04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"14" грудня 2015 р. Справа№ 911/827/15
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Дідиченко М.А.
суддів: Пономаренка Є.Ю.
Руденко М.А.
при секретарі Петрик М.О.
за участю представників:
від позивача: Шира О.В. - представник за довіреністю від 23.07.2015 року;
від відповідача: не з'явились;
від третьої особи: не з'явились,
розглянувши у відкритому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша дорожньо-будівельна компанія»
на рішення Господарського суду Київської області від 24.04.2015 року
у справі № 911/827/15 (суддя Мальована Л.Я.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ялта Град Строй»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша дорожньо-будівельна компанія»
Третя особа Служба автомобільних доріг в Донецькій області
про стягнення 3 710 212, 16 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Ялта Град Строй» звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ялта Град Строй» про стягнення 3 710 212, 16 грн. заборгованості за договором субпідряду № 20-10/3 від 20.10.2011 року.
Рішенням Господарського суду Київської області від 24.04.2015 року у справі № 911/827/15 позовні вимоги задоволено повністю.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарським судом Донецької області розглядається справа № 905/3176/14 між тими ж сторонами та про той же предмет спору, що і дана справа, а тому справа № 911/827/15 повинна бути залишена без розгляду на підставі ч. 2 ст. 81 ГПК України.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.10.2015 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша дорожньо-будівельна компанія» прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: Дідиченко М.А. (головуюча), Руденко М.А., Пономаренко Є.Ю. та призначено до розгляду на 17.11.2015 року.
У судовому засіданні 17.11.2015 року представник відповідача заявив клопотання про залучення у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Службу автомобільних доріг в Донецькій області.
Клопотання мотивоване тим, що Служба автомобільних доріг в Донецькій області є замовником послуг за договором субпідряду № 20-10/03 та розрахунки проводяться за умови надходження від останнього коштів на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша дорожньо-будівельна компанія" (генпідрядника) за надані послуги.
Представник позивача у судовому засіданні 17.11.2015 року заперечував проти задоволення клопотання відповідача.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.11.2015 року, залучено Службу автомобільних доріг в Донецькій області до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача та відкладено розгляд справи до 09.12.2015 року.
У судове засідання 09.12.2015 року представник третьої особи не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив.
Представники сторін, присутні у судовому засіданні 09.12.2015 року надали додаткові пояснення по суті спору.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.12.2015 року відкладено розгляд справи до 14.12.2015 року.
Представник позивача у судовому засіданні 14.12.2015 року заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив суд рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Представник відповідача у судове засідання 14.12.2015 року не з'явився, однак через відділ документального забезпечення суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки директор товариства знаходиться у відрядженні за межами України, а представник зайнятий у іншому судовому засіданні.
Статтею 77 вказаного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представника відповідача, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.
Крім того, нормами чинного законодавства України не обмежено коло осіб, які можуть представляти особу в судовому процесі, тому неможливість одного з представників відповідача бути присутнім у судовому засіданні не перешкоджає реалізації права учасника судового процесу на участь у судовому засіданні його іншого представника.
Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги, що неявка представника відповідача за висновками суду, не перешкоджає вирішенню справи по суті, колегія суддів відхиляє клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.
Представник третьої особи у судове засідання 14.12.2015 року не з'явився, однак через відділ документального забезпечення суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Так, з даного клопотання вбачається, що третя особа просить відкласти розгляд справи призначений судом на 09.12.2015 року, у зв'язку із неотриманням позовної заяви та апеляційної скарги.
Беручи до уваги те, що розгляд справи 09.12.2015 року вже був відкладений та зважаючи на те, що до клопотання третьої особи не додано довіреності на представника, який підписав дане клопотання, а отже колегія суддів не може встановити чи уповноваженою особою подане вказане клопотання, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про відкладення розгляду справи.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Колегією суддів встановлено, що в провадженні Господарського суду Донецької області знаходилась справа № 905/3176/14 за позовом ТОВ «Ялта Град Строй» до ТОВ «Перша дорожньо-будівельна компанія» про стягнення 3 710 212, 61 грн.
Отже, Господарським судом Донецької області розглядалася справа між тими ж сторонами, про той же предмет спору та з тих же підстав, що і дана справа.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 12.06.2014 року відкладено розгляд справи № 905/3176/14 до 09.07.2014 року.
Однак, у зв'язку з проведенням активної фази антитерористичної операції в Донецькій області Господарський суд Донецької області припинив свою роботу, засідання не відбулось та подальші відомості щодо розгляду вказаної справи у єдиному державному реєстрі судових рішень відсутні.
Відповідно до Закону України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції" встановлено правила зміни підсудності господарських справ. Згідно цих правил, Голови Вищих спеціалізованих судів приймають рішення щодо зміни територіальної підсудності судових справ, підсудних судам, розташованим в районі проведення АТО.
Згідно з Розпорядженням Голови Вищого господарського суду України від 02.09.2014 року № 28-р розгляд справ, підсудних Господарському суду Донецької області, здійснюється Господарським судом Запорізької області.
Згідно п. 3 ст. 1 Закону України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції" справи, розгляд яких не закінчено, і які перебувають у провадженні місцевих судів, розташованих в районі проведення антитерористичної операції, в разі неможливості здійснювати правосуддя передаються судам відповідно до встановленої згідно з вищезазначеним законом підсудності протягом десяти робочих днів з дня прийняття розпорядження головою відповідного вищого спеціалізованого суду.
Крім того, згідно п. 2 ч. 3 ст. 1 вищевказаного закону, у разі неможливості передачі матеріалів справи відповідно до встановленої згідно з цим Законом підсудності вчинення необхідних процесуальних дій здійснюється за документами і матеріалами, поданими учасниками судового процесу, за умови, що такі документи і матеріали є достатніми для ухвалення відповідного судового рішення.
Враховуючи зазначене, Київський апеляційний господарський суд звернувся до Господарського суду Донецької області та Господарського суду Запорізької області про надання інформації щодо розгляду справи № 905/3176/14.
Так, листом № 09-13/01/3214/2015 від 03.12.2015 року Господарський суд Запорізької області повідомив, що справи, розгляд яких не закінчено і які перебували у провадженні Господарського суду Донецької області, до Господарського суду Запорізької області не було передано. Позовна заява від ТОВ «Ялта Град Строй» до ТОВ «Перша дорожньо-будівельна компанія» про стягнення 3 710 212, 61 грн. не надходила.
Крім того, листом № 905/3176/14 від 02.12.2015 року Господарський суд Донецької області повідомив, що у зв'язку із активною фазою проведення антитерористичної операції в Донецькій області матеріали справи № 905/3176/14 було втрачено.
Не підлягає відновленню справа, втрачена до закінчення судового розгляду. В такому разі заявник не позбавлений права на подання нової позовної заяви (іншого звернення, передбаченого ГПК) у загальному порядку. При цьому про втрату справи зазначається в ухвалі про порушення провадження у новій справі (Постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).
З відомостей з ЄДРПОУ вбачається, що місцезнаходженням ТОВ «Перша дорожньо-будівельна компанія» є: Київська область, м. Васильків, вул. Володимирська, 57 А, оф. 11.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що враховуючи втрату Господарським судом Донецької області справи № 905/3176/14 та зміну місцезнаходження відповідача, позивач мав право звернутися до Господарського суду Київської області із даним позовом.
Щодо твердження відповідача, що позивачем не сплачено судовий збір при подачі позову до Господарського суду Київської області, то колегія суддів зазначає.
У разі подання нової позовної заяви (іншої заяви, скарги) у випадках, зазначених у підпунктах 7.6 і 7.10 цього пункту, сплата (стягнення) судового збору не здійснюється, якщо він вже був сплачений (стягнутий) у розгляді первісно поданої заяви (скарги) і є докази відповідної сплати (стягнення) (Постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).
Так, з матеріалів справи вбачається, що позивачем при поданні позову до Господарського суду Донецької області було сплачено судовий збір у сумі 73 080, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 260 від 23.04.2014 року, яке додане до матеріалів даної справи. Тому, твердження апелянта, що позивачем не сплачено судовий збір при подачі позову до Господарського суду Київської області є безпідставними.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається із матеріалів справи, 20.10.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ялта Град Строй» (надалі - субпідрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Перша дорожно-будівельна компанія» (надалі - генпідрядник) було укладено договір субпідряду № 20-10/03 (надалі - договір), відповідно до умов якого субпідрядник зобов'язується протягом 2011 року надати послуги з поточного ремонту автомобільної дороги Красноармійськ-Артемівськ-Михайлівка, км. 76+800 - 86+263, відповідно до розрахунку договірної ціни, що є невід'ємною частиною договору.
Відповідно до п. 3.1. ціна договору становить 6 005 423 грн. 87 коп., у тому числі: ПДВ - 1 000 903 грн. 98 коп.
На виконання умов договору, позивач виконав роботи на загальну суму 6 005 423, 87 грн., що підтверджується актом виконаних робіт будівельних робіт за листопад 2011 року та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт, які підписані сторонами та скріплені печатками підприємств.
Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно із ч. 1 ст. 838 ЦК України, підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.
Пунктом 4.1. договору передбачено, що розрахунки проводяться шляхом оплати генпідрядником протягом 20 банківських днів на підставі довідки про вартість виконаних робіт та витрат (форма № КБ-3), а також акту приймання виконаних робіт (форми КБ-2в), підписаними уповноваженими представниками сторін, при умові надходження від замовника - Служби автомобільних доріг в Донецькій області, коштів за надані послуги на рахунок генпідрядника.
Відповідно до п. 4.2 договору, субпідрядник компенсує генпідряднику витрати, пов'язані з забезпеченням технічною документацією, організацією, коригуванням, прийманням виконаних робіт та ін. (послуги генпідряду) у розмірі 1% від вартості наданих послуг.
Водночас, відповідач розрахувався частково сплативши позивачу за виконану роботу 11.05.2012 року - 1 800 000, 00 грн., 16.05.2012 року - 197 874, 79 грн. та 23.12.2012 року - 500 000, 00 грн. Крім того, відповідач поставив позивачу бетон на суму 22 515, 10 грн., що підтверджується видатковою накладною № 136 від 31.12.2012 року.
Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за виконану роботу з урахування 1% послуг генпідряду (60 054, 24 грн.) становить 3 424 979, 74 грн.
Заперечуючи проти задоволення позову апелянт зазначає, що судом першої інстанції не досліджувалося питання щодо надходження коштів від замовника - Служби автомобільних доріг в Донецькій області.
Так, колегія суддів зазначає, що вказівка в договорі на обставини надходження коштів від замовника, не є подією, що неминуче має настати, оскільки вона залежить від суб'єктивної поведінки третьої особи, визначеної в договорі як замовник, та яка не є стороною в договорі. Тому, таке положення не може вважатися таким, що встановлює строк виконання зобов'язання.
У правовідносинах за договором № 20-10/03 від 20.10.2011 року підрядником є відповідач, тому він відповідає перед позивачем (субпідрядником) за виконання обов'язків особою, визначеною у договорі як замовник, а також несе відповідальність перед цією особою.
Отже, обставини ненадходження коштів від генпідрядника не можуть бути підставою для звільнення відповідача від виконання зобов'язання щодо оплати виконаних позивачем підрядних робіт.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України від 28.02.2007 по справі № 41/437, від 03.03.2011 по справі №9/64 та від 03.03.2011 по справі №9/62.
Також, апелянт зазначає, що судом першої інстанції не було з'ясовано, чи уповноважними особами підписані акт приймання виконаних робіт та довідка про вартість виконаних робіт.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Згідно ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Так, колегією суддів встановлено, що договір не містить посилань на осіб, які уповноважені підписувати відповідні документи. Водночас, як і акт виконаних робіт, так і довідка про вартість виконаних робіт містять підписи представників сторін та відтиски печатки товариств.
В свою чергу, відповідач не надав суду належних доказів протиправного використання печаток товариств, а тому колегія суддів приходить до висновку, що вищевказані акт та довідка є належними доказами виконання позивачем робіт на підставі договору субпідряду № 20-10/03 від 20.10.2011 року.
Крім того, апелянт зазначав, що між позивачем, відповідачем та третьою особою було укладено договір про відступлення права вимоги, відповідно до якого право вимоги сплати заборгованості за договором субпідряду № 20-10/03 від 20.10.2011 року перейшло від позивача до третьої особи.
Враховуючи зазначене, колегією суддів неодноразово відкладався розгляд справи з метою витребування відповідних доказів.
Водночас, відповідач не надав належних та допустимих доказів укладення договору про відступлення права вимоги, а тому суд приходить до висновку, що твердження апелянта є необґрунтованими.
Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в частині стягнення основного боргу.
Крім суми основного боргу позивач просить суд стягнути з відповідача 53 686, 95 грн. інфляційних втрат та 231 545, 92 грн. 3 % річних.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунки 3% річних та збитків від інфляції, колегія суддів приходить до висновку, що вони є вірними, а тому суд першої інстанції обгрунтовано задовольнив позовні вимоги в частині стягнення 3% річних ба збитків від інфляції.
До того ж, відповідач при поданні апеляційної скарги заявив клопотання про застосування строку позовної давності.
Проте, колегія суддів зазначає, що у суді апеляційної інстанції заявити про сплив позовної давності може сторона у спорі, яка доведе неможливість подання відповідної заяви в суді першої інстанції, зокрема у разі, якщо відповідну сторону не було належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи місцевим господарським судом (Постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів").
Так, з матеріалів справи вбачається, що відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи в суді першої інстанції, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 2).
Однак, відповідач у судові засідання 08.04.2015 року та 24.04.2015 рок не з'явився, відзив на позовну заяву не надав, про поважні причини неявки суд не повідомив.
Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач не довів неможливість подання заяви про застосування строку позовної давності в суді першої інстанції, а тому не приймає вказану заяву до розгляду.
За таких обставин висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду Київської області від 24.04.2015 року у справі № 911/827/15 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.
Згідно із ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша дорожньо-будівельна компанія» на рішення Господарського суду Київської області від 24.04.2015 року залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Київської області від 24.04.2015 року у справі № 911/827/15 - без змін.
3. Матеріали справи № 911/827/15 повернути до Господарського суду Київської області.
Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя М.А. Дідиченко
Судді Є.Ю. Пономаренко
М.А. Руденко