ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
15 грудня 2015 року м. Львів № 813/6067/15
11 год. 31 хв.
Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Клименко О.М. за участю секретаря судового засідання Рехліцької Ю.Р. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: ОСОБА_1;
відповідача: представник не прибув;
третя особа: не прибув;
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Реєстраційної служби Кам'янка-Бузького районного управління юстиції у Львівській області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 про зобов'язання скасувати державну реєстрацію права власності на нерухоме майно,-
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1), звернулась до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Реєстраційної служби Кам'янка-Бузького районного управління юстиції у Львівській області (далі - РС Кам'янка-Бузького РУЮ у Львівській області), в якому з урахуванням уточнень прохальної частини позовної заяви, просить зобов'язати РС Кам'янка-Бузького РУЮ у Львівській області скасувати державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2, на нерухоме майно - 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1, номер запису про право власності 10777335.
У судовому засіданні 01.12.2015 року на підставі ч. 2 ст. 53 Кодексу адміністративного судочинства України судом залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2)
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що ОСОБА_1 звернулась до РС Кам'янка-Бузького РУЮ у Львівській області з заявою про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, однак їй було необґрунтовано відмовлено і прийнято відповідне Рішення про відмову у скасуванні. Вважає, що оскільки рішення суду першої інстанції, на підставі якого за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на 1/2 житлового будинку АДРЕСА_1, на даний час скасоване, рішення державного реєстратора від 09.11.2010 року необхідно також скасувати.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала повністю з підстав, викладених в позовній заяві, просила позов задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, подав до суду клопотання від 24.11.2015 року (вх.№38496), в якому просить розглядати справу без участі уповноваженого представника. Позов заперечує повністю з підстав, викладених в письмових запереченнях на позовну заяву.
В своїх запереченнях пояснив, що відповідно до п. 2.6 Порядку прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 12.12.2011 року №3502/5, для внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав заявник подає рішення суду про скасування рішення державного реєстратора, що набрало законної сили. Оскільки з поданого позивачем рішення Апеляційного суду Львівської області від 04.06.2013 року №22-ц/783/1175/13 не вбачається скасування рішення державного реєстратора, отже відсутні підстави для його скасування відповідачем.
Враховуючи вищенаведене, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Третя особа в судове засідання не прибула, подала до суду відзив на адміністративний позов (вх.№40771 від 14.12.2015 року). Вважає позов безпідставний та просить відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав викладених в відзиві на адміністративний позов.
У відзиві пояснила, що задоволення адміністративного позову порушить її права та інтереси. Зазначає, що реєстратор не мав права розглядати заяву позивача стосовно майна ОСОБА_2, оскільки саме вона є спадкоємцем 1/2 житлового будинку АДРЕСА_1, після смерті її матері ОСОБА_4, і станом на день смерті матері майно було зареєстроване на її ім'я.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
15.10.2015 року позивач звернулась до РС Кам'янка-Бузького РУЮ у Львівській області із заявою про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно - 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1, номер запису про право власності за № 10777335.
15.10.2015 року Кам'янка-Бузьким РУЮ у Львівській області прийнято рішення про відмову у скасуванні запису Реєстру права власності на нерухоме майно за № 10777335.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.
До 01 січня 2013 року державна реєстрація права власності та права користування (сервітут) на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельних ділянках; права користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; права власності на об'єкти незавершеного будівництва, а також облік безхазяйного нерухомого майна, довірче управління нерухомим майном проводилась реєстраторами бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ), створеними до набрання чинності Законом України від 11.02.2010 року №1878-VI «Про внесення змін до Закону України» «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» та інших законодавчих актів України» та підключеними до Реєстру прав власності на нерухоме майно.
Відповідно п. 2, 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Закону України» «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень та інших законодавчих актів України» від 11.02.2010 року № 1878-VI, державна реєстрація прав на нерухоме майно в порядку, визначеному цим Законом, здійснюється з 1 січня 2013 року.
Саме тому, усі функції державного реєстратора виконувались реєстраторами БТІ, як спеціальними суб'єктами на яких тимчасово було покладено функції державного реєстратора у відповідності до Закону.
З 01 січня 2013 року державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень почала здійснюватись реєстраційними службами територіальних органів Міністерства юстиції України.
З вищенаведеного вбачається, що повноваження реєстраторів БТІ, як спеціальних суб'єктів на яких було покладено функції державного реєстратора, було припинено, а органом, який перейняв повноваження державного реєстратора стали реєстраційні служби територіальних органів Міністерства юстиції України, зокрема, у даному випадку, реєстраційна служба РС Кам'янка-Бузького РУЮ.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень та інших законодавчих актів України», систему органів державної реєстрації прав становлять: Міністерство юстиції України; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав; органи державної реєстрації прав, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку (далі - органи державної реєстрації прав).
Положеннями ст. 8 Закону передбачено, що орган державної реєстрації прав: 1) проводить державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмовляє у їх реєстрації; 2) забезпечує ведення Державного реєстру прав; 3) надає інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом; 4) забезпечує облік безхазяйного нерухомого майна; 5) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами України.
Відповідно до ч.1 ст. 19 Закону №1952-IV державна реєстрація прав проводиться на підставі: 1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом; 2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; 3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; 4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; 5) рішень судів, що набрали законної сили; 6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.
