв'язку з чим відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового процесу не здійснювалось.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області 07.12.2011 р. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №30235299 щодо примусового виконання виконавчого листа №2-а-1064/2011, виданого 22.11.2011 р. Новоархангельським районним судом Кіровоградської області про зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Новоархангельському районі Кіровоградської області призначити, донарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії, передбаченого ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 11.03.2011р., розрахованого виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої на час виплат у березні-липні 2011 року, з урахуванням проведених виплат в цей період. Боржника зобов'язано виконати рішення суду негайно ( а.с.90).

01.02.2012р. на адресу відділу надійшов лист за вих. № 34/05-23 від 05.01.2012 року, в якому управління Пенсійного фонду України в Новоархангельському районі Кіровоградської області повідомило, що ОСОБА_1 проведено нарахування відповідних коштів за період з 11.03.2011 р. по 31.07.2011 р. в сумі 836,29 грн. та виплачено у серпні 2011 року. Крім того за період 01.08.2011 р. по 31.10.2011 р. в сумі 538,20 грн. отримано разом з основною пенсією. На підтвердження цього, УПФ надало копію розпорядження від 26.07.2011 року. Також УПФ повідомило, що на виконання Закону України від 19 червня 2011 р. «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2011 р.», КМУ 6 липня 2011 р. прийнято постанову «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансується за рахунок коштів державного бюджету», якою визначено розміри надбавки «дітям війни». Тому, виплата надбавки була припинена.

07.02.2012 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження. У постанові зазначено: дане рішення суду без участі боржника виконати неможливо, у зв'язку з відсутністю коштів для нарахування та виплати визначеної рішенням суду надбавки, а також у зв'язку з прийняттям законодавчих та підзаконних нормативно-правових актів якими передбачено що виплат громадян відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема Закону України «Про державний бюджет України на 2012 р.» та рішення Конституційного Суду України № 1-11/2012 від 25.01.2012 року.

Постановою Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 01.07.2012 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.01.2013 року, визнано незаконними дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 07.02.2012 року скасовано зазначену постанову та зобов'язано старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області здійснити всі дії по примусовому виконанню рішення Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 19.07.2011 р. за виконавчим листом № 2-а-1064/2011 від 22.11.2011 року.

У зв'язку з прийнятими рішеннями судів, 11.04.2013 року державним виконавцем винесено постанову про відновлення виконавчого провадження.

17.04.2013 року державного виконавця повідомлено, про неможливість виконання постанови, яка була фактично виконана у серпні-жовтні 2011 року, про що було повідомлено відділ примусового виконання рішень. Враховуючи зміни в законодавстві щодо виплат дітям війни, з 01.11.2011 року виплату ОСОБА_1 надбавки дітям війни було приведено у відповідність до норм чинного законодавства України, зокрема, Закону України від 19 червня 2011 р. «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2011 р.», та постанови КМУ від 6 липня 2011 р. №745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансується за рахунок коштів державного бюджету».

13.05.2013 державним виконавцем Красною А.О. винесено постанову про накладення штрафу за невиконання без поважних причин рішення суду у встановлений державним виконавцем строк у розмірі 680 грн. та 14.05.2013 року винесено вимогу, яка вимагає протягом трьох днів з моменту отримання даної вимоги виконати вищезазначене рішення суду.

30.05.2013 року державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу в сумі 1360 грн.

Не погодившись з постановами державного виконавця від 11.04.2013 року про відновлення виконавчого провадження та від 30.05.2013 року про накладення штрафу в розмірі 1360 грн., позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржені постанови прийняті в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, дії державного виконавця є правомірними з огляду на невиконання боржником рішення суду без поважних причин.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками суду з огляду на наступне.

Так, по-перше, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що управління Пенсійного фонду України в Новоархангельському районі Кіровоградської області 27.05.2013 року зверталося до суду з позовом, в якому просило визнати дії державного виконавця неправомірними, скасувати постанови державного виконавця про накладення штрафу від 13.05.2013 року, про відновлення виконавчого провадження та скасування вимоги державного виконавця.

