16.12.15р. Справа № 904/9511/15
За позовом Публічного акціонерного товариства "УКРТЕЛЕКОМ"
в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства "УКРТЕЛЕКОМ"
до Дочірнього підприємства "ПОБУТ" Колективного підприємства Дніпропетровська виробничо-торгівельна фірма "Славутич"
про стягнення 10 293,25 грн. за договором про надання телекомунікаційних послуг
Суддя Юзіков С.Г.
Представники:
Позивача - ОСОБА_1, дов. № 4450 від 12.12.14р.
Відповідача - не з'явився (про час і місце засідання суду сповіщений належно)
Позивач просить стягнути з Відповідача 10 293,25 грн. за договором про надання телекомунікаційних послуг, мотивуючи порушенням Відповідачем договірних зобов'язань у частині оплати.
Відповідач явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив, відзив на позов, документи витребувані судом чи докази відсутності боргу на час розгляду справи господарському суду не надав.
15.12.15р. від Позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог на суму нарахованої пені, у якій він просить стягнути з Відповідача 9 694,92 грн. за договором про надання телекомунікаційних послуг, з яких: 5 750,14 грн. - основного боргу, 636,35 грн. - 3 % річних, 3 288,43 грн. - збитків від інфляції.
Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Оскільки явка у судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Справа, згідно зі ст. 75 ГПК України, розглядається за наявними у ній матеріалами.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника Позивача, господарський суд
28.07.08р. ПАТ "Укртелеком" (далі Позивач) з Дочірнім підприємством "ПОБУТ" колективного підприємства Дніпропетровської виробничо-торгівельної фірми "Славутич" (далі Відповідач) укладено договір про надання послуг електрозв'язку № 12451(далі Договір). Предметом Договору є надання Відповідачеві послуг електрозв'язку, перерахованих в Додатку 2.
Відповідач став споживачем Позивача та отримав особовий рахунок 1233000000124510.
Згідно з пункту 4.1. Договору телекомунікаційні послуги, надані Відповідачу, оплачуються за тарифами, затвердженими згідно з чинним законодавством.
Позивачем Відповідачеві виставлялись рахунки на оплату телекомунікаційних послуг, що підтверджується наданими Позивачем "Реєстрами на отримані рахунки за послуги".
Відповідно до п. 3.2.8., п. 4.3. Договору Відповідач повинен своєчасно оплачувати надані телекомунікаційні послуги. Відповідно до пункту 4.5. Договору рахунок за отримані послуги оплачується абонентом не пізніше 20-го числа місяця, що настає після повного розрахункового періоду
Відповідно до п. 5.8. Договору в разі несплати Відповідачем отриманих послуг згідно наданих рахунків з 21 числа місяця, що настає за розрахунковим нараховується пеня у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, за кожен день прострочення оплати.
За даними Позивача, не спростованими Відповідачем, на виконання зобов'язань за Договором, Позивач у період з травня 2012р. по червень 2013р. включно надав Відповідачеві телекомунікаційні послуги на суму 5 750,14 грн. але, в порушення умов Договору Відповідач не розрахувався за одержані послуги.
В серпні 2013р. Відповідачеві надано Повідомлення № 2 ю/п-3 ув від 01.08.13р. про припинення надання послуг та дострокове розірвання Договору в односторонньому порядку відповідно до п. 55, 117 Правил та п. 2.2.6. Договору.
Згідно з п. 7.2. Договору термін дії договору продовжується на кожний наступний термін на тих самих умовах, якщо жодна зі сторін не заявить письмово іншій стороні про своє небажання продовжити дію Договору не менше ніж за місяць до закінчення строку дії відповідного договору. Станом на 01.08.13р. повідомлень від Відповідача щодо припинення дії Договору не надходило.
Згідно зі зменшеними вимогами, на прострочений борг Відповідача, Позивачем нараховані 636,35 грн. - 3 % річних за період з 21.06.12р. по 21.07.15р. та 3 288,43 грн. - збитків від інфляції за період з червня 2012р. по липень 2015р.
Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.
Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Згідно з абз. 6 п. 36 "Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг", затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.12 р. № 295, (далі Правила) споживач зобов'язаний виконувати умови Договору, в тому числі своєчасно оплачувати отримані послуги.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 33 Закону України "Про телекомунікації", споживач зобов'язаний виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ним телекомунікаційні послуги.
Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 216-217, 230-231 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідач не надав суду доказів відсутності боргу чи контррозрахунку стягуваної суми.
Перевіривши розрахунки Позивача, господарський суд визнає їх обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі за зменшеними позовними вимогами.
Згідно зі ст. 49 ГПК України господарські витрати у справі слід покласти на Відповідача.
Керуючись ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-84, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Дочірнього підприємства "ПОБУТ" Колективного підприємства Дніпропетровська виробничо-торгівельна фірма "Славутич" (49087, м. Дніпропетровськ, вул. Софії Ковалевської, буд.78, код 249 907 79) на користь Публічного акціонерного товариства "УКРТЕЛЕКОМ" в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства "УКРТЕЛЕКОМ" (49600, м.Дніпропетровськ, вул. Херсонська, буд. 26, код 255 431 96) 5 750,14 грн. - основного боргу, 636,35 грн. - 3 % річних, 3 288,43 грн. - збитків від інфляції,1 218,00 грн. - судового збору.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання його повного тексту.
Суддя С.Г. Юзіков
Повний текст рішення виготовлено _________________