ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
14.12.2015Справа №910/24706/15
За позовом Першого заступника прокурора Шевченківського району м. Києва в
інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного
майна України по м. Києву
до Публічного акціонерного товариства "Український центр обслуговування
пасажирів на залізничному транспорті України"
про стягнення 37 565,68 грн.
Суддя Головатюк Л. Д.
Представники сторін:
Від прокуратури: Дергунов Д. С. (посв. № 004716 від 20.09.2012)
Від позивача: Харченко Р.І.(дов. № 36 від 07.08.2015)
Від відповідача: Фурса Д.І.(дов. б/н від 02.09.2015)
Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 14.12.2015 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Перший заступник прокурора Шевченківського району м. Києва в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Український центр обслуговування пасажирів на залізничному транспорті України" про стягнення 37 565,68 грн. заборгованості за договором оренди № 6259 нерухомого майна, що належить до державної власності від 31.07.2012, з яких 30 317, 66 грн. основного боргу, 262, 06 грн. інфляційні збитки, 6 076, 43 грн. пені, 909, 53 грн. штрафу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.09.2015 порушено провадження у справі №910/24706/15 та призначено до розгляду на 06.10.2015. Крім того, ухвалою від 21.09.2015 судом було задоволено заяву першого заступника прокурора Шевченківського району м. Києва та звільнено прокуратуру від сплати судового збору за подачу позовної заяви в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву до Публічного акціонерного товариства "Український центр обслуговування пасажирів на залізничному транспорті України" про стягнення 37 565,68 грн.
В судовому засіданні 06.10.2015 судом в порядку ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 20.10.2015.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.10.2015 розгляд справи відкладено на 05.11.2015.
05.11.2015 через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва від прокуратури надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої прокурор просить суд стягнути з відповідача на користь Державного бюджету 45 291, 63 грн. основної заборгованості, 379, 26 грн. інфляційних збитків, 7 450, 81 грн. пені, 909, 53 грн. штрафу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.11.2015 розгляд справи відкладено на 19.11.2015.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.11.2015 розгляд справи відкладено на 14.12.2015, зобов'язано прокуратуру і позивача подати суду детальний розрахунок штрафних санкцій, зобов'язано сторін провести звірку взаєморозрахунків, докази чого надати суду
В судове засідання 14.12.2015 представники сторін та прокуратури з'явилися, надали суду усні пояснення по суті справи, в яких прокурор та позивач збільшені позовні вимоги підтримали в повному обсязі. Відповідач визнав борг за договором в розмірі 15 392, 33 грн.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням з боку відповідача його зобов'язань за договором оренди № 6259 нерухомого майна, що належить до державної власності від 31.07.2012, в частині внесення плати в Державний бюджет за орендоване майно.
Відповідачем в ході розгляду справи заперечувався розмір заборгованості.
Подана прокурором 05.11.2015 заява про збільшення позовних вимог, розцінена судом як заява про зміну предмету позову та прийнята в порядку ст. 22 ГПК України. В подальшому розгляд позовних вимог здійснюється судом з урахуванням прийнятої заяви.
Господарський суд визнав наявні в матеріалах справи документи достатніми для вирішення спору та відповідно до статті 75 ГПК України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.
У судовому засіданні 14.12.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 ГПК України.
Судом, у відповідності до вимог статті 811 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та прокуратури, Господарський суд міста Києва
31.07.2015 між позивачем, як орендодавцем та відповідачем, як орендарем було укладено договір оренди № 6259 нерухомого майна, що належить до державної власності (далі за текстом - договір).
Пунктом 1.1. договору сторони передбачили, що орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно - нежилі приміщення (далі - майно), загальною площею 118, 50 кв. м., розміщені за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 3, у підвалі п'ятиповерхового житлового будинку, що перебуває на балансі відокремленого підрозділу Київське будівельно - монтажне експлуатаційне управління № 1 Державного територіально - галузевого об'єднання "Південно - Західна залізниця", далі балансоутримувач, вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку станом на 31.01.2012 і становить без ПДВ - 532 479, 00 грн.
Відповідно до пункту 3.1. договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 і становить без ПДВ за базовий місяць оренди - травень 2012 року 8 003, 09 грн. Орендна плата за перший місяць оренди липень 2012 оку встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за червень, липень місяці 2012 року.
Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п. 3.3. договору).