Постановою Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 26 червня 2013 року у справі №394/644/13-а (2-а/394/34/13) у задоволенні позову було відмовлено.

Разом з тим, постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2013 року, вищевказану постанову скасовано та прийнято нову про часткове задоволення позову. Визнано протиправною та скасовано постанову про накладення штрафу від 13.05.2013р. ВП №30235299 у розмірі 680грн., яку винесено старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області Красною А.О. У задоволенні інших вимог відмовлено.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.157 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду з того самого спору і між тими самими сторонами.

Враховуючи, що постановою Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 26 червня 2013 року у справі №394/644/13-а (2-а/394/34/13) вже було вирішено позов УПФ в частині скасування постанови державного виконавця від 11.04.2013 року про відновлення виконавчого провадження, суд першої інстанції повинен був закрити провадження у даній справі в цій частині заявлених вимог.

Таким чином, постанова суду в частині відмови в задоволенні позову про скасування постанови державного виконавця від 11.04.2013 року про відновлення виконавчого провадження підлягає скасуванню, а провадження у справі в цій частині заявлених вимог - закриттю.

Щодо вимог про скасування постанови державного виконавця від 30.05.2013 року про накладення штрафу в сумі 1360 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вжити передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Тобто, вказаною нормою права визначено обов'язок державного виконавця вжити усіх необхідних заходів щодо своєчасного і в повному обсязі виконання судового рішення.

Відповідальність за невиконання рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії передбачена ст.89 Закону України «Про виконавче провадження».

Так, відповідно до ст.89 названого Закону, у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.

Отже, суд першої інстанції правильно вказав на те, що за невиконання рішення суду відповідач мав право накласти на позивача (боржника) штраф у відповідності до вимог ст..89 Закону України «Про виконавче провадження».

В той же час, колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції, як невиконання позивачем виконавчого листа №2-а-1064/2011, виданого 22.11.2011 р. Новоархангельським районним судом Кіровоградської області.

Так, як вбачається з матеріалів справи, постановою Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 06.07.2011 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2013р., задоволено позов ОСОБА_1, зокрема, зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Новоархангельському районі Кіровоградської області призначити, донарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії передбаченого ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 11 березня 2011 року, розрахованого виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої на час виплат у березні-липні 2011 року, з урахуванням проведених виплат у цей період.

Управлінням Пенсійного фонду була виконана вказана постанова суду у серпні-жовтні 2011 року, нарахована та виплачена ОСОБА_1 надбавка «дітям війни» за період з 11.03.2011 року по 31.07.2011 року у розмірі 836,29грн., також надбавку за період з 01.08.2011р. по 31.10.2011 року в розмірі 538,20грн. виплачено разом із основною пенсією.

В межах розгляду даної справи, спір між сторонами виник внаслідок невиконання позивачем рішення суду, починаючи з 01.11.2011 року, враховуючи, що рішення суду не містить кінцевої дати здійснення перерахунку пенсії з урахуванням підвищення до пенсії передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Вирішуючи такий спір, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що відповідно до ч.1 ст.255 КАС України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

При цьому, рішення суду про задоволення позову має на меті відновлення порушених прав позивача. Тобто, вирішує вже виниклі правовідносини, та не може бути направлене на майбутнє.

Судом встановлено, що постанова Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 06.07.2011 року не містить кінцевої дати здійснення перерахунку пенсії з урахуванням підвищення до пенсії передбаченого ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Колегія суддів враховує, що пенсія є періодичним платежем, виплата якої, за загальним правилом не обмежена у часі. Підвищення до пенсії, яке є додатковою виплатою особі, яка визнана такою, що має на нього право, нерозривно пов'язано з виплатою пенсії і також має не визначений у часі граничний термін виплати. Отже, вирішуючи питання про зобов'язання здійснити перерахунок та виплатити відповідні періодичні платежі, суд не має підстав обмежувати орган, відповідальний за здійснення їх перерахунку і виплати, певним часовим проміжком, крім випадків, передбачених законом.