Згідно з п. 1 Наказу Міністерства юстиції України «Про заходи щодо взаємодії органів державної реєстрації прав та їх посадових осіб» від 02.04.2013 року № 607/5, вказано, що державна реєстрація, скасування державної реєстрації прав на нерухоме майно та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно проводиться у випадках подання рішення суду, що набрало законної сили.
Відповідно до п.2.6, п.2.10 Наказу Міністерства юстиції України про «Порядок прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно», для внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав заявник подає рішення суду про скасування рішення державного реєстратора, що набрало законної сили, та копії документів, визначених у пункті 2.3 цього розділу.
За результатами розгляду заяви та документів, що додаються до неї, державний реєстратор приймає рішення щодо внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав або рішення щодо відмови у внесенні змін до записів, відмови у внесенні записів про скасування державної реєстрації прав, відмови у скасуванні записів Державного реєстру прав. Для внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав заявник подає рішення суду про скасування рішення державного реєстратора, що набрало законної сили, та копії документів, визначених у пункті 2.3 цього розділу.
З аналізу вищевказаних норм слідує, що для проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно подається рішення суду, яким визнано або встановлено факт права власності на об'єкти нерухомого майна, і яке набрало законної сили.
Судом встановлено, що зазначений вище житловий будинок належав на праві власності ОСОБА_5. 02.06.2005 року між позивачем та ОСОБА_5 був укладений договір дарування, відповідно до якого позивач прийняла у власність 1/2 частку житлового будинку АДРЕСА_1. 04.07.2015 року комунальним підприємством Львівської обласної ради «Червоноградське міжміське бюро технічної інвентаризації» за позивачем було зареєстровано право власності на вказане нерухоме майно.
Підставою для реєстрації права власності ОСОБА_2 на вказане майно стало заочне рішення Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 09.11.2010 року у справі №2-156/10 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа: ОСОБА_6, про визнання правочину дарування на 1/2 частину житлового будинку недійсним, визнання права власності на 1/2 частку житлового будинку.
09.11.2010 року КП Львівської обласної ради «Червоноградське міжміське бюро технічної інвентаризації» прийнято рішення про державну реєстрацію права власності від 14.06.2011 року. Підставою такої реєстрації слугувало заочне рішення Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 09.11.2010 року, яке вступило в законну силу 11.05.2011 року.
Вказане рішення суду від 09.11.2010 року скасовано частково рішенням Апеляційного суду Львівської області від 04.06.2013 року та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18.09.2013 року касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилено, а рішення апеляційного суду Львівської області від 04.06.2013 року залишено без змін.
Судом встановлено та не заперечується сторонами, що позивачем разом із заявою про скасування запису Реєстру права власності на нерухоме майно було подано рішення судів апеляційної та касаційної інстанцій, якими було скасовано заочне рішення суду Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 09.11.2010 року.
Відповідно до ст. 349 ЦПК України, рішення і ухвала суду касаційної інстанції набирають законної сили з моменту їх оголошення. З моменту проголошення рішення або ухвали судом касаційної інстанції втрачають законну силу скасовані рішення та ухвали суду першої інстанції та апеляційного суду. Такий наслідок настає в силу закону, незалежно від того, чи зазначено про це в рішенні (ухвалі) суду касаційної інстанції.
Суд зазначає, що підставою для внесення запису про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно є рішення суду про скасування рішення державного реєстратора, що набрало законної сили. Однак, позивачем до заяви про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно додано достатні докази неможливості існування запису про таку реєстрацію у зв'язку із скасуванням рішення суду, яке стало підставою для внесення запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно.
Відповідно до п. 4 ст. 105 КАС України адміністративний позов може містити вимоги про: 1) скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень; 2) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю;5) виконання зупиненої чи невчиненої дії; 6) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 7) примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. З урахуванням наведеного, для повноцінного захисту порушеного права позивача суд дійшов висновку про необхідність скасування рішення державного реєстратора Комунального підприємства Львівської обласної ради «Червоноградське міжміське бюро технічної інвентаризації» від 14.06.2011 року про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на нерухоме майно - 1/2 частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 реєстраційний номер нерухомого майна 10777335.
Вимоги ж позивача щодо зобов'язання РС Кам'янка-Бузького РУЮ у Львівській області скасувати державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, не підлягають до задоволення з огляду на таке.
Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень» визначено, що державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації.
Отже, суд не наділений повноваженнями зобов'язати відповідача прийняти конкретне рішення, оскільки, прийняття рішення за заявою позивача є виключною компетенцією відповідача.
За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, аналізу положень законодавства та матеріалів справи, враховуючи пояснення сторін, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині скасування рішення державного реєстратора Комунального підприємства Львівської обласної ради «Червоноградське міжміське бюро технічної інвентаризації» від 14.06.2011 року про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на нерухоме майно - 1/2 частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 реєстраційний номер нерухомого майна 10777335. У решті позовних вимог слід відмовити.
Відповідно до вимог статті 94 КАС України понесені позивачем судові витрати (судовий збір) відшкодовуються йому за рахунок Державного бюджету України відповідно до задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 17-19, 35, 71, 94, 160-163 КАС України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Скасувати рішення державного реєстратора Комунального підприємства Львівської обласної ради «Червоноградське міжміське бюро технічної інвентаризації» від 14.06.2011 року про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на нерухоме майно - 1/2 частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер нерухомого майна 10777335.
В решті позовних вимог відмовити.
Присудити із Державного бюджету на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 21.12.2015 року.
Суддя Клименко О.М.