16.12.2015 року Справа № 904/7654/15
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Березкіної О.В. ( доповідач)
Суддів: Кузнецової І.Л., Чус О.В. (зміна складу судової колегії відбулася на підставі розпорядження секретаря судової палати ОСОБА_1 від 11.12.2015 року )
при секретарі Ковзиков В.Ю.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_2, представник, довіреність №б/н від 02.12.2014 р.;
від відповідача: ОСОБА_3, представник, довіреність №04/28-06 від 05.01.2015 р.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровський завод «Продмаш»
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10 листопада 2015 року у справі № 904/7654/15
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровський завод «Продмаш», м. Дніпропетровськ
до Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпропетровської міської ради,
м. Дніпропетровськ
про зобов'язання припинити дію щодо нарахування плати за скидання наднормативних забруднень з розрахунку за три місяці
В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину постанови (статті 85, 99, 105 Господарського процесуального кодексу України).
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 10 листопада 2015 року (суддя Панна С.П.) у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровський завод «Продмаш» - відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровський завод «Продмаш», звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення суду скасувати, та задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування своєї скарги апелянт посилається на те, що розглядаючи справу, господарський суд першої інстанції порушив норми матеріального права.
Зокрема, апелянт вважає, що пославшись на Правила прийому та скидання стічних вод підприємств в систему каналізації м. Дніпропетровська, якими передбачено нарахування плати за скид наднормативних забруднень з урахуванням об'єму стічних вод за три місяці, поза увагою суду залишились умови договору, укладеного між сторонами, якими передбачено нарахування плати лише за один місяць.
З огляду на вищезазначене, висновки суду першої інстанції про законність виставлення рахунків на оплату за три місяці, є необґрунтованими.
Всі ці обставини, на думку позивача, є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про задоволення позову.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30 листопада 2015 року апеляційна скарга була прийнята до розгляду, розгляд справи було призначено у судовому засіданні на 16 грудня 2015 року.
Розпорядженням секретаря судової палати ОСОБА_1 від 11 грудня 2015 року було змінено склад колегії суддів , у зв'язку з відпусткою судді Дарміна М.О., визначено для розгляду справи № 904/7654/15 колегію суддів у складі: головуючий суддя - Березкіна О.В.( доповідач), судді - Чус О.В., Кузнецова І.Л.
В судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги, просив рішення суду скасувати та задовольнити позовні вимоги.
Представник відповідача заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив рішення суду залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом встановлено, що між Державним комунальним виробничим управлінням водопровідно-каналізаційного господарства м. Дніпропетровська, як водоканалом, та Відкритим акціонерним товариством "Продмаш", як абонентом, укладено договір на надання послуг водопостачання і водовідведення, за умовами якого водоканал зобов'язався надавати абоненту послуги водопостачання і водовідведення, а абонент зобов'язався оплачувати надані послуги.
Кількість використаної абонентом води й стоків визначається згідно показів повірених та опломбованих приладів обліку спожитої води і стоків за умови їх роботи у діапазоні вимірів з нормованою похибкою, по нижній межі діапазону вимірів; у випадку виходу за її межі, у відповідності з п. 9.6 Правил у випадку виходу за верхню межу (п. 2.1 договору).
За приписами п. 6.5 договору скидання абонентом стоків з перевищенням з гранично допустимих концентратів забруднюючих речовин сплачується по підвищеному тарифу за весь об'єм стічних вод, скинутих абонентом впродовж місяця, коли було зафіксовано перевищення гранично допустимих концентратів забруднюючих речовин. Підвищений тариф застосовується у відповідності з кратністю перевищення допустимих концентрацій по кожному виду забруднення. Максимальний розмір підвищеного тарифу по одному виду забруднення - 5. При підвищенні гранично допустимих концентратів забруднюючих речовин одночасно по кількох видах забруднень кратність сумується. Дія підвищеного тарифу припиняється в тому випадку, коли якість стоків відповідає вимогам Правил приймання.
Даний договір вступає в силу з моменту підписання сторонами 14 квітня 2005 року і діє в частині надання послуг водопостачання і водовідведення до 14 квітня 2006 року, а в частині здійснення розрахунків за надані послуги - до повного погашення заборгованості. Якщо за місяць до закінчення строк дії договору жодна зі сторін не заявить про намір внести до нього зміни, доповнення або про відмову від даного договору він продовжує свою дію на наступний рік (п. 9.1, п. 9.2 договору).
Допустимі концентрації шкідливих речовин у стічних водах наводяться в додатку №3 до договору.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 44 Водного Кодексу України водокористувачі зобов'язані дотримуватись встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території.
Згідно з п.7.11 “Правил приймання та скиду стічних вод підприємств у систему каналізації м. Дніпропетровська” від 25 грудня 2012 року №1895, з метою контролю якості стічних вод підприємств Водоканал здійснює відбір разових проб. Разові проби характеризують склад та властивості стічних вод і відповідність фактичних концентрацій забруднюючих речовин допустимим. Виявлені в цих пробах перевищення ДК забруднюючих речовин у стічних водах є підставою для нарахування плати за скид понаднормативних забруднень.
З матеріалів справи вбачається, що 11 лютого 2015 року представниками КП "Дніпроводоканал" в присутності представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський завод "Продмаш" здійснено відбір разової проби стічної води останнього з метою контролю якості стічних вод.