Проте, у разі зміни законодавчих норм, що регулюють призначення цього виду пенсії, підстави для здійснення подальшого перерахунку пенсії на підставі рішення суду, прийнятого до таких змін, відсутні.

Так, Законом України «Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік» від 14 червня 2011 року №3491-ІV прикінцеві положення останнього Закону доповнено пунктом 4, яким установлено, що стаття 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» застосовується у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.

На виконання цього Закону, 06.07.2011 року Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» №745, яка набула чинності 23 липня 2011 року, відповідно до пункту 6 якої, встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у розмірі 49,8 гривні.

У Рішенні №3-рп від 25.01.2012р. Конституційний суд України зазначив, що надання Верховною Радою України права Кабінету Міністрів України встановлювати у випадках, передбачених законом, порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, пов'язується з його функціями, визначеними в пунктах 2, 3 статті 116 Конституції України. Отже, Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України.

Таким чином, в аспекті конституційного подання положення частини другої статті 96, пунктів 2, 3, 6 статті 116 Конституції України треба розуміти так, що повноваження Кабінету Міністрів України щодо розробки проекту закону про Державний бюджет України та забезпечення виконання відповідного закону пов'язані з його функціями, в тому числі щодо реалізації політики у сфері соціального захисту та в інших сферах. Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України.

Отже, Конституційний Суд України визнав конституційним регулювання Кабінетом Міністрів України розмір соціальний виплат та допомог, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, зупинення виплати ОСОБА_1 виплати підвищення до пенсії «дітям війни» у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, є цілком обґрунтованим.

При цьому, постановою Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 06.07.2011 року не вирішувалися та не могли вирішуватися правовідносини між сторонами, які виникли після зміни законодавчих норм, які регулюють виплату підвищення до пенсії «дітям війни».

Статтею 89 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено визначальну ознаку для накладення на боржника штрафу, а саме невиконання рішення суду без поважних причин. Така ж ознака встановлена і для накладення штрафу за повторне невиконання рішення суду.

Позивач, як боржник у виконавчому провадженні, повідомляв відділ ДВС про виконання рішення суду за період з 11.03.2011 року та неможливість його виконання після зміни законодавчих норм.

За таких обставин неможна стверджувати про невиконання позивачем судового рішення без поважних причин, що б було правовою підставою для застосування штрафу, який передбачено ст.89 Закону України «Про виконавче провадження».

Більш того, враховуючи, що постанова старшого державного виконавця про накладення штрафу в розмірі 1360грн., яка є предметом спору у даній справі, винесена за повторне невиконання рішення суду без поважних причин, а постанова про накладення штрафу в розмірі 680,00грн. визнана протиправною, суд апеляційної інстанції вважає, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення при неповному з'ясуванні обставин справи, з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для прийняття нової постанови про часткове задоволення позову. При цьому, суд апеляційної інстанції виходить з того, що з огляду на заявлені позивачем вимоги, належним способом захисту права, за встановлених обставин, є скасування постанови старшого державного виконавця про накладення штрафу як протиправної.

Керуючись ст.195, ст.196, п.3 ч.1 ст.198, ст.ст.202, 205, 207 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Новоархангельському районі Кіровоградської області задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2015 року у справі №394/1090/15-а (2-а/394/20/15) - скасувати та прийняти нову постанову.

Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Новоархангельському районі Кіровоградської області задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 30.05.2013р. ВП №30235299, яку винесено старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області Красною А.О.

Провадження у справі №394/1090/15-а (2-а/394/20/15) за позовом управління Пенсійного фонду України в Новоархангельському районі Кіровоградської області в частині заявлених вимог про скасування постанови державного виконавця про відновлення виконавчого провадження від 11.04.2013 року - закрити.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.В. Мартиненко

Суддя: В.Ю. Поплавський

Суддя: Д.В. Чепурнов

Попередній документ
54465709
Наступний документ
54465721
Інформація про рішення:
№ рішення: 54465710
№ справи: 394/1090/15-а
Дата рішення: 17.12.2015
Дата публікації: 24.12.2015
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення юстиції, зокрема спори у сфері: