Рішення від 15.12.2015 по справі 925/1759/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" грудня 2015 р. Справа № 925/1759/15

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Довганя К.І., при секретарі Олексенко Т.В. за участю представників сторін: позивача - ОСОБА_1 за довіреністю, відповідача - ОСОБА_2 за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Публічного акціонерного товариства "по газопостачанню та газифікації "Черкасигаз" про стягнення 779069,44грн.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення 779069,44 грн. заборгованості по договору купівлі - продажу №121 від 30.09.2011р. з яких 165012, 76 грн. інфляційних та 614056,68 грн. річних.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказав на неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань за договором купівлі - продажу природного газу, а саме останній в повному обсязі та своєчасно не розраховувався за отриманий по договору природний газ.

Представник відповідача у відзиві на позов та у судовому засіданні проти позову заперечував. Заперечення вмотивовано тим, що повний розрахунок за отриманий на умовах укладеного з позивачем договору природний газ було здійснено 14.02.2013р., що встановлено рішення суду, що набрало законної сили. Розрахунок заявлених позивачем сум інфляційних та 3% річних зроблено без врахування вказаної обставини, тому позов відповідач визнає лише частково, а саме 33277, 83 грн. інфляційних. Крім того представник відповідача просив відстрочити виконання рішення суду на один рік у даній справі, пославшись на важкий фінансовий стан підприємства.

У судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні позову повністю, проти відстрочки виконання рішення заперечив з підстав необґрунтованості клопотання.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши наявні у справі докази встановив наступне.

30 вересня 2011 року між Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі-Продавець) та Публічним акціонерним товариством «по газопостачанню та газифікації «Черкасигаз» (далі - Покупець, Споживач) був укладений договір №121 купівлі-продажу природного газу (далі - Договір).

Відповідно до розділу 1 Договору Продавець зобов'язався поставити Покупцеві імпортований природний газ, у період з 01 жовтня 2011 року по 31 грудня 2012 виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами, а Покупець зобов'язався прийняти та оплачувати газ на умовах цього Договору.

На виконання умов Договору Позивач поставив протягом жовтня 2011 - березня 2012 року, а Відповідач прийняв природний газ в обсязі 14 555,924 тис. куб. м. на загальну суму 55 674 553,41 грн., що підтверджуються актами приймання - передачі природного газу:

від 31.10.11, 30.11.11, 31.12.11, 31.01.12, 29.02.12, 31.03.12.

Позивачем передано Відповідачу природний газ на загальну суму 55 674 553,41 грн., таким чином НАК «Нафтогаз України» виконала умови Договору № 121 від 30.09.2011р.

Пунктом 6.1. договору встановлено, що оплата за газ здійснюється виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідач свої зобов'язання за договором поставки природного газу не виконав належним чином, за поставлений природний газ розрахувався не вчасно чим порушив умови п. 6.1 Договору.

Вказані обставини сторонами не оспорюються.

Оскільки відповідачем не виконані умови Договору щодо вчасної оплати отриманого природного газу, тому позивач на підставі п.2 ст. 625 ЦК України на суму боргу нарахував інфляційні, а також три проценти річних від простроченої суми, розмір яких визначив: 165 012,76 грн. (інфляційні) та 614 056,68 грн. (3% річних). При цьому період нарахування позивач визначив з 14.11.2011 по 08.04.2014 р. щодо 3% річних та з 04.2012 по 04.2014 щодо інфляційних.

В той же час судом встановлено, що позивач в лютому 2013 року звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом (справа №925/207/13-г) щодо стягнення заборгованості по договору №121 від 30.09.11р. та стягнення інфляційних та пені за станом на 14.01.13р.

На момент звернення Позивача до суду ВАТ “Черкасигаз” (яке змінило назву на ПАТ “Черкасигаз”) мало заборгованість за поставлений природний газ по договору №121 в сумі 18646345,42 грн., а саме:

за поставлений в лютому 2012 року газ - 10423707,01 грн;

за поставлений в березні 2012 року газ - 8222638,41 грн.

Протягом розгляду справи №925/207/13-г ПАТ “Черкасигаз” повністю погасило основну суму заборгованості по договору №121 (дана обставина встановлена постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.07.13р. у справі №925/207/13-г), а саме:

за поставлений в лютому 2012 року газ - 11.03.13р. було сплачено 227955,39 грн., 14.02.2013р. було проведено залік однорідних вимог у розмірі 4855453,76 грн.;

за поставлений в березні 2012 року газ - 14.02.2013р. було проведено залік однорідних вимог у розмірі 8222638,41 грн.