За результатами перевірки складений акт від 11 лютого 2015 року, відповідно до якого встановлено перевищення допустимих концентратів по забруднюючим речовинам: амонію, іонів, ортофосфатів, БСЕ5, сухого залишку, хлоридів, сульфатів та нафтопродуктів та відповідачем проведений розрахунок величини плати за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням на суму 19927,03 грн. (а. с. 44), яка добровільно сплачена позивачем в період з 24 квітня 2015 року до 01 липня 2015 рок
12 червня 2015 року представниками КП "Дніпроводоканал" в присутності представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський завод "Продмаш" здійснено відбір разової проби стічної води позивача з метою контролю якості стічних вод, за фактом якого складено акт від 12 червня 2015 року (а. с. 46).
За результатами вимірювання показників складу та властивостей цих проб, лабораторією позивача зафіксовані перевищення нормативів гранично допустимих концентрацій за показниками: азот амонію, ортофосфатів, БСЕ5, хлоридів, та позивачем виконано розрахунок плати за перевищення вмісту забруднюючих речовин у стічних водах товариства за квітень, травень та червень 2015 року в сумі 85069,58 грн.
Звертаючись до Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпропетровської міської ради із позовом про зобов'язання припинити дію щодо нарахування плати за скидання наднормативних забруднень із розрахунку за три місяці (місяць, у якому відібрана проба та двох попередніх місяців), позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровський завод «Продмаш» посилався на те, що відповідач розраховує плату за скидання наднормативних забруднень із розрахунку за три місяці, тоді як згідно п. 6.5 договору, скидання абонентом стоків із перевищенням гранично допустимих норм концентрацій забруднюючих речовин повинен сплачуватись протягом одного місяця, коли було зафіксовано перевищення ГДК.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, господарський суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відповідачем повторно зафіксовано факт перевищення допустимої концентрації забруднюючих речовин у стічних водах ТОВ "Дніпропетровський завод "Продмаш", у відповідності до Правил приймання та скиду (водовідведення) стічних вод підприємств у систему каналізації м. Дніпропетровська № 1895, відповідач обґрунтовано розрахував вартість плати за скидання стічних вод з наднормованим забрудненням з розрахунки за три місяці (місяць, в якому було відібрано пробу та двох попередніх місяців).
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови у позові, проте з інших мотивів, ніж викладено судом першої інстанції.
Відповідно до статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, у спосіб, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:
1) визнання права;
2) визнання правочину недійсним;
3) припинення дії, яка порушує право;
4) відновлення становища, яке існувало до порушення;
5) примусове виконання обов'язку в натурі;
6) зміна правовідношення;
7) припинення правовідношення;
8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;
9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;
10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Позивач, звертаючись із позовом про зобов'язання припинити дію щодо нарахування плати за скидання наднормативних забруднень з розрахунку за три місяці, визначив саме такий спосіб захисту свого порушеного права, проте, колегія суддів не може погодитись, що це є належним способом, передбаченим п.3 ч.2 ст. 16 ЦК України з огляду на наступне.
Покладення обов'язку припинити дію, яка порушує право, як спосіб захисту цивільного права чи інтересу можливе щодо триваючого правопорушення, вчиненого іншою особою, яким створюються перешкоди в здійсненні суб'єктивного права.
Позивачем не доведено, здійсненню якого його суб'єктивного права перешкоджають дії відповідача по нарахуванню плати скидання наднормативних забруднень з розрахунку за три місяці.
Як вбачається з матеріалів справи, у якості порушення свого права позивач визначає нарахування відповідачем плати за скидання наднормативних забруднень з розрахунку за три місяці, що на думку судової колегії, нічим не порушує права позивача, оскільки само по собі нарахування плати не створює для позивача правових наслідків, якими в даному випадку можуть бути саме пред'явлення рахунків для оплати, а не дії відповідача по нарахуванню плати.
Правила приймання та скиду стічних вод підприємств у систему каналізації м. Дніпропетровська від 25 грудня 2012 року №1895 передбачають право відповідача проведення нарахувань за скидання наднормативних забруднень з розрахунку за три місяці у випадку повторності таких дій, а тому такий спосіб захисту як зобов'язання припинити дії щодо нарахування плати за скидання наднормативних забруднень із розрахунку за три місяці фактично позбавляють відповідача належного йому права здійснювати такі дії на майбутнє.
В той же час, пунктом 2.3.2 Правил передбачено право підприємства звертатися до господарського суду з оскарженням неправомірно ( на їх погляд) виставлених рахунків.
Проте, таких вимог позивач не заявляв, а тому його вимоги задоволенню не підлягають саме з підстав обрання ним неналежного способу захисту, а не у зв'язку із правомірністю нарахування відповідачем плати за три місяці.
Як роз'яснено у п. 12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 17 травня 2011 року «Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України», не підлягає скасуванню судове рішення, якщо апеляційною інстанцією буде з'ясовано, що його резолютивна частина є правильною, хоча б відповідні висновки місцевого господарського суду у не були належним чином обґрунтовані у мотивувальній частині рішення. Водночас, апеляційний господарський суд у мотивувальній частині своєї постанови не лише вправі, а й повинен зазначити власну правову кваліфікацію спірних правовідносин та правову оцінку обставин справи.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровський завод «Продмаш», м.Дніпропетровськ - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10 листопада 2015 року у справі № 904/7654/15 - залишити без змін.
Постанова набирає чинності з дня її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дати її прийняття.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 18.12.15р.
Головуючий суддя О.В. Березкіна
Суддя І.Л.Кузнецова
Суддя О.В.Чус