Згідно п. 3.6. договору орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70 % до 30 % щомісяця не пізніше 10 числа місяця наступного за звітнім з урахуванням щомісячного індексу інфляції відповідно до пропорцій розділу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.
Пунктом 3.7 договору сторонами погоджено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 3 % від суми заборгованості (п. 3.8. договору).
В пункті 5.3. договору сторони визначили одним із обов'язків орендаря своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату.
Відповідно до п. 10.1. договору договір укладено строком на 1 рік, що діє з 31.07.2012 до 31.07.2013 включно. Згідно п. 10.4 договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, з урахуванням змін у законодавстві на дату продовження договору.
31.07.2012 між сторони було підписано акт приймання - передавання орендованого майна за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 63.
10.10.2014 між сторонами була укладений договір № 6259/01 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 6259 від 31.07.2012, яким договір оренди № 6259 від 31.07.2012 продовжено на1 рік, до 31.07.2015.
Свої зобов'язання за договором, зобов'язання по внесенню орендної плати починаючи з квітня 2015 року відповідач виконував не належним чином. Орендні платежі вносилися несвоєчасно та не в повному обсязі, внаслідок чого у відповідача перед Державним бюджетом утворилася заборгованість станом на 02.12.2015 15 392, 33 грн. Розмір заборгованості був погоджений сторонами актом звірки, який був оформлений на виконання вимог суду.
Предметом позову у справі є матеріально - правова вимога прокурора в інтересах позивача про стягнення з відповідача на користь Державного бюджету 45 291, 63 грн. основного боргу за період з січня по вересень 2015 року включно, 379, 26 грн. інфляційних збитків за період з травня по серпень 2015 року, 7 450, 81 грн. пені за період прострочення з 09.04.2015 по 12.10.2015, 909, 53 грн. штрафу у відповідності до п. 3.8. договору.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 29 899, 30 грн. підлягає припиненню, інші позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Договір оренди № 6259 нерухомого майна, що належить до державної власності від 31.07.2012 за своєю правовою природою є договором оренди державного майна, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України та Закону України "Про оренду державного та комунального майна".
Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України (надалі за текстом - ЦК України) є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Статтею 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" внормовано, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються для об'єктів, що перебувають у державній власності, Кабінетом Міністрів України. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим (для об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим), та органами місцевого самоврядування (для об'єктів, що перебувають у комунальній власності) на тих самих методологічних засадах, як і для об'єктів, що перебувають у державній власності.
Орендна плата, встановлена за відповідною методикою, застосовується як стартова під час визначення орендаря на конкурсних засадах.
Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.
Як встановлено судом, позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства та умов договору надано відповідачу в строкове оплатне користування нерухоме майно, що підтверджується матеріалами справи.
Судом встановлено, що за умовами договору оплата орендних платежів здійснюється до Державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70 % до 30 % щомісяця не пізніше 10 числа місяця наступного за звітнім з урахуванням щомісячного індексу інфляції відповідно до пропорцій розділу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.
Із матеріалів справи вбачається, що в період з січня 2015 по вересень 2015 року відповідач свої зобов'язання за договором виконував не належним чином. 70 % орендних платежів у вказаний період перераховувалися відповідачем до Державного бюджету несвоєчасно та не в повному обсязі. В період з січня 2015 року по вересень 2015 року включно відповідач мав перерахувати до Державного бюджету 70 % орендних платежів за договором на загальну суму 81 674, 27 грн. Проте фактично сплачено відповідачем було 62 214, 90 грн. Заборгованість відповідача перед Державним бюджетом за договором, з урахуванням переплат здійснених в попередніх періодах за погодженим розрахунком сторін становить на момент вирішення справи 15 392, 33 грн., доказів сплати якої відповідачем суду не надано.
Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Згідно п. 4.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Враховуючи, що сплачені відповідачем 29 899, 30 грн. основного боргу за договором не були враховані прокурором і позивачем при розрахунку позовних вимог, що підтверджується матеріалами справи, між сторонами відсутній спір щодо стягнення основного боргу в розмірі 29 899, 30 грн., відповідно провадження по справі в цій частині підлягає припиненню.
В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доказів на підтвердження сплати заборгованості у розмірі 15 392, 33 грн. відповідачем суду не надано.
Факт наявності боргу у відповідача перед Державним бюджетом за договором в сумі 15 392, 33 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, строк оплати орендних платежів, у відповідності до п. 3.6. договору є таким, що настав, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 15 392, 33 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Також позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 7 450, 81 грн. пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки, відповідно до п. 3.7. договору, розрахованої за кожний місяць оренди окремо, за загальний період з 09.04.2015 по 12.10.2015 (відповідно до вказаного в розрахунку).
Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Розмір штрафних санкцій передбачений ст. 231 Господарського кодексу України. Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Згідно ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6).
Відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня (ст. 3).
Таким чином, враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума пені в розмірі 7 450, 81 грн. у відповідності до п. 3.7. договору, оскільки судом встановлено порушення відповідачем строків виконання грошового зобов'язання. Заява про зміну предмету позову містить розрахунок суми пені згідно п. 3.7. договору, при перевірці якого судом встановлено, що позивач правильно здійснив вказаний розрахунок.
Крім того, позивач на підставі п. 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України просить суд стягнути з відповідача на свою користь 379, 26 грн. індексу інфляції нарахованого на суму боргу за весь час прострочення за період з травня по серпень 2015 року.
Згідно ст. 229 Господарського кодексу України та ст.625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки вимоги позивача щодо стягнення з відповідача індексу інфляції нарахованого на суму боргу ґрунтуються на законі (п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України), а відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов'язання, позовні вимоги позивача в частині стягнення індексу інфляції нарахованого на суму боргу підлягають задоволенню відповідно до наведеного в позовній заяві та заяві про зміну предмету позову розрахунків. При здійсненні перевірки розрахунку індексу інфляції, нарахованих позивачем, судом встановлено, що ним правильно здійснено вказаний розрахунок.
У відповідності до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
У відповідності до ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Відповідно до п. 3.8. договору у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 3 % від суми заборгованості.
З огляду на вищевикладене, враховуючи прострочення відповідачем грошового зобов'язання щодо оплати орендних платежів та наявність у відповідача в 2015 році заборгованості за договором, що перевищувала три місяці, суд задовольняє вимогу про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 3 % за прострочення внесення орендної плати, що становить за розрахунком позивача, з яким погоджується суд 909, 53 грн. (30 317, 66 * 3 %).
Підсумовуючи викладене провадження у справі в частині стягнення 29 899, 30 грн. основного боргу підлягає припиненню, інші позовні вимоги з урахуванням заяви про зміну предмету позову задовольняються судом повністю, стягненню з відповідача на користь Державного бюджету підлягають 15 392, 33 грн. основного боргу, 379, 26 грн. інфляційних збитків, 7 450, 81 грн. пені, 909, 53 грн. штрафу.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, з огляду на часткове припинення провадження у справі та задоволення позовних вимог в іншій частині, а також враховуючи звільнення прокурора від сплати судового збору, витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача повністю.
Керуючись статтями 43, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -
1. Провадження у справі в частині стягнення 29 899, 30 грн. основного боргу припинити.
2. Інші позовні вимоги Першого заступника прокурора Шевченківського району м. Києва в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву з урахуванням заяви про зміну підстав позову задовольнити повністю.
3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Український центр обслуговування пасажирів на залізничному транспорті України" (01032, м. Київ, бул. Тараса Шевченка, буд. 38/40; ідентифікаційний код 31485055) на користь Державного бюджету України (отримувач платежу: УДКСУ у Шевченківському районі м. Києва, код отримувача: 37995466, банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку: 820019, р/р 31111094700011, КЕДК 22080300) 15 392 (п'ятнадцять тисяч триста дев'яносто дві) грн. 33 коп. основної заборгованості, 379 (триста сімдесят дев'ять) грн. 26 коп. інфляційних збитків, 7 450 (сім тисяч чотириста п'ятдесят) грн. 81 коп. пені, 909 (дев'ятсот дев'ять) грн. 53 коп. штрафу.
4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Український центр обслуговування пасажирів на залізничному транспорті України" (01032, м. Київ, бул. Тараса Шевченка, буд. 38/40; ідентифікаційний код 31485055) на користь Державного бюджету України (отримувач платежу: ГУ ДКСУ у м. Києві, код отримувача: 37993783, банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку: 820019, р/р 31215206783001) 1 218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. судового збору.
5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
6. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
7. Копію рішення надіслати сторонам та прокурору.
Повне рішення складено 21.12.2015.
Суддя Л. Д. Головатюк