73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
тел. /0552/ 49-31-78
Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
17 грудня 2015 р. Справа № 923/1932/15
Господарський суд Херсонської області у складі судді Литвинової В.В. при секретарі Короткій Ю.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Кооператива "Нафтовик", м.Херсон
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредо-Інвест-Строй", м. Херсон
про стягнення заборгованості в сумі 5 656, 66 грн. за договором підряду
за участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1, представник за довіреністю від 18.11.2015р.;
від відповідача - не прибув.
Кооператив "Нафтовик" (позивач) звернувся до господарського суду Херсонської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредо-Інвест-Строй" (відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 5 656, 66 грн. за договором підряду № 04/12-2013 від 04.12.2013р.
Позивач наполягає на задоволенні позовних вимог.
Відповідач в судове засідання не прибув, витребувані судом документи не надав, причини неявки не повідомив, хоч був повідомлений про час та дату судового засідання належним чином. 07.12.2015р. від представника відповідача надходила заява про відкладення розгляду справи, у зв'язку із зайнятістю в інших судових процесах.
Враховуючи викладене, суд на підставі ст..75 ГПК України, розглядає справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредо-Інвест-Строй» (відповідач, замовник) та Кооперативом «Нафтовик» (позивач, підрядник за договором) укладено договір підряду №04/12-2013 від 04.12.2013 року (далі - Договір), за умовами якого підрядник зобов'язується виконати за завданням замовника роботи згідно проектно-кошторисної документації та технічного завдання на території замовника, а замовник - прийняти та оплатити такі роботи.
Згідно п.1.2. договору адреса розташування об'єкта: м.Херсон, вул..Патона, 25. Договір підписаний сторонами без зауважень, скріплений печаткою. Протягом дії Договору в нього не вносилися зміни та доповнення.
Із огляду на зазначений Договір суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором підряду, правовідносини, які витікають із нього, регулюються ст. 837-864 ЦК України.
Вищевказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань.
Так, ст.173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Законами України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання, згідно ст.174 ГК України, є господарський договір.
Відповідно до ч.1 ст.175 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які є одним із видів господарських зобов'язань, - це цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на корить другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, що визначено ст.175 ГК України.
В силу п.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
За змістом ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач виконав умови договору, між сторонами договору було підписано акти виконаних робіт без зауважень (а.с.9-14).
За умовами пунктів 6.1. та 6.2. договору - замовник проводить оплату за виконані роботи в національній валюті України в безготівковій формі платіжним дорученням шляхом перерахування коштів на поточний рахунок підрядника. Зобов'язання щодо оплати робіт вважатиметься виконаним замовником з моменту списання коштів з поточного рахунку замовника. Оплата за роботи здійснюється методом попередньої оплати.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідач частково розрахувався з позивачем за виконані будівельні роботи, борг складає 5656,66 грн.
Позивачем на адресу відповідача направлялась претензія з пропозицією сплатити заборгованість, але відповідач залишив її без відповіді та реагування.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до п.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В порушення умов договору та вимог діючого законодавства України відповідач свої грошові зобов'язання за договором не виконав.
В результаті неналежного виконання договірних зобов'язань у відповідача утворилась заборгованість в сумі 5656,66 грн. Доказів оплати заборгованості відповідач не надав. Позовні вимоги щодо стягнення вищезазначеної суми боргу є обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню.
З огляду на неявку представника відповідача, суд зазначає, що в силу статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони мають право брати участь в господарських засіданнях. Сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Відповідно до ст.28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють в межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.
Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.
Відповідно до ст.77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 ГПК України, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Суд зауважує, що відкладення на підставі ст.77 ГПК України розгляду справи у разі нез'явлення представника сторони за викликом господарського суду є правом, а не обов'язком суду, і використовується ним, якщо причини неявки є поважними та обґрунтованими, та неявка представника сторони перешкоджає вирішенню спору в даному судовому засіданні.
Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до положень ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
В силу ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
З огляду на викладене, суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного рішення.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Судовий збір відповідно до ст..49 ГПК України покладається на відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку.
На підставі вищевказаних норм права та керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, - суд
1.Позов задовольнити в повному обсязі.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредо-Інвест-Строй» (73026, м.Херсон, вул.Кірова, 14 А, код ЄДРПОУ 33929583) на користь Кооперативу «Нафтовик» (73000, м.Херсон, вул. Нафтовиків, 52-а, код ЄДРПОУ 19232836) 5656,66 грн. боргу, 1218,00 грн. судового збору.
3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 21.12.2015 р.
Суддя В.В.Литвинова