Таким чином, період заборгованості за поставлений згідно договору №121 природний газ становив:

за поставлений в лютому 2012 році газ:

4855453,76 грн. - з 14.03.12р. по 13.02.13р. включно;

227955,39 грн. - з 14.03.12р. по 10.03.13р. включно.

за поставлений в березні 2012 році газ:

8222638,41 грн. - з 14.04.12р. по 13.02.13р. включно.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, обставина проведення в лютому-березні 2013 року ПАТ “Черкасигаз” повного розрахунку за поставлений Позивачем природній газ згідно договору купівлі-продажу природного газу №121 від 30.09.2011р., яка встановлена постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.07.13р. у справі №925/207/13-г, яка набрала законної сили 29.07.13р. не підлягає доказуванню при розгляді даної справи.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому при визначенні індексу інфляції за весь час прострочення необхідно враховувати всі помісячні індекси як ті, що були більше 100%, так і ті, що були менше 100%.

Таким чином, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції, який підлягав сплаті ПАТ “Черкасигаз” становив:

за поставлений в лютому 2012р. природний газ:

4855453,76 грн. * 0,996 (індекс інфляції за період з березня 2012 року по січень 2013 року включно) = 4836031,94 грн.

227955,39 грн. * 0,995 (індекс інфляції за період з березня 2012 року по лютий 2013 року включно) = 226815,61 грн.

за поставлений в березні 2012р. природний газ:

8222638,41 грн. * 0,993 (індекс інфляції за період з квітня 2012 року по січень 2013 року включно) = 8165079,94 грн.

Таким чином, враховуючи те, що за період прострочення платежів за поставлений у лютому та березні 2012 року природний газ сукупний індекс інфляції був менше 100%, позовні вимоги ПАТ “НАК “Нафтогаз України” щодо стягнення інфляційних втрат в розмірі 165012,76 грн. є безпідставними.

Щодо позовних вимог про стягнення трьох відсотків річних слід зазначити наступне.

Розмір трьох відсотків річних за весь період прострочення з врахування постанови Київського апеляційного господарського суду від 29.07.13р. у справі №925/207/13-г повинен становити 33277,83 грн., а саме:

за поставлений в лютому 2012р. природний газ:

4855453,76 грн. * 0,03 * 30 днів (прострочення з 15.01.13р. по 13.02.13р. включно)/365 дні = 11972,35 грн.

227955,39 грн. * 0,03 * 55 днів (прострочення з 15.01.13р. по 10.03.13р. включно)/365 дні = 1030,48 грн.

за поставлений в березні 2012р. природний газ:

8222638,41 грн. * 0,03 * 30 днів (прострочення з 15.01.13р. по 13.02.13р. включно)/365 дні = 20275,00 грн.

Таким чином, позовні вимоги ПАТ “НАК “Нафтогаз України” про стягнення трьох відсотків річних в розмірі 580778,85 грн. (614056,68 грн. - 33277,83 грн.) є безпідставними.

Виходячи з викладеного суд приходить до висновку про часткове задоволення позову.

Щодо клопотання представника відповідача про відстрочення виконання рішення суду, то суд виходить із наступного.

Представник відповідача у клопотанні посилається на те, що у зв'язку з нестабільною економічною ситуацією в України, значними темпами припинення суб'єктами господарювання своєї діяльності, на даний час склалася негативна ситуація для діяльності ПАТ “Черкасигаз”. За результатами господарської діяльності протягом 9-ти місяців 2015 року товариство має збитки, що становлять понад 60 млн. гривень. Одноразове стягнення коштів за рішенням, яке буде прийняте в даній справі, призведе до ще більшого погіршення фінансового стану товариства.

Пунктом 6 ч.1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Відповідно до п. 7.2 Постанови пленуму ВГСУ від 17.10.2012 р. №9 „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України” підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відповідач не подав до суду разом із клопотанням належних і допустимих доказів наявності саме виняткових обставин, що ускладнюють виконання рішення, або роблять його виконання неможливим протягом одного року з моменту його прийняття.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання представника відповідача про відстрочку виконання рішення.

Відповідно до ст.49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення витрати останнього на оплату судового збору пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49,82-85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "по газопостачанню та газифікації "Черкасигаз" вул. Громова, б. 142, м. Черкаси, 18000, код 03361402, на користь публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" вул. Б. Хмельницького, б.6, м. Київ, 01001, код 20077720 - 33277,83 грн. - 3% річних та 499,17 грн. судового збору .

В решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 21.12.2015р.

СУДДЯ К.І.Довгань

Попередній документ
54463193
Наступний документ
54463195
Інформація про рішення:
№ рішення: 54463194
№ справи: 925/1759/15
Дата рішення: 15.12.2015
Дата публікації: 25.12.2015
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Черкаської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; За спожиті енергоносії