Справа № 183/7713/15
№ 1-кс/183/1187/15
11 грудня 2015 року м. Новомосковськ
Слідчий суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , розглянувши в приміщенні суду м. Новомосковська клопотання ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення у кримінальному провадженні, -
11.12.2015 року до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшло клопотання ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення у кримінальному провадженні.
В обґрунтування клопотання ОСОБА_2 посилається на те, що 10.10.2011 року постановою слідчого прокуратури Дніпропетровської області, винесеної в рамках кримінальної справи № 33119005, на земельну ділянку, власником якої він являється, накладено арешт. Приблизно у грудні 2014 року - січні 2015 року кримінальна справа була закрита ухвалою суду, а виділені матеріали відносно ОСОБА_3 були направлені до прокуратури для організації проведення додаткового розслідування. Про хід досудового розслідування заявнику не відомо. У зв'язку з викладеним, ОСОБА_2 просить скасувати арешт земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1223285500:03:013:0401.
Дослідивши клопотання, слідчий суддя прийшла до наступних висновків.
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому КПК України порядку. Відповідно до вимог КПК України арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності у підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб, а також які перебувають у власності юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, з метою забезпечення можливої конфіскації майна, спеціальної конфіскації або цивільного позову. Частиною 4 ст. 170 КПК України визначено, що заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Як вбачається з клопотання, арешт на земельну ділянку було накладено в рамках розслідування кримінальної справи під час дії Кримінального кодексу України в редакції 1960 року, а в резолютивній частині заявник посилається на вимоги ст. 174 КПК України (в редакції 2012 року), отже, обставини, викладені в описовій частині клопотання, суперечать вимогам, викладеним у резолютивній частині даного клопотання.
Тому слідчий суддя вважає дане клопотання необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам чинного кримінального процесуального законодавства, а тому не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 110, 170, 172, 173 КПК України, слідчий суддя, -
В задоволенні клопотання ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення у кримінальному провадженні - відмовити.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 5 днